Методичні рекомендації

При виконанні цього завдання необхідно зосередити увагу на визначенні головних ознак сучасних цивілізацій, їх історичний шлях та державну складову і структуру їх внутрішньо цивілізаційного структурування та ієрархічності.

Важливими у розумінні запропонованою С. Хантінгтоном концепції співіснування, взаємовпливу та протистояння цивілізацій сучасного світу є характеристики процесів модернізації та вестернізації і впливу релігійних систем на консолідацію цивілізаційних просторів, психологічно-духовні та суспільно-політичні вияви суб’єктів цивілізаційних ознак.

Важливо ретельно опрацювати положення праці С. Хантінгтона, в яких розкриваються принципи виникнення і змін порядку цивілізацій у світі та трансформацій війн перехідного періоду у війни ліній розлому. Необхідно також звернути увагу на такі концептуальні визначення як глобальна політика, універсальна цивілізація, стрижневі держави, казан цивілізацій.

Самостійні завдання виконуються у вигляді таблиці в яку виносяться 10 авторських концептуальних положень (за вибором виконавця)

Взірець

Назва роботи та її бібліографічні данні
№ п/п	Концептуальне положення	Зміст концептуального положення	Вихідні дання: С. 223; Р. 1., п. 2.
1

Екзаменаційні питання

1. Соціальна цінність історичних знань.

2. Поняття історії та її предмет дослідження.

3. Історична подія та її образи.

4. Теорія історії.

5. Концепції історичного розвитку у стародавні часи.

6. Еволюціоністська та цивілізаційна концепції.

7. Антропологічні й соціологічні концепції.

8. Марксистська концепція.

9. Основні принципи неомарксизму.

10. «Нова історична наука»

11. Кліометрика як альтернатива історії.

12. Сенергетична модель історичного процесу.

13. Історична урбаністика.

14. Історична регіоналістика.

15. Мікроісторія.

16. Предмет і завдання історичного джерелознавства.

17. Поняття історичного джерела.

18. Класифікація історичних джерел.

19. Загальна характеристика понятійного апарату.

20. Об’єктивно-суб’єктивна сутність історичних термінів.

21. Сучасний стан історичного понятійного апарату в Україні.

22. Сутність історичного процесу.

23. Структура світової історії за концепцією К. Ясперса «вісьового часу».

24. Структура світової історії за концепцією Е. Тоффлера «трьох хвиль».

25. Структура світової історії за концепцією неомарксизму.

26. Історична наука археологія.

27. Історична наука етнологія або етнографія.

28. Історична наука політична історія.

29. Історична наука економічна історія.

30. Історична антропологія.

31. Історична наука історіографія.

32. Природа історіографії та її місце у процесі історичного пізнання.

33. Методи історіографії та понятійний апарат.

34. Бібліографія як наукова дисципліна.

35. Сучасні вимоги бібліографічного оформлення.

36. Спеціальна історична дисципліна історична географія.

37. Спеціальна історична дисципліна музеєзнавство.

38. Спеціальна історична дисципліна архівознавство.

39. Спеціальна історична дисципліна хронологія.

40. Спеціальна історична дисципліна історичне краєзнавство.

41. Спеціальна історична дисципліна геральдика.

42. Спеціальні історичні дисципліни: документознавство, фалеристика, дипломатика, палеографія, філігранознавство.

43. Спеціальні історичні дисципліни: нумізматика, боністика, сфрагістика, вексилологія, медальєрика.

44. Періодизація історії.

45. Проблеми періодизації історії первісного суспільства.

46. Проблеми періодизації історії стародавнього світу.

47. Проблеми періодизації історії України.

48. Історія сучасного світу як предмет наукового аналізу.

49. Найважливіші фактори і тенденції розвитку сучасного світу.

50. Основні напрямки змін у духовній, політичній, геополітичній, ідеологічній та економічній сферах життя суспільств другої і третьої хвиль.

51. Війни в історичній ретроспективі історії сучасного світу.

52. Взаємовплив історії та сучасності: історія та ідеологія, історія та політика.

53. Загальнонаукові емпіричні методи: експеримент, опис і спостереження.

54. Загальнонаукові теоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.

55. Загальнонаукові теоретичні методи: індукція, дедукція, систематизація і класифікація.

56. Загальноісторичні методи: порівняльний, хронологічний, генетичний, типологічний, синхроністичний та діахронічний.

57. Міждисциплінарні методи: математичний, статистичний, конкретних соціальних досліджень.

58. Спеціальноісторичні методи: метрологічний, критичний, евристичний, іконографічний, палеографічний та ін.

59. Просопографічний метод.

60. Види й жанри історичної науки.

13