3. Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Під поточною заборгованістю за довгостроковими зобов’язаннями мають на увазі ті довгострокові зобов’язання, за якими настають терміни погашення протягом майбутніх 12 місяців з дати балансу.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями відображається на пасивному, балансовому рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", який має та­кі субрахунки:

611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зо­бов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає по­гашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточ­ної заборгованості, її списання тощо.

На субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгова­ність за якими виражена в національній валюті.

На субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за кредиторами і видами заборгованості. Якщо підприємство отримало довгостроковий кредит в банку на три роки і за умовами договору погашення отриманого кредиту буде здійснюватися щорічно рівними частинами, в цьому випадку робиться бухгалтерська проводка:

Дебет 501 „Довгострокові кредити банків у національній валюті”

Кредит 611 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті”

на суму, що підлягає поверненню в кінці другого року використання кредиту, тобто протягом майбутніх 12 місяців з дати балансу.

При поверненні кредиту в кінці терміну робиться проводка:

Дебет 611

Кредит 31

Регістрами синтетичного та аналітичного обліку є Журнал-ордер № 3Г або Журнал № 3..

4. Облік операцій з короткостроковими векселями виданими.

Облік розрахунків між суб’єктами економічних взаємовідносин може здійснюватися за допомогою векселів.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Векселедавець – боржник при складанні простого векселя; той, хто видав переказний вексель і наказав заплатити.

Векселетримач – кредитор при складанні простого векселя або той, на користь кого видано переказний вексель.

Випускаються такі види векселів:

• простий,

• переказний.

Простий вексель (соло) – виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей кредиторові (векселетримачу).

Переказний вексель (трата) – письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця своєму боржнику сплатити певну суму грошей третій особі (ремітенту).

Трасат – платник, який приймає переказний вексель.

Трасант – векселедавець переказного векселя.

Трасантування – видача переказного векселя, тобто прийняття на себе зобов'язань гарантії акцепту і платежу.

Аваль – вексельне поручительство. Найчастіше авалістом, який гарантує оплату векселя, виступає банк. Аваліст бере на себе зобов'язання сплатити вексель у разі його не оплати в установлений термін.

Акцепт – згода платника на оплату переказного векселя. Акцепт проставляється на лицьовому боці: „зобов’язуюсь оплатити”, „вексель акцептований”; зазначають дату акцепту, ставлять підпис та печатку.

Будь-який переказний вексель передається шляхом індосаменту, який виконується на звороті переказного векселя або на додатковому аркуші (аленж). У разі використання додаткового аркуша, він повинен бути приєднаний до векселя клейовим способом. Індосамент починається на векселі, а закінчується на додатковому аркуші, печатка розміщується на стику векселя і додаткового аркуша. Передаточний надпис (індосамент): „замість мене / нас сплатіть .....”, дата, печатка, підпис.

Використовувати переказні векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосаментами і авалістами можуть тільки юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які визначаються такими згідно з чинним законодавством України.

Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги.

Вексельний бланк може заповнюватися друкарськими і ручним способами.

Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами і буквами. Вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи і скріпляється печаткою.

Видача та індосамент векселів за межі України не допускається.

Для обліку заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отриману сировину, матеріали, паливо, виконані роботи й за іншими операціями, на які підприємствами видані векселі, використовують пасивний, балансовий рахунок 62 “Короткострокові векселі видані”.

По кредиту рахунку відображають видачу векселів, а по дебету – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання.

Рахунок 62 має такі субрахунки:

621 „Короткострокові векселі, видані в національній валюті”

622 „Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті”

Видані векселі покупцем для погашення розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами обліковуються за дебетом 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” та кредитом 621 „Короткострокові векселі, видані в національній валюті”. Погашення заборгованості з виданих векселів у покупця обліковується за дебетом 621 та кредитом 311 „Поточний рахунок у національній валюті”.

Регістрами аналітичного та синтетичного обліку по рахунку 62 є Журнал-ордер № 3Б та Відомість аналітичного обліку одержаних та виданих векселів..