- •Тема 1. Інформація та інформаційні процеси.
- •1. Повідомлення та інформація.
- •2. Моделі інформаційних систем
- •3. Математичні моделі каналу зв’язку
- •4. Предмет теорії інформації та кодування
- •Тема 2. Вимірювання інформації.
- •1. Основні підходи до вимірювання інформації, їх особливості.
- •2. Технічний (об’ємний) спосіб оцінювання інформації та його застосування в комп’ютерних системах.
- •3. Інформаційний обсяг повідомлення
- •4. Поняття про алгоритмічний підхід до вимірювання інформації.
- •Тема 3. Поняття ентропії інформації. Умовна та безумовна ентропії.
- •1. Кількісна міра інформації.
- •2. Ентропія та її властивості.
- •3. Безумовна ентропія
- •4. Умовна ентропія
- •5. Ентропія об’єднання двох джерел.
- •Тема 4. Методи визначення ентропії.
- •1. Ентропія по Хартлі.
- •2. Ентропія по Шеннону.
- •3. Ентропія по Колмогорову та ентропія 3
- •4. Ентропія по Шульцу та Мідлтону
- •5. Ентропія по Николайчуку. Інші методи визначення ентропії.
- •Тема 5. Характеристика дискретних джерел інформації. Теорема Шеннона.
- •1. Продуктивність дискретного джерела та швидкість передачі інформації
- •2. Інформаційні втрати при передачі інформації по дискретному каналу зв'язку
- •3. Пропускна здатність дискретного каналу. Основна теорема про кодування дискретного джерела.
- •Тема 6. Характеристики неперервних джерел інформації.
- •1. Інформаційні втрати при кодуванні неперервних джерел.
- •2. Продуктивність неперервного джерела та швидкість передачі інформації
- •3. Пропускна здатність неперервного каналу
- •Тема 7. Поняття про коди та кодування.
- •1. Поняття про коди та кодування. Потужність та довжина коду.
- •2. Рівномірні коди. Основна теорема про рівномірні коди.
- •3. Нерівномірні коди
- •4. Основні напрями кодування
- •Тема 8. Основи економного кодування.
- •1. Передавання інформації каналами зв’язку
- •2. Теоретичні основи побудови економних кодів. Перша теорема Шенона
- •3. Алгоритм Шенона—Фано для побудови економного коду
- •Алгоритм кодування за методом Шенона—Фано
- •4. Алгоритм Хаффмена для побудови оптимального коду
- •Алгоритм Хаффмена
- •5. Оптимальні нерівномірні коди і проблеми стискування інформації
- •Тема 9. Нерівномірні двійкові первинні коди.
- •1. Класифікація первинних кодів
- •2. Код Морзе
- •3. Число-імпульсні коди
- •Тема 10. Рівномірні двійкові первинні коди.
- •1. Числові двійкові коди
- •2. Двійково-десяткові коди
- •3. Двійково-десяткові коди з самодоповненням
- •4. Двійково-шістнадцятковий код
- •5. Рефлексні коди
- •Тема 11. Двійкові коди з виявленням помилок.
- •1. Коди з перевіркою на парність та непарність
- •2. Код із простим повторенням
- •3. Інверсний код
- •4. Кореляційний код
- •5. Код зі сталою вагою
- •6. Код із кількістю одиниць в комбінації, кратною трьом
- •Тема 12. Недвійкові коди з виявленням помилок.
- •1. Код з перевіркою за модулем q
- •2. Код із повторенням
- •3. Незвідні змінно-позиційні коди
- •4. Штрихові коди
- •Тема 16. Кодування в системі залишкових класів.
- •1. Побудова кодів у системі залишкових класів, породжених базисом Крестенсона
- •2. Переваги та недоліки кодування у системі залишкових класів
- •3. Ефективність математичних операцій у системі залишкових класів
- •4. Надлишковість та здатність виявляти та виправляти помилки
- •Тема 17. Коди Галуа.
- •1. Методика формування кодів Галуа, їх переваги
- •2. Надлишковість та здатність виявляти та виправляти помилки
2. Ентропія та її властивості.
Якщо за час формування джерелом нового повідомлення об`єкт не змінює свій стан (тобто джерелом вибирається попереднє повідомлення з множини А), можна уточнити відомості про попередній стан об`єкта, включивши до цієї множини нові можливі повідомлення та перенормувааши ймовірності з множини Р.
Взагалі з самого початку до складу множини А слід включати такі повідомлення та таку кількість їх, щоб одним повідомленням можна було б визначити стан об`єкта з потрібною точністю.Це означає, що формуючи модель джерела повідомлень (його ансамбль), треба заздалегідь передбачити всі необхідні повідомлення.
Інша справа, що кожне таке повідомлення може бути відображене певною кількістю символів,знаків тощо, переносячи певну кількість інформації. При цьому множина повідомлень А є алфавітом повідомлень, а множина символів, знаків тощо, за допомогою яких спостерігач подає кожне повідомлення у формі, зручній для одержувача,- алфавітом джерела.
Кількість інформації, яка припадає на одне повідомлення характеризує дискретне джерело повідомлень в цілому. Інше джерело з іншим ансамблем повідомлень матиме зовсім іншу питому кількість інформації. Ця загальна характеристика джерела повідомлень називається його ентропією Н (А). Вона має фізичний зміст середньостатистичної міри невизначеності відомостей спостерігача А відносно стану спостережуваного об`єкта.
Точно ентропію можна визначити як математичне сподівання питомої кількості інформації
Необхідні витрати енергії на передачу повідомлення пропорційні його ентропії (середній кількості інформації на одне повідомлення). Виходить, що кількість інформації в послідовностях визначається кількістю повідомлень N у послідовності та ентропією Н(А) джерела, тобто:
і(N )= N Н(А).
Властивості ентропії:
1)Ентропія завжди додатна або дорівнює нулю, тобто невід` ємна.
2)Ентропія є величина адитивна.
Якщо алфавіт А={ а1,а2,…,аk } має k різних повідомлень, то Н(А) ≤log k. Тут рівність стосується тільки рівноймовірних і статично незалежних повідомлень аі є А. Число k називається обсягом алфавіту повідомлень.
3. Безумовна ентропія
Термін «безумовна ентропія» запозичений з математичної статистики за аналогією з безумовною ймовірністю, що стосується статично незалежних подій, тут – повідомлень.
Безумовна ентропія це кількість інформації, яка припадає на одне повідомлення джерела із статично незалежними повідомленнями.
Якщо є дискретне джерело статично незалежних повідомлень з ансамблем А={ а1,а2,.., аі,…,аk } та р={ p1,…,pі,….pk}, то кількість інформації (середня), що припадає на одне повідомлення аі є А й визначається формулою Шеннона:
є характеристикою цього джерела в цілому.
Наведені властивості ентропії при цьому зберігаються, тобто якщо р=1 або 0,то до ансамблю А не може входити більш як одне повідомлення. Таким чином,
Де невизначність 0 *∞, якщо її розкрити за правилом Лопіталя через граничний перехід, дає
Н0(А)=0.
Безумовна ентропія К рівномірних повідомлень завжди максимальна й визначається виразом
Н(А)=log2K,
Який називається формулою Хартлі.
Таким чином, основними властивостями безумовної ентропії дискретних повідомлень є такі:
Ентропія-величина дійсна, обмежена та невід`ємна;
Ентропія вірогідних повідомлень дорівнює нулю;
Ентропія максимальна, якщо повідомлення рівноймовірні та статично незалежні;
Ентропія джерела з двома альтернативними подіями може змінюватися від 0 до 1;
Ентропія складеного джерела, повідомлення якого складаються з часткових повідомлень кількох статично незалежних джерел, дорівнює сумі ентропії цих джерел.
