- •Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (мсбо 16) Основні засоби
- •Сфера застосування
- •Визначення
- •6. Терміни, використовувані в цьому Стандарті, мають такі значення:
- •Визнання
- •7. Собівартість об'єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо:
- •Первісні витрати
- •Подальші витрати
- •15. Об'єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю. Елементи собівартості
- •Оцінка під час визнання
- •Оцінка собівартості
- •Оцінка після визнання
- •30. Після визнання активом, об'єкт основних засобів слід обліковувати за його собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.
- •Модель переоцінки
- •36. Якщо переоцінюють об'єкт основних засобів, тоді весь клас основних засобів, до якого належить цей актив, слід переоцінювати.
- •Амортизація
- •43. Кожну частину об'єкта основних засобів, собівартість якої є суттєвою стосовно загальної собівартості об'єкта, слід амортизувати окремо.
- •48. Амортизаційні відрахування за кожен період слід визнавати у прибутку чи збитку, якщо вони не включені до балансової вартості іншого активу.
- •Сума, що амортизується, та період амортизації
- •50. Суму активу, що амортизується, слід розподіляти на систематичній основі протягом строку його корисної експлуатації.
- •Метод амортизації
- •60. Використаний метод амортизації має відображати очікувану форму споживання майбутніх економічних вигід від цього активу суб'єктом господарювання.
- •Зменшення корисності
- •Компенсація зменшення корисності
- •Припинення визнання
- •67. Слід припиняти визнання балансової вартості об'єкта основних засобів:
- •Розкриття інформації
- •73. У фінансовій звітності слід розкривати для кожного класу основних засобів:
- •77. Якщо об'єкти основних засобів наведено за переоціненими сумами, треба розкривати:
- •Положення перехідного періоду
- •80. Вимоги параграфів 24 - 26 стосовно первісної оцінки об'єкта основних засобів, придбаних в операції обміну активів, слід застосувати перспективно лише до майбутніх операцій. Дата набрання чинності
- •Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 (мсбо 38) Нематеріальні активи
- •Сфера застосування
- •2. Цей Стандарт слід застосовувати в обліку нематеріальних активів, за винятком:
- •Визначення
- •8. Терміни, використовувані в цьому Стандарті, мають такі значення:
- •Нематеріальні активи
- •Можливість ідентифікації
- •12. Актив є ідентифікованим, якщо він:
- •Контроль
- •Майбутні економічні вигоди
- •Визнання та оцінка
- •21. Нематеріальний актив слід визнавати, якщо і тільки якщо:
- •24. Нематеріальний актив слід первісно оцінювати за собівартістю. Окреме придбання
- •Придбання як частина об'єднання бізнесу
- •Оцінка справедливої вартості нематеріального активу, придбаного при об'єднанні бізнесу
- •Подальші видатки на придбаний незавершений проект з дослідження і розробки
- •42. Витрати на дослідження або розробки, які:
- •Придбання шляхом державного гранту
- •Обмін активів
- •Внутрішньо генерований гудвіл
- •48. Внутрішньо генерований гудвіл не слід визнавати як актив.
- •Внутрішньо генеровані нематеріальні активи
- •Етап дослідження
- •Етап розробок
- •63. Внутрішньо генеровані бренди, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні своєю сутністю об'єкти не слід визнавати як нематеріальні активи.
- •Собівартість внутрішньо генерованого нематеріального активу
- •Визнання витрат
- •68. Видатки на нематеріальний актив слід визнавати як витрати на момент їхнього понесення за винятком випадків, коли:
- •Строк корисної експлуатації
- •Нематеріальні активи з визначеним строком корисної експлуатації
- •100. Ліквідаційну вартість нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації слід приймати за нуль, за винятком випадків, коли:
- •I) ліквідаційну вартість можна буде визначити посиланням на цей ринок; та
- •II) існує висока ймовірність, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисної експлуатації активу.
- •Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації
- •107. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації не підлягають амортизації.
- •Очікуване відшкодування балансової вартості: збитки від зменшення корисності
- •Ліквідація та вибуття
- •112. Визнання нематеріального активу слід припиняти:
- •Розкриття інформації
- •118. Суб'єкт господарювання розкриває таку інформацію для кожного класу нематеріальних активів (розмежовуючи внутрішньо генеровані нематеріальні активи та інші нематеріальні активи):
- •122. Суб'єкт господарювання також повинен розкривати:
- •I) справедливу вартість, первісно визнану для цих активів;
- •II) їхню балансову вартість; та
- •III) чи оцінено їх після визнання за моделлю собівартості, чи за моделлю переоцінки;
- •Нематеріальні активи, оцінені після визнання із застосуванням моделі переоцінки
- •Видатки на дослідження та розробки
- •126. Суб'єкт господарювання повинен розкривати сукупну суму видатків на дослідження та розробки, визнану як витрати протягом періоду.
- •Інша інформація
- •Положення перехідного періоду і дата набрання чинності
- •Обмін подібними активами
- •Застосування раніше визначеної дати
Майбутні економічні вигоди
17. Майбутні економічні вигоди, які надходять від нематеріального активу, можуть включати дохід від продажу продукції чи послуг, скорочення витрат або інші вигоди, які є результатом використання активу суб'єктом господарювання. Наприклад, використання інтелектуальної власності у виробничому процесі може зменшити майбутні виробничі витрати, а не збільшити майбутні доходи.
Визнання та оцінка
18. Для визнання статті як нематеріального активу суб'єктові господарювання треба довести, що стаття відповідає:
а) визначенню нематеріального активу (див. параграфи 8 - 17); та
б) критеріям визнання (див. параграфи 21 - 23).
Ця вимога застосовується до витрат, які були первісно понесені для придбання або внутрішнього генерування нематеріального активу, і тих витрат, які були здійснені в подальшому для розширення, заміни частини або для обслуговування цього нематеріального активу.
19. Параграфи 25 - 32 стосуються застосування критеріїв визнання до окремо придбаних нематеріальних активів, а параграфи 33 - 43 розглядають їх застосування до нематеріальних активів, придбаних під час об'єднання бізнесу. Параграф 44 розглядає первісну оцінку нематеріальних активів, придбаних шляхом державного гранту; в параграфах 45 - 47 йдеться про обмін нематеріальних активів, а в параграфах 48 - 50 - про підхід до обліку внутрішньо генерованого гудвілу. Параграфи 51 - 67 стосуються первісного визнання та оцінки внутрішньо генерованих нематеріальних активів.
20. Характер нематеріального активу є таким, що часто розширення або заміни частини такого активу не відбувається. Відповідно, більша частина подальших видатків буде спрямована скоріше на збереження очікуваних майбутніх економічних вигід, утілених в існуючому нематеріальному активі, аніж на забезпечення відповідності визначенню нематеріального активу і критеріям його визнання у цьому Стандарті. Крім того, часто буває важко прямо віднести подальші видатки до певного нематеріального активу, а не на весь бізнес у цілому. Отже, лише в рідкісних випадках подальші видатки (тобто видатки, понесені після первісного визнання придбаного нематеріального активу або ж після створення внутрішньо генерованого нематеріального активу) будуть визнаватися у балансовій вартості активу. Згідно з параграфом 63, подальші видатки на торгові марки, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за своєю сутністю об'єкти (незалежно від того, чи є вони придбані чи внутрішньо генеровані) завжди визнаються у прибутку чи збитку в періоді, коли вони понесені. Це пояснюється тим, що такі видатки не можна відокремити від видатків на розвиток бізнесу в цілому.
21. Нематеріальний актив слід визнавати, якщо і тільки якщо:
а) є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до суб'єкта господарювання; та
б) собівартість активу можна достовірно оцінити.
22. Суб'єктові господарювання слід оцінювати ймовірність очікуваних майбутніх економічних вигід, використовуючи припущення, які можна обґрунтувати і підтвердити. Ці припущення відображають найкращу оцінку управлінським персоналом сукупності економічних умов, які існуватимуть протягом строку корисної експлуатації активу.
23. Щоб оцінити ступінь визначеності, властивий надходженню майбутніх економічних вигід, що відносяться до використання активу, суб'єкт господарювання застосовує судження, зроблене на основі свідчень, наявних на час первісного визнання, надаючи перевагу зовнішнім свідченням.