- •1 Вступ
- •2 Технічно-розрахунковий розділ
- •2.2 Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок
- •2.3 Розрахунок клинопасової передачі
- •2.5 Проектний розрахунок валів редуктора
- •2.7 Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора
- •2.9 Підбір підшипників для валів редуктора
- •2.10 Другий етап ескізної компоновки редуктора
- •2.12 Розрахунок на втомленість валів редуктора
- •2.13 Вибір посадок основних деталей редуктора
- •2.14 Вибір сорта мастила та оливи
- •2.15 Складання редуктора
- •2.16 Вибір муфти ланцюгової
- •2.17 Вибір запобіжної муфти кулькової
- •2.18 Визначення технічного рівня редуктора
2.13 Вибір посадок основних деталей редуктора
2.13.1 Посадки призначаємо у співвідношенні з вказівками,даними в
табл.10.3/1/с.263.
2.13.2
Посадка зубчатого колеса на вал
по ГОСТ 25347.
2.13.3 Посадка шківа поліклинової передачі на вал .
2.13.4 Посадка внутрішніх кілець підшипників k6.
2.13.5 Посадка зовнішніх кілець підшипників Н7.
2.13.6
Посадка манжети кільця на ведений вал
.
2.13.7
Посадка кришки підшипника
.
2.14 Вибір сорта мастила та оливи
2.14.1 Змащування зубчатого зачеплення здійснюється шляхом занурення зубчатого колеса в мастило, яке заливається в середину корпуса до рівня, який забезпечує занурення колеса майже на 10мм.
Об’єм масляної ванни V визначаємо з розрахунку 0,25 дм3 мастила на 1 кВт, яка передає потужність%
V=0,25 • Рел , (2.100)
2.14.2 За табл.10.8/1/ с. 253 встановлюємо в’язкість оливи. При контактних напруженнях σН=428 МПа; v=1 м/с. рекомендується в’язкість мастила, яке дорівнює 30 • 10-6 м2 / с. По табл. 10.10/1/с.253 приймаємо оливу індустріальну И 30А (по ГОСТ 20799).
2.14.3 Камери підшипників заповнюємо пластичним змащувальним матеріалом УТ – 1 /1/ з табл. 9.14 с.203. Періодично поповнюємо шприцом через прес-мастильницю.
2.15 Складання редуктора
2.15.1 Перед збіркою внутрішню частину редуктора добре очищають та покривають маслостійкою фарбою. Збірку виконують у спів
відношеному вигляді зі складальним креслеником, починаючи з вузлів вала.
2.15.2 Повністю збирається вузол веденого валу. Він встановлюється на своє місце у нижній корпус. У підшипникові камери закладаються пластичне мастило та змащують фланці герметиком. Встановлюють кришку на корпус і за допомогою двох штифтів центрують її і затягують болти, які прикріплюють кришку до корпуса.
2.15.3 Збірні вали складають в основі корпуса редуктора та надівають кришку корпуса, покриваючи передню поверхню стиків кришки та корпуса спиртовим лаком. Для центрових встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів, які затягують болти, що прикріпляють кришку до корпуса.
2.15.4 Після цього на ведений вал надівають розпорне кільце в підшипникові камери, закладають пластичну змазку, встановлюють кришки підшипників з комплектом неметалічних прокладок для регулювання.
2.15.5 На кінець відомого вала в шпонкову канавку закладають шпонку, встановлюють ведений шків клинопасової передачі та закріплюють його торцевим кріпленням.
2.15.6 Потім вгвинчують пробку маслопропускного отвору з прокладкою і жезловим масловказівником. Заливають в корпус мастило та
закривають отвір кришкою з прокладкою із технічного картона і закріплють кришку болтами.
2.15.7 Редуктор, який зібрали обкатують та піддають витримуванню на стенді по програмі, яка встановлюється технічними умовами.
