- •1. Види біржових угод.
- •3. Види господарської діяльності. Комерційна та некомерційна господарська діяльність.
- •2. Види господарських зобов'язань.
- •4. Виконання господарських зобов'язань
- •5. Відповідальність за правопорушення у сфері економічної конкуренції
- •7. Гарантії і компенсації іноземним інвестором
- •8. Забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •12. Кредитний договір
- •9. Заходи та процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •10. Зовнішньоекономічний договір
- •11. Комерційне посередництво (агентська діяльність). Агентський договір
- •28. Поняття та предмет господарського права.
- •13. Ліцензування господарської діяльності
- •14. Метод господарського права.
- •20. Поняття банкрутства
- •15. Об’єднання підприємств.
- •16. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій, що здійснюються за окремими договорами (контрактами).
- •21. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
- •17. Особливості правового статусу повного та командитного товариства.
- •18. Особливості правового статусу товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
- •27. Поняття та елементи права власності. Форми власності в Україні.
- •19. Патентування певних видів підприємницької діяльності
- •22. Поняття договору оренди. Предмет, сторони, умови договору оренди
- •24. Поняття підприємства. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •У разі залежності від іншого підприємства, підприємство визнається залежним(асоційовані підприємства, холдінгові компанії. )
- •25. Поняття та види капітального будівництва
- •31. Поняття та юридичні ознаки біржі.
- •26. Поняття та види спеціальних режимів господарювання
- •23. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень
- •30. Поняття та умови дійсності господарських договорів. Зміст та форма договору
- •29. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.
- •32. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права.
- •33. Поняття, ознаки, види, функції та підстави господарсько-правової відповідальності
- •37. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •34. Поняття, роль та функції економічної конкуренції
- •35. Порядок відкриття рахунків у банках
- •38. Порядок укладання та припинення договору оренди.
- •39. Правове регулювання зберігання у товарному складі
- •40. Правове регулювання лізингових операцій в Україні.
- •41. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту.
- •42. Правове становище державного та комунального унітарного підприємства
- •43. Правове становище підприємств колективної власності.
- •44. Правове становище приватних та інших підприємств
- •45. Правовий режим концесійної діяльності
- •47. Правовий статус громадянина-підприємця
- •46. Правовий статус акціонерного товариства.
- •48. Правовий статус фондової біржі.
- •51. Припинення господарських зобов'язань
- •49. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції
- •50. Принципи, межі та строки застосування господарсько-правової відповідальності.
- •52. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •53. Речові права суб’єктів господарювання
- •54. Способи та стадії капітального будівництва
- •56. Сторони в справі про банкрутство.
- •55. Стадії провадження справи про банкрутство.
- •6. Проведення ліквідаційної процедури (див. Далі.).
- •57. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •60. Форми господарсько-правової відповідальності.
- •59. Укладання, зміна та розірвання господарського договору
- •36. Порядок створення та державної реєстрації суб’єкта господарювання
- •Види біржових угод.
3. Види господарської діяльності. Комерційна та некомерційна господарська діяльність.
Під господарською діяльністю у ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.1ст.3 ГК).
Господарська діяльність має наступні ознаки: полягае у виробництві продукції, виконання робіт, надання послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб (сфера суспільного виробництва); виконується на професійних засадах; результати такої діяльності мають вартісний характер, вони реалізуються за плату, тобто функціонують як товар; поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, органів місцевого самоврядування тощо);
За критерієм мети здійснення господарська діяльність може бути комерційною (підприємницькою) та некомерційною (ч.2 ст.3 ГК).
Характерними рисами підприємницької діяльності, є: наявність мети отримання прибутку; ініціативність; ризиковий характер; власна відповідальність підприємця; самостійність здійснення підприємницької діяльності; систематичний, професійний характер; регулювання державою (державна реєстрація).
Господарський кодекс України передбачає свободу підприємницької діяльності – право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ст.43).
Забороняється підприємницька діяльність органам державної влади та органам місцевого самоврядування, виходячи з їх спеціальної компетенції.
Некомерційна господарська діяльність (некомерційне господарювання) – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (ст. 52 ГК України).
Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (щодо окремих видів діяльності), в яких, відповідно до ч. 4 ст. 12 Господарського кодексу України, забороняється підприємництво; здійснення такої діяльності відбувається на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який для цього створює некомерційне (казенне) підприємство.
Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, іх посадові особи.
комерційна діяльність включає виробництво продукції або надання послуг на ринку за такою ціною, яка покриває більше половини витрат виробництва;
некомерційна діяльність охоплює виробництво продукції або надання послуг безкоштовних, або за цінами, що покривають половину чи менше половини витрат виробництва.
2. Види господарських зобов'язань.
Основними видами господарських зобов'язань, згідно з ч. 2 ст. 173, є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими (згідно з ч. 1 ст. 175) визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання ії обов'язку. Ці відносини регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути:
суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК, а також у ЦК, спеціальних законах («Про інноваційну діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про народні художні промисли» та ін.);
негосподарюючі суб'єкти – юридичні особи, які вступають у відносини із суб'єктами господарювання з метою забезпечення власних господарських потреб;
органи державної влади, наділені господарською компетенцію;
органи місцевого самоврядування, що діють у межах своєї господарської компетенції
Організаційно-господарськими (згідно з ч. 1 ст. 176 ГК України) визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До категорії суб'єктів організаційно-господарських зобов'язань належать:
органи державної влади, наділені господарською компетенцією, – щодо підпорядкованих їм державних підприємств і підконтрольних (з певних питань) підприємств та інших господарських організацій будь-яких форм власності;
органи місцевого самоврядування, що діють у межах своєї господарської компетенції, - щодо комунальних підприємств та організацій і підконтрольних (з певних, визначених законом питань) підприємств та організацій будь-яких форм власності, що розташовані на території відповідної територіальної громади;
господарські об'єднання - щодо підприємств-учасників;
холдингові компанії – щодо своїх корпоративних підприємств;
засновники унітарних підприємств (у тому числі дочірніх) і власники їхнього майна (ними можуть бути суб'єкти господарювання – господарські товариства, виробничі кооперативи, господарські об'єднання та ін.) щодо створених ними підприємств;
учасники господарських організацій корпоративного типу, що володіють корпоративними правами (в тому числі правом брати участь в управлінні організацією такого типу);
Як окремі види господарських зобов'язань ГК України визначає соціально-комунальні зобов'язання суб'єктів господарювання (ст. 177, ч. 4 ст. 175) та публічні зобов'язання суб'єктів господарювання (ст. 178).
Соціально-комунальні зобов'язання суб'єктів господарювання характеризуються соціальним спрямуванням (тобто мають виконуватися на користь суспільства або територіальної громади) їх обов'язкового виконання.
Публічні зобов'язання суб'єктів господарювання (ст. 178 ГК) виникають відповідно до закону та установчих документів суб'єкта господарювання, на якого покладається обов'язок здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах.