- •Морфологія
- •Назви істот і неістот
- •Власні і загальні назви
- •Іменники конкретні і абстрактні
- •Збірні іменники
- •Речовинні іменники
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •Закінчення давального відмінка
- •Закінчення місцевого відмінка (-і, -у, -ю, -ові, -еві)
- •Закінчення -а(-я), -у(-ю) в родовому відмінку однини іменників іі відміни чоловічого роду з нульовим закінченням
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Особливості відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Зразки відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині
- •Написання і відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ та імен по батькові
- •Творення чоловічих імен по батькові
- •Творення жіночих імен по батькові
- •Правопис складних іменників
Закінчення -а(-я), -у(-ю) в родовому відмінку однини іменників іі відміни чоловічого роду з нульовим закінченням
Закінчення -а(-я) мають іменники, які позначають:
різноманітні назви осіб та істот (загальні назви, імена, прізвища, персоніфіковані предмети і явища): чоловіка, майстра, жителя, товариша, жука, Мороза, Вітра;
назви конкретних обчислювальних предметів: дуба, трактора, ножа, маяка, зошита;
топоніми-власні назви: Фастова, Львова, Лондона, Парижа (крім Зеленого Гаю, Великого Ставу, Кривого Рогу);
гідроніми з наголошеним закінченням: Дніпра, Дністра, Дінця та прикметникового походження: Тетерева (але Нілу, Єнісею);
назви мір довжини, площі, ваги, грошових одиниць, часових проміжків, числові назви: метра, місяця, літра, мільйона (але року, віку);
терміни: квадрата, еліпса, атома, косинуса, модуля, числівника, додатка (але синтаксису);
назви будівель та частин приміщень: хліва, коридора, монастиря, флігеля (але даху, вокзалу, дому, будинку, залу, палацу, поверху, каналу, магазину, метрополітену);
збірні іменники з наголосом на закінченні: березняка, вербняка, дубняка, чагарника;
назви з суфіксом -ок, -очк, -ик: майданчика, садочка, лісочка, ставка, ярка (але лісу, ставу, саду, яру);
віддієслівні іменники на -ок: стрибка, кивка, кидка, уламка.
Закінчення -у(-ю) мають іменники, які позначають:
матеріали, речовини, назви рослин (трав, кущів, злаків): піску, азоту, кисню, цукру, бузку, ячменю, полину (але хліба, вівса);
явища природи: дощу, снігу, грому, вітру, урагану, морозу, циклону;
назви сукупності людей та предметів: полку, хору, загону, оркестру, натовпу;
почуття, психічні стани, захворювання: суму, настрою, спокою, неврозу;
дії, процеси: наступу, переходу, виклику, стукоту льоту, заклику, крику;
середовище чи простір: лісу, степу, саду, гаю, простору, космосу, лиману;
просторові топоніми: Китаю, Паміру, Донбасу, Казахстану, Тібету;
абстрактні поняття: розуму, романтизму характеру, спорту, прогресу;
літературні жанри, видання: альманаху, кодексу, літопису, нарису, твору;
назви установ, організацій: інституту, штабу, колгоспу, клубу, заводу;
назви ігор, танців: боксу, вальсу, волейболу (але гопака).
Закінчення давального відмінка
Закінчення -у(-ю) переважає в іменниках середнього роду: вікну, морю, дощу.
У назвах істот можливий паралелізм закінчень: -у(-ю) // -ові, -еві: батьку – батькові, сину – синові, коту – котові, Петру – Петрові.
Закінчення місцевого відмінка (-і, -у, -ю, -ові, -еві)
Закінчення -і переважає, коли перед іменником вживається прийменник в, у, на, при: у лісі, на полі, при інституті.
Закінчення -у, -ю – коли іменник вживається з прийменником по: по лісу, по полю, по саду, по інституту, по сонцю.
Закінчення -ові, -еві вживається без обмежень: по батькові – на батькові, по світові, на коневі, у стрибкові.
Для місцевого відмінка множини характерне закінчення -ах, -ях: по місцях, по батьках, по дахах.
ІІІ відміна
До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати: тінь, сіль, річ, любов, гуаш.
Третя відміна іменників на групи не поділяється.
Родовий, давальний і місцевий відмінки однини мають однотипні закінчення -і: галузі, солі, осі, на осі, у тіні.
У багатьох словах відбувається чергування голосних о, е (у відкритих складах) з і (у закритих): якість – якості, ніжність – ніжності; річ – речі, піч – печі.
В орудному відмінку однини – важливі орфограми: подовження приголосних перед закінченням -ю (сіллю, міддю, розкішшю, галуззю, пам’яттю, аквареллю) або ж його відсутність (приголосний не між голосними): радістю, повістю, користю, мужністю, жовчу, Керчю.
Іменник мати в усіх відмінках (крім називного і кличного однини) набуває суфіксів -ер, -ір. У родовому множини має закінчення -ів.
Решта іменників у родовому відмінку множини має закінчення -ей: постатей, подорожей, тіней, діагоналей.
У давальному, орудному, місцевому відмінках множини відповідно уніфіковані закінчення -ам(-ям), -ами(-ями), -ах(-ях): зустрічам, путям, мазям, пісням; зустрічами, путями, мазями, тінями; при зустрічах, на путях, у мазях, у тінях.
