4. Суб’єкти процесу комерціалізації.

Суб’єкти процесу комерціалізації. Spin-off, Spin-out, Start-up компанії. Інтелектуальна біржа. Державне регулювання комерціалізації об’єктів прав інтелектуальної власності. Зарубіжний досвід державного регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності

За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

Верховна Рада України, у складі якої функціонує Комісія з науки і техніки
Кабінет Міністрів України	Міністерство освіти і науки України	Міністерства та відомства, що діють у сфері охорони ІВ
Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об’єкти ІВ	Державний департамент ІВ	Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики
Державний департамент інтелектуальної власності
Український інститут промислової власності (Укрпатент)	Українське агентство з авторських і суміжних прав	Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг
Фонд патентної документації громадського користування	Інститут інтелектуальної власності і права	Консультативна рада, Апеляційна палата, Державне підприємство «Інтелзахист»

Державний департамент інтелектуальної власності.

Державний департамент інтелектуальної власності є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується. Основними завданнями Департаменту є: участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності; прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інтелектуальної власності; організаційне забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»).

Український інститут промислової власності є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Головні завдання Укрпатенту: приймання заявок на видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності, проведення експертизи заявок на об’єкти промислової власності на відповідність їх умовам надання правової охорони, забезпечення здійснення державної реєстрації об’єктів промислової власності і змін їх правового статусу та офіційної публікації відповідних відомостей.

Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав».

УААСП є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Головними завданнями Агентства є: забезпечення колективного управління майновими правами, переданих Агентству, суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав України та інших країн, на території України та за її межами відповідно до національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; участь у здійсненні державної реєстрації прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також реєстрації договорів, які стосуються права авторів на твори.

Інститут інтелектуальної власності і права.

Інститут є структурною складовою Національної системи охорони інтелектуальної власності, головним завданням якого є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, а також установ, організацій і підприємств усіх форм власності. Діяльність інституту безпосередньо координується Державним департаментом інтелектуальної власності. Міністерством освіти і науки України Інститут акредитовано за ІV рівнем протокол засідання ДАК № 46 від 15.07.2003 р.

Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності.

Для забезпечення захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в адміністративному порядку на підставі Закону України «Про внесення змін у деякі закони України з питань інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 року № 2188-III була створена Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності. Регламент Апеляційної палати Департаменту, затверджений наказом МОН України від 15.09.2003 № 622 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2003 за № 877/8198. На підставі Регламенту Апеляційної палати Держдепартаменту наказом Держдепартаменту 24 жовтня 2003 рік № 99 затверджено склад Апеляційної палати. Апеляційна палата сформована з найбільш кваліфікованих співробітників Держдепартаменту й Укрпатенту. Організаційною формою роботи Апеляційної палати є засідання її колегій.

Державне підприємство «Інтелзахист»

Державне підприємство «Інтелзахист» створене відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6 серпня 2002 року № 449 і підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти i науки України. Підприємство створене з метою удосконалення організації видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм, а також посилення захисту прав у сфері інтелектуальної власності.

Основними завданнями підприємства є:

• організація і забезпечення ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм;

• забезпечення процесу видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм;

• участь у реалізації Департаментом державної політики щодо легалізації програмного забезпечення;

• здійснення інших заходів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності.

Фонд патентної документації громадського користування.

Фонд патентної документації громадського користування (ФГК) відкритий у жовтні 1999 р. ФГК призначений для забезпечення поточною та ретроспективною патентною інформацією всіх осіб, які зацікавлені в створенні, правовій охороні та використанні об’єктів промислової власності. ФГК єдиний в Україні налічує патентну інформацію патентних відомств 55 держав світу та 3 міжнародних і регіональних організацій промислової власності. У його складі – бюлетені таких промислово розвинутих держав, як США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Японія, Австрія, а також Європейського патентного відомства, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, всіх держав СНД та Балтії загальною кількістю понад 12000 примірників. З квітня 2001 року ФГК увійшов до складу Філії Українського інституту промислової власності «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг».

Громадські організації

1. Всеукраїнська громадська організація «Антипіратський союз України».

2. Агентство захисту прав України.

3. Авторсько-правове товариство.

4. Українська асоціація власників товарних знаків.

5. Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності (ВАІВ). Головна мета створення ВАІВ є захист прав власників інтелектуальної власності.

6. Українська асоціація патентних повірених.

7. Творчі громадські об’єднання України.

Організації колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління, що створені і працюють в Україні:

1. Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав».

2. Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав «Оберіг».

3. Громадська організація «Об’єднання правоволодарів у сфері образотворчого мистецтва та архітектурної діяльності «Статус».

4. Об’єднання підприємств «Український музичний альянс».

5. Об’єднання підприємств «Українська ліга музичних прав».

6. Громадська організація «Агентство охорони прав виконавців».

7. Всеукраїнська громадська організація Гільдія кінорежисерів «24/1».

8. Асоціація «Дім авторів музики в Україні».

9. Громадська організація «Спілка авторів України».

10. Всеукраїнська громадська організація «Автор».

Одна з можливих стратегічних моделей розвитку українських наукових

інститутів. Схематично така модель зображена на рис.

Рис. Модель комерціалізації ОПІВ науковими інститутами України.

Основна ідея цієї моделі полягає у диверсифікації фінансових джерел та у збільшенні їх обсягу. Якщо припустити, що сьогодні інститут фінансується, в середньому, на 75% з бюджету України (рис4), а на 25% - з позабюджетних джерел, то за 3-5 років повинна суттєво змінитися структура фінансування інституту. Відносна частка фінансування з бюджету України зменшується до 50%, при цьому у грошовому вимірі вона не повинна бути меншою, ніж сьогодні. Інші 50% фінансування будуть забезпечені з трьох джерел:

- платежі за виконані на замовлення результатів наукових досліджень, у тому числі надходження від міжнародних грантів;

- платежі за ліцензійними договорами, або договорами відчуження прав на передання (поступку) майнових прав інтелектуальної власності на РНД, що створені за власний кошт;

- платежі роялті за користування майновими правами інтелектуальної власності на РНД, що створені за власний кошт і передані в користування на основі ліцензійного договору зі створеною за участю інституту Spin-off компанії.

Перше і друге джерела позабюджетного фінансування вже використовуються багатьма інститутами і проблема полягає у збільшенні їх обсягу. Відносно новим є трете джерело, що вимагає створення інститутом Spin-jff компаній.

Для того, щоб реалізувати цю модель, необхідно зробити , принаймні, три кроки:

- усвідомити необхідність змін;

- визначитися з напрямом руху;

- зробити конкретні кроки для досягнення мети.

Щодо напряму руху, то ним може бути комерціалізація

Виходячи з досвіду університетів США [Віктор Корсун, STCU] можна

рекомендувати такий фаховий склад структурних підрозділів:

1. Керівник підрозділу - менеджер з трансферу технологій;

2. Менеджер з дослідження ринку;

3. IT менеджер та веб. дизайнер ;

4. Менеджер з патентування ;

5. Менеджер з ліцензування ;

6. Менеджер з розвитку міджнародних відносин ;

7. "Spin-off менеджер ;

8. Спеціаліст по зв'язкам з громадськістю та ЗМІ (створення електронної газети

та брошури з описом технологій) ;

9. Юрист ;

10. Асистент керівника .

Звичайно, штатний розклад підрозділу як за чисельністю, так і за фаховим

складом персоналу в кожному інституті буде свій. Можливо слід починати з одного-двох фахівців, які здатні тримати в полі зору всі визначені функції.

Схема комерціалізації ОПІВ через створену за участю інституту Spin-off компанію показана на рис. . За цією схемою розробник самостійно , або із залученням партнера - інноваційної компанії, що спеціалізується у наданні послуг з інноваційного менеджменту, засновують Spin-off компанію.

Організаційно-правовою формою такої компанії може бути господарське товариство, наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) . За законом господарським товариством визнається таке підприємство, що створене на засадах угоди юридичними особами і громадянами [21, ст.1]. Підприємство у формі ТОВ може бути створене навіть однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Однією з умов створення господарського товариства є формування його учасниками статутного (складеного) капіталу товариства. Закон дозволяє вносити до статутного капіталу відчужувані права, що мають грошову оцінку. Це означає, що такими правами визнаються майнові права інтелектуальної власності на РНД. Таким чином, відсутні як юридичні , так і економічні бар'єри щодо заснування Spin-off компаній (ТОВ) науковими інститутами. Найскладнішим у цій схемі є отримання інвестицій для Spin-off компанії, оскільки цю інвестицію необхідно буде повернути. Тому спочатку доцільно зосередити зусилля на РНД, що для своєї комерціалізації потребують мінімальної інвестиції, тобто не вимагають розроблення та закупівлі коштовного обладнання, значних капітальних витрат тощо.

В Україні вже існує досвід створення Spin-off компаній для комерціалізації отриманих інститутами РНД. Але часто вони створюються не інститутами, а найбільш активними науковцями самостійно. Тому, при заснуванні Spin-off компаній слід подбати про те, щоб правова сторона була прозорою і взаємовигідною для її засновників.

Інвестиційна компанія (рис.5) знає підприємства, що зацікавлені в новій технології чи в новій продукції, які розробляє Spin-off компанія. Вона також знає, де знайти інвестора, або сама може надати інвестицію.

Spin-off компанія розробляє нову технологію та/або освоює виробництво нової продукції, базуючись на РНД інституту.

Промислове підприємство купує у Spin-off компанії технологію або продукцію. Як варіант, Spin-off компанія сама продає на ринку свою продукцію. Отриманий Spin-off компанією прибуток розподіляється так. Інститут отримує платежі роялті. Інноваційна компанія - платіж за надання послуг з інноваційного менеджменту. Інвестор - платіж у розмірі інвестиції та плату за користування його капіталом.