Планування урожайності … (назва культури) та її залежність від агроресурсного забезпечення

Розробляється два варіанти планової урожайності культури (без зрошення і за зрошення). Планова врожайність культури складається із урожайності, яку можна одержати за рахунок природної родючості ґрунту (У_б) і приросту врожайності за рахунок основних ресурсів інтенсифікації: зрошення, добрива.

Урожайність за бонітетом ґрунту. Урожайність за рахунок природної родючості (бонітетна) розраховують за формулою:

У_б = Б·Ц (ц/га),

де Б – бал бонітету ґрунту, Ц – ціна одного бала бонітету (ц/га).

Для прикладу розрахуємо бонітетну врожайність зерна кукурудзи на чорноземах південних. З таблиці 1.3 знаходимо бал бонітету ґрунту (Б = 47) і ціну одного балу бонітету з таблиці 1.4 для кукурудзи (Ц = 0,44). Підставляємо дані у формулу і одержуємо: У_б = 47·0,44 = 20,7 ц/га.

Планування урожайності за зрошення. Розрахунок проводиться залежно від наявності ресурсу зрошуваної води. Згідно із завданням цей ресурс, а також інші показники для розрахунку, наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Вихідні дані для розрахунку врожайності й агроресурсів

№ п/п	Культура (агрофітоценоз)	Ціна бала бонітету, ц/га	Ресурс поливної води, м3/га	Коефіцієнт водоcпоживаання, м3/т	Норматив суми NPK, кг на приріст урожаю в 1ц	Оптимальне співвідношення N:Р:К для груп ґрунтів (табл.1.3)
						1,2,3	4,5
1	2	3	4	5	6	7	8
Зернофуражні культури (концентровані корми)
1	Сорго зернове	0,46	2000	580	25	4:3:3	5:3:2
2	Горох	0,34	900	850	27	4:3:3	5:3:2
3	Соя	0,26	1500	1100	38	4:3:3	5:3:2
4	Озимий ячмінь	0,44	1000	700	17	4:3:3	6:3:1
5	Ярий ячмінь	0,41	1000	650	19	4:4:2	5:4:1
6	Кукурудза	0,45	2000	600	22	4:3:3	5:3:2
Силосні культури
7	Кукурудза +соняшник	3,3	1500	45	2,6	4:3:3	5:3:2

Закінчення таблиці на стор. 12

Закінчення таблиці 1.4

1	2	3	4	5	6	7	8
8	Кукурудза+амарант	3,2	1500	47	2,7	5:3:2	6:4:0
9	Кукурудза	3,1	1500	50	2,4	5:3:2	6:4:0
10	Сорго цукрове	3,0	1500	47	2,7	5:3:2	6:4:0
Коренеплоди, бульбоплоди, баштанні культури
11	Кормовий кавун	3,80	900	40	2,5	3:4:3	4:4:2
12	Кормовий гарбуз	5,20	900	35	2,1	3:4:3	4:4:2
13	Кормовий буряк	4,90	2500	47	2,6	3:4:3	4:4:2
14	Кормова картопля	4,70	1300	42	2,2	4:4:3	4:4:2
Однорічні злакові трави на сіно
15	Могар	0,38	800	620	15	4:3:3	6:4:0
16	Суданська трава	0,62	2000	550	15	4:3:3	5:4:1
Багаторічні бобові трави на сіно
17	Еспарцет	0,58	2500	450	14	4:3:2	5:3:1
18	Буркун білий	0,54	900	400	12	4:3:2	5:3:1
19	Люцерна посівна	0,66	3000	470	15	4:3:2	5:3:1
20	Лядвенець рогатий	0,52	1200	460	13	4:3:2	5:3:1
Багаторічні бобово-злакові сумішки на сіно
21	Люцерна посівна +стоколос безостий	0,68	3200	480	15	5:3:2	6:3:1
2-компонентні сумішки на зелений корм
22	Кукурудза+соя	3,35	2000	60	2,2	5:3:2	6:4:0
23	Озимі жито+ріпак	2,25	500	70	1,8	5:3:2	6:4:0
24	Озимі тритикале+вика	2,35	500	70	1,9	5:3:2	6:4:0
25	Овес+горох	2,00	600	85	2,0	5:3:2	6:4:0

Розрахунки виконують у такому порядку:

1. Визначають ресурс атмосферної води (Р). Для цього з даних таблиці 1.2 визначають суму опадів, що надійшли за вегетацію культури.

Для кукурудзи (травень–половина вересня), це становитиме:

46+55+44+38+15=198 мм, або 1980 м³/га.

2. Визначають ресурс ґрунтової води на початок вегетації (А). Для цього використовують формулу: А = (d·h·a·b) –100·(d·h·k_v), де d–об’ємна маса ґрунту, г/см³; h–активний шар ґрунту, м; а– найменша вологоємність ґрунту, %; b- процент від найменшої вологоємності ґрунту, % k_v – коефіцієнт (вологість в’янення), %.

Показник h для культур з малопотужною кореневою системою приймають 0,4-0,5; середньопотужною – 0,5-0,6; потужною – 0,6-0,7 (для кукурудзи – 0,6 м). Показник b приймають для дуже вимогливих до вологи культур – 75-80%, вимогливих – 70-75 %, менш вимогливих (кукурудза) – 65- 70 %.

У нашому прикладі А = (1,15·0,6·29·70) - 100·(1,15·0,6·11,6) = 600 м³/га.

3. Визначають сумарне водовикористання культури (Е) за формулою: Е= М+(0,7·Р+А), де М – наявний ресурс зрошувальної води, що у випадку з кукурудзою становитиме:

Е=2000+(0,7·1980+600) = 3986 м³/га.

4. Визначають планову урожайність (У_пз) за формулою: У_пз= Е:К_в,

де К_в– коефіцієнт водоспоживання культури (табл.1.4). Для кукурудзи це становитиме: У_пз=3986:600=6,6 т/га (66 ц/га). Даний рівень урожайності також слід забезпечити відповідною кількістю добрив.

Планування урожайності і потреби в добривах у незрошуваних умовах. Важливим фактором регулювання врожайності є мінеральні добрива. За дотримання усіх інших агротехнічних вимог рекомендується планувати приріст урожайності від добрив у межах 25-40% відносно урожайності за бонітетом ґрунту. При цьому можливе застосування нормативного методу визначення потреби в елементах живлення.

Розрахуємо потребу в елементах живлення для кукурудзи з максимальним приростом урожайності 40%. Величина цього приросту (П_у) становитиме 8,3 ц/га (40% від 20,7 ц/га).

Тобто планова урожайність зерна кукурудзи буде: 20,7+ 8,3= 29 ц/га.

Нормативи елементів живлення на прирости врожайності в центнерах з гектара (за сумою NPK, кг/га) встановлено експериментальним шляхом (табл. 1.4). У такому разі потреба в елементах живлення розраховується за формулою: NPK= П_у·Н, де Н – норматив потреби суми NPK (кг/га) для одержання приросту врожайності в 1 ц/га, що для кукурудзи становитиме: 8,3·22 = 183 кг/га суми NPK.

Для визначення потреби в окремих елементах живлення необхідно скористатися даними з оптимального співвідношення NPK для кожної культури і типу ґрунту (табл. 1.4).

Формула для визначення кількості азоту буде такою:

N= 0,1·NPK·Ч_N,

де Ч_N – частка азоту з таблиці 1.4. Аналогічно розраховують фосфор і калій. Для прикладу з кукурудзою розрахунки будуть такими:

N= 0,1·183·5=91 кг/га;

Р= 0,1·183·3=55 кг/га;

К= 0,1·183·2=37 кг/га.

Наступним кроком є визначення поживності та продуктивності культури в незрошуваних умовах та на зрошуваних землях (табл. 1.5, додаток А).

Таблиця 1.5