Практичне заняття № 6

Тема 4. Трудові ресурси, продуктивність праці у сільському господарстві

Тема уроку: Витрати на оплату праці та ефективність використання персоналу

Мета: Розуміти та знати методику визначення показників ефективності використання трудових ресурсів на сільсько-господарському підприємстві Розвивати логічне мислення, вміння поєднувати знання з правознавства, економіки, та інших суспільних наук з основними поняттями та структурою підприємства

Виховувати абстрактне мислення та розуміння побудови залежності між економічними явищами

Теоретичні відомості Витрати на оплату праці та ефективність використання персоналу

Витрати на оплату праці є однією з основних статей витрат і зай­мають значну частку в структурі собівартості сільськогосподарської продукції, причому фактичні витрати підприємства на робочу силу значно більші за ті, що безпосередньо виплачуються працівникам. Це пов’язано із соціальними виплатами, які зобов’язані здійснювати підприємства відповідно до діючого законодавства.

З табл. 6.1 видно, що витрати на оплату праці з нарахуваннями досить значні і найбільшу питому вагу в структурі собівартості продукції вони займають по тих видах продукції, технологія виробництва яких за даного рівня механізації виробничих процесів вимагає досить істотних затрат живої праці.

Таблиця 6.1

Витрати на оплату праці з нарахуваннями в аграрних підприємствах україни у 2000 р.

Види продукції	Витрати на оплату праці з нарахуваннями			Питома вага витрат на оплату праці в структурі собівартості продукції, %
	на 1 ц продукції, грн	на 1 га (1 голову), грн
Зерно	2,48	44,5	9,3
Цукровий буряк	2,55	435,2	22,7
Соняшник	3,78	50,6	12,7
Овочі	7,33	563,3	25,5
Молоко	13,2	202,4	18,7
Приріст живої маси ВРХ	7,62	69,4	12,5
Приріст свиней	10,59	48,4	13,2
Яйця	7,84*	1,75	4,8
Вовна	555,6	19,2	21,5

Витрати на робочу силу мають різний характер зв’язку з кінцевими результатами виробництва. Так, оплата праці постійних працівників, що здійснюється за місячними ставками в аграрних підприємствах (для фермерських господарств — оплата праці фермерів і постійних найманих працівників), розглядається ними як постійні витрати, і це справедливо, оскільки вказана частка фонду оплати праці повинна бути виплачена незалежно від того, який обсяг продукції вироблено і який прибуток одержує підприємство за наслідками господарської діяльності. Ця обставина зумовлює необхідність раціональної організації праці даної категорії постійних працівників, ретельного планування виробництва з метою забезпечення для них необхідного фронту робіт, що сприяє повному використанню фонду їх робочого часу протягом року.

Оплата праці постійних працівників, що здійснюється за відрядними розцінками, а також оплата тимчасово залучених працівників для виконання сезонних робіт розглядається підприємством як змінні витрати, що збільшуються або зменшуються відповідно до змін обсягу продукції. Зі зростанням урожайності культур, продуктивності тварин, розширенням до раціональних меж їх поголів’я збільшуються і масштаби виробництва. Завдяки цьому підприємства знижують постійні витрати на оплату праці з розрахунку на одиницю продукції, внаслідок чого (за інших однакових умов) досягають вищої дохідності.

Досягти збільшення виробництва продукції і зниження її собівартості за статтею «оплата праці з нарахуваннями», а також забезпечити економію матеріальних витрат можна лише за умови раціонального використання всіх категорій працівників аграрних підприємств. Для оцінки такого використання застосовують декілька показників.

Аналіз раціональності використання персоналу на підприємстві здійснюють і за такими показниками.

Робочий час — це показник календарного часу, який використовується для виробництва продукції або виконання будь-яких робіт в організації. Для того щоб його вирахувати використовують різні показники, наприклад, людино-годин, людино-дні, середньооблікова чисельність. Показник людино-годину показує тривалість перебування працівників на робочому місці у годинах. Дана величина може служити для оцінки продуктивності праці за одиницю часу. При складанні статистичних звітів ця величина також дуже важлива.

Вам знадобиться

Табель робочого часу

Інструкція

1. Щоб розрахувати цей показник, вам необхідно в табелі облікового часу порахувати суму кількості відпрацьованих годин в день всіх співробітників. Наприклад, в організації працюють 10 чоловік. У день загальна сума відпрацьованих ними годин становить 80 людино-годин на день (10 чол * 8 год).

2. Потім отримане число помножте на кількість робочих днів у місяці. Таким чином, 80 чол / годин * 21 день = 1680 чол-годин.

3. Також можна показник людино-годин вирахувати на кожного співробітника. Наприклад, при 5-денному робочому тижні та 8-годинному робочому дні виходить: 21 день * 8:00 = 168 людино-годин на день. Даний показник зручно вираховувати при ненормований робочий день.

Таблиця 6.2