Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.1. Ранні форми ку-ри.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
115 Кб
Скачать
☆
  1. Первісна писемність

З розвитком матеріальної культури, знарядь праці розвивались елементи духовної культури, зокрема мова та мислення. У процесі розкладу первіснообщинного ладу почалося виділення професійної розумової праці. Такими професіоналами, в першу чергу, ставали вожді, жерці - професійні служителі культу, воєначальники.

Вершиною розвитку духовної культури первісного суспільства було створення упорядкованої писемності. Почало створюватись письмо. Виникнення писемності - це величезний стрибок у розвитку культури. Вона фіксує розвиток культури у часі та просторі. Про писемність часто говорять, що вона знаменує початок історії. Це пояснюється тим, що писемність дозволяє людям, записуючи інформацію, зберігати знання про своє минуле. Наука знає три головні типи письма. Вони історично змінювали один одного. Це - піктографія, ідеографія та фонографія.

Для первісного суспільства характерна піктографія (від лат. рісґш - розмальований, і гр. grapho - пишу). Піктографія - це письмо, знаки якого (піктограми) мають вигляд малюнків. Ці малюнки наочно зображають предмети та явища дійсності - людей, птахів, дерева, житло.

В первісному суспільстві зароджується мистецтво. Первісна людина була такою ж мірою художником, творцем, як і мисливцем, воїном. Мистецтво було з нею завжди - від народження до смерті. Воно було одним з природних проявів її власної людської суті. До первісного мистецтва належали наскельні зображення, ритуальні танці, різні дійства, стародавні форми міфологічної творчості, дрібна пластика.

Перші зразки образотворчого мистецтва сягають часів палеоліту. До найвідоміших скарбниць палеолітичного живопису відносяться печера Ласко у Франції, Альтамірська печера в Іспанії та Капова печера на Нижньому Уралі. Печеру Ласко було відкрито в 1940 р. Свою відомість вона одержала завдяки багатству і великій кількості знайдених тут малюнків первісних людей. Більша частина цих малюнків, а деякі з них відрізняються воістину величезними розмірами, прекрасно збереглася до нашого часу. В усіх залах печери, в переходах між ними, на стінах і стелі первісний художник зобразив у різних позах тих тварин, яких він бачив навколо себе: оленів, ведмедів, кабанів. Всі малюнки різнокольорові. Використовувались три фарби: чорна, жовта і червона. На тілі тварин і поруч з ними були нанесеш насічки. Вони символізували політ дротика і поранення звіра. Багато малюнків носять сліди від метання в них справжніх списів і дротиків. Малюнків так багато, що місцями вони накладаються один на одного.

Зрозуміло, що первісне мистецтво мало й практичне значення, обрядове чи магічне, але сама здатність до нього і спроможність створити складний духовний образ за допомогою обмежених матеріальних засобів вказують на високий рівень інтелектуальних здібностей людини.

  1. Первісні форми релігійних вірувань, їх специфіка та особливості

У первісному суспільстві виникає релігія як необхідність пояснення навколишнього світу. Вся духовна культура ранньої родової общини мала тісні переплетіння релігійних уявлень. Релігія зароджується та формується в таких перших, первісних, початкових, простіших формах, як тотемізм, фетишизм, магія, анімізм. Деякі автори називають їх елементами релігії, бо вони присутні і в сучасних розвинених релігіях.

Первісна людина вірила в те, що певні види тварин, рослин, іноді явищ природи виступають предками-покровителями людини або цілих людських колективів - родів, пізніше етнічних груп, кланів і що між ними існує надприродний кровно-родинний зв’язок. Це становить суть тотемізму (від слова «тотем» - його рід). Люди вірили, що від тотема залежало їхнє життя, тому на нього намагались вплинути різними магічними способами. На основі тотемізму виник культ тварин.

Спочатку як тотемам поклонялись тільки тваринам, причому лише тим, які були об’єктом полювання. Пізніше, у зв’язку із збільшенням людських колективів, родинні відносини поширилися і на решту тварин, а в окремих народів - також на рослини і природні фактори. Наприклад, у австралійців тотемами були собака Дінго, водяна лілія, сливове дерево, великий камінь, гарячий вітер, дощ і сонце.

Тотемізм увійшов як елемент у всі сучасні релігії. Особливо відчутним є його вплив в індуїзмі, де багато тварин вшановуються як священні. Найпочесніше місце серед них посідає корова. Сліди тотемізму чітко прослідковуються в християнстві. Святий дух зображується у вигляді голуба, а Христос часто називається агнцем, тобто ягням. Від обряду ритуального з’їдання тотема бере свій початок християнське таїнство причастя, під час якого віруючі під виглядом хліба і вина з’їдають тіло і п’ють кров Христа.

Первісна людина обожнювала речі неживої природи, вірила в надприродні властивості різних матеріальних предметів: каменів, дерев, а пізніше - ідолів, які якось можуть впливати на людину, допомагати їй. Ці вірування лежать в основі фетишизму. Термін «фетишизм» утворено від слова «фейтісу», це те ж саме, що й «талісман», «амулет». Найпоширеніша форма фетишизму - носіння амулетів (від араб. «гамала» - носити). Конкретному предмету-амулету приписувалась надприродна магічна сила, здатність охороняти його власника від лиха, хвороб, поганого впливу. В пізніх релігіях фетишизм перетворився на поклоніння священним книгам, іконам, мощам, хресту, культовим спорудам.

У первісному суспільстві зародились ритуальні дії. На їх основі виникла магія - віра первісних людей у можливість впливу на навколишню дійсність, будь-яке природне явище, на інших людей шляхом певних символічних дій: замовлянь, заклинань, примов, обрядів, церемоній. Саме слово «магія» іранського походження і за змістом відповідає таким словам, як «чаклунство», «чарівництво».

Час виникнення магії вчені відносять до епохи кам’яного віку. Є дані, що магічні обряди і вірування існували вже у неандертальців, які жили 80-50 тисяч років тому. Щодо знайдених у XIX-XX ст. пам’яток верхньопалеолітичного періоду (пізній кам’яний вік - 4010 тисяч років тому), то вони, і з цим згодні практично всі вчені, свідчать про наявність у первісної людини вже розвинутих магічних уявлень та обрядів. Магія присутня в танці, що передує полюванню, в шептанні знахарки, що виганяє хворобу з тіла хворого.

Розрізнялись такі види магії: чорна магія - її мета завдати шкоди комусь; біла магія - її мета допомогти комусь; любовна магія - її мета - привернути або відвернути кохання; лікувальна магія - «шаманське» лікування хвороб; господарська магія - забезпечення врожаю або успіхів у полюванні; словесна (вербальна) магія.

Первісні люди мали уявлення про існування безсмертної, незалежної від тіла душі людини - анімізм. Вони вірили в те, що померла людина, точніше її душа, якимось чином продовжує існувати, переселяється в загробне життя. Крім того, анімізм передбачає існування духів - надприродних фантастичних істот.

Існування душі після смерті уявлялось первісній людині аналогічним життю людини. Душі приписувалися звичайні людські потреби: в їжі, одежі. Цим пояснюється звичай одягати на померлого кращу одежу і прикраси, класти в труну предмети праці, залишати на могилі їжу і воду.

Термін «анімізм» утворено від латинських слів «апіта» - душа, і «апітт» - дух. У науковий обіг цей термін запровадив відомий англійський етнолог Е.Б.Тайлор (1832-1917) в фундаментальній праці «Первісна культура» (1871) для позначення стадії в історії розвитку культури.

Словник термінів та понять теми

Анімізм (від лат. апіта - душа) - уявлення первісних людей про безсмертя душі й про можливість існування її окремо від тіла; наділення природних явищ людськими якостями. Антропогенез - виникнення людини, процес виділення людини з тваринного світу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.

Антропоморфізм - наділення явищ природи, тварин, предметів і фантастичних створінь людськими властивостями, а також уявлення божества в образі людини.

Ареал - зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, діалектів.

Архетип (від гр. агв - початок і typos - образ) - прообраз, первісна форма.

Генезис - походження, виникнення, процес утворення.

Гомо сапієнс - людина розумна.

Етимологія (від гр. etymos - справжній і hgos - вчення) - розділ мовознавства, що вивчає походження слів. Народна етимологія - це намагання пояснити ту чи іншу назву за звуковою її подібністю до іншого, вже відомого слова.

Етногенез - походження народів як історико-етнічних спільнот.

Ідеографія (від гр. idea - поняття, ідея і grapho - пишу) - система письма, яка складається з ідеограм. Останні позначають зміст, суть слова, є його умовним знаком. У деяких народів ідеографія існує й досі, наприклад, китайське письмо. Досить досконалими ідеограмами є сучасні цифри і арифметичні знаки.

Інцест - одруження безпосередніх родичів (батько-дочка, мати-син, брат-сестра).

Культурогенез - виникнення культури.

Магія (від грецьк. «mageia» - чародійність) - віра в надприродну можливість впливу практичної дії людини на об’єктивну дійсність; ряд символічних дій та ритуалів із заклинаннями і обрядами.

Матріархат - форма первіснообщинного суспільства, в якому родові групи утворювалися на основі спорідненості за жіночою (материнською) лінією з провідним становищем жінки у господарськомуі суспільному житті.

Мезоліт - епоха кам’яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом. За мезоліту поширюються лук, стріли, плоскі гарпуни з рогу благородного оленя.

Міф - давнє уявлення народів про походження життя на Землі та явищ природи, про легендарних героїв, богів, про щось фантастичне, вигадане, неіснуюче.

Міфологія - форма суспільної свідомості, що несе в собі узагальнене та водночас персоніфіковане уявлення народів про світ речей та явищ. Відзначається нерозчленованістю світу реальності та уяви і реалізується в ритуалах і магії.

Моногамія - одношлюбність.

Неоліт - новий кам’яний вік, заключний період кам’яної доби. В цілому неоліт датується періодом від VI до II тис. до н.е., хоча у деяких районах - на Близькому та Середньому Сході, в Індії та Китаї - неоліт тривав лише до початку IV тис. до н.е.

Ойкумена - заселена людьми земля.

Палеоліт - давній кам’яний вік, перша, раніша епоха кам’яної доби. Датується від виникнення людини до 10 тис. років тому.

Петрогліфи - стародавні зображення на скелях, каменях, стінах печер тварин, птахів, людей, знаків.

Піктографія - один з перших видів писемності - зображення предметів, явищ і подій за допомогою умовних знаків, малюнків.

Полігамія - багатошлюбність.

Проміскуїтет (від лат. рromiscuus - змішаний, спільний) - термін для позначення нічим не обмежених статевих відносин, невпо- рядковані шлюбні відносини між чоловіками і жінками.

Ритуал - особлива програма поведінки, в якій актуалізується зв’язок колективу з минулими нормами життя предків.

Соціогенез - виникнення суспільства.

Табу - у первісних народів заборона певних слів, дій, предметів, порушення якої нібито неминуче спричиняє тяжке покарання, щось заборонене, чого не можна торкатися.

Тотем - тварина, рослина, інколи неживий предмет або явище природи, які були об’єктом поклоніння роду або племені та їхнім охоронцем; герб племені із зображенням тотема.

Тотемізм - віра в існування прабатька окремого роду, людини - певної тварини, рослини; культ тварин і рослин.

Фетиш - неживий предмет, який, за уявленнями віруючих, наділений надзвичайною, чудодійною силою і служить об’єктом обожнення; об’єкт сліпого поклоніння; річ або людина, перед якою сліпо схиляються.

Фетишизм (від франц. «fetiche» - ідол, талісман) - віра в надприродні властивості матеріальних предметів, як природних, так і зроблених людиною.

Фонографія (від грецьк. «fhone» - голос, «grafo» - пишу) - система письма, яка складається із знаків (фонограм). Вони означають звукові елементи слова, тобто склади або звуки (фонеми). Є два різновиди фонографії - складове письмо (наприклад індійське) і буквене (наприклад українське).

15