Розділ і. Історіографія та джерела дослідження

1. Характеристика джерел та історіографії дослідження

Важливою передумовою ґрунтовного та всебічного дослідження проблеми є наявність історичних джерел. Вивчення руху футбольних фанатів у країнах Європи потребує комплексного аналізу різних за походженням та інформаційним навантаженням джерел. Згідно із сучасними підходами до типології джерел використані нами джерельні матеріали поділимо на такі групи: законодавчі матеріали; статистичні джерела; мемуарна література. Використання зазначених груп джерел у комплексі дало можливість різнобічно розглянути історію руху футбольних фанатів у країнах Європи в досліджуваний період.

Законодавчі джерела – вид письмових історичних джерел, які фіксують в юридичних формулах норми, обов’язкові в межах юрисдикції держави [34, с.214]. Законодавчі матеріали можна поділити на дві групи: іноземні та українські. Охарактеризуємо перш за все європейські законодавчі джерела.

В тексті «Варшавської декларації. Підсумкової декларації самміту (Варшава, 16-17 травня 2005 року) розглянуто питання порушення порядку під час футбольних матчів та висловлено бажання запобігати їм усіма можливими способами заради безпеки вболівальників і не виходячи за межі гуманітарних принципів ЄС [8].

Розділ ііі. Установчі засади та інституційне оформлення у європі субкультури футбольних фанатів

Проблема дослідження розвитку субкультур в сучасній Європі займає далеко не останнє місце. З одної сторони, це соціальний конструктор, що виникає як рефлексія на основні соціальні тенденції [4, с.15] і одночасно сублімація вільної соціальної енергії. З іншого – соціальне середовище субкультур нерідко нав’язує в якості норм в тому числі і основи кримінального поведінки [61, с.3]. Субкультури футбольних фанатів в даний час правомірно розглядати, як інтегральний елемент молодіжної культури, розвиток якого відповідає в цілому характером і спрямованості молодіжної культури Європи. Разом з тим футбольний фан-рух має і ряд специфічних особливостей.

Згідно з визначенням в енциклопедичному словнику, субкультура – це соціальна, етнічна або економічна група з особливим власним характером у межах загальної культури суспільства [59, с.492]. Кожне угруповання містить набір правил, що регулюють сутність субкультури. Вибір відбувається свідомо, зазвичай до них приєднується молодь, шукаючи друзів за інтересами, світоглядом, для самовираження, зміни звичного ритму життя. Стаючи прихильником певного напряму, людина є членом спільноти, окремого комунікативного простору, приймаючи правила й умови існування в тому чи іншому середовищі та суб’єкта альтернативної комунікації. Заслуговують на увагу стосунки між представниками різних угруповань одного напряму та їхня взаємодія з іншими рухами, тобто міжособистісна, міжгрупова та міжкультурна комунікації. Вибираючи субкультуру вболівальника, варто зважати на відмінності в ідеології, поведінці, інтересах певного типу підтримки, відповідно до якого визначаються тип навколофутбольної практики, її зміст, наповнення, види комунікації із суспільством [37, с.242].

Варто зазначити, що футбольний фанатські рухи – один з найбільш яскравих явищ сучасності, все більше привертає увагу громадськості. Для їх представників футбол – це навіть не розвага і не спосіб відходу від дійсності, а особливий соціокультурний світ. У футбольних фанатів є своя специфічна культура, певні правила і моделі поведінки, соціальні та духовні потреби, а також інтереси. Вивчення цієї культури в умовах суспільства, що трансформується, зокрема європейського суспільства сьогодні актуально і потребує наукового осмислення, оскільки це безпосередньо впливає на формування активної соціально орієнтованої життєвої позиції значної частини суспільства. Непередбачуваний і суперечливий рух футбольних фанатів перетворюється сьогодні в стабільний елемент соціальної і духовної сфер життя суспільства. Найчастіше поведінка футбольних фанатів зпровадиться за межею правового поведінки представника демократичної держави [7, с.42].