4.Висновки

Гра - це потужний стимул навчання, різноманітна й сильна мотивація вчення. У грі активізуються психологічні процеси учасників ігрової діяльності: увага, запам'ятовування, інтерес, сприйняття і мислення. Гра емоційна за своєю природою і здатна оживити навіть саму суху інформацію, зробити яскравою, такою, що запам'ятовується. У грі можливе залучення кожного учня в активну діяльність, тому така форма уроку протистоїть пасивному слуханню і читанню. У процесі гри інтелектуально пасивна дитина вільно виконає такий обсяг роботи, який їй недоступний у звичайній навчальній ситуації. Гра дозволяє задіяти у навчальних цілях енергію, яку школярі витрачають на «підпільну» ігрову діяльність.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання дітей і відповідними їй педагогічними результатами, які можна обґрунтувати, що характеризується навчально-пізнавальної спрямованістю. Аналіз емоційного стану дітей у результаті проведеного уроку музики із застосуванням ігровий технології показує, що урок викликає в дітей емоційний підйом, що сприяє засвоєнню матеріалу.

Результати дослідження показали, що ефективність музично-естетичного виховання молодших школярів залежить від активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви розвитку яких сприяють такі педагогічні умови:

- використання засобів художньої виразності різних видів мистецтва;

- добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, зокрема, наявність у запропонованих піснях не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку;

- застосування художньо-ігрових методів і прийомів у процесі хорового співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, гри на музичних інструментах;

- використання літературної творчості: вірші, казки, загадки, байки;

- створення на уроках навчально-творчої атмосфери.

Художньо-творчі здібності, які розвиваються під час ігрової творчої діяльності, відбиваються на результатах навчання і виховання в цілому. Тому постають завдання застосовувати такі засоби і методи навчання, при яких творчі здібності формуються на найвищому рівні.

Формування глибоких і міцних знань, умінь і навичок шляхом загальної естетизації та інтелектуалізації комплексних уроків вирішує гармонізацію творчого розвитку школярів застосуванням ігрової діяльності. Результати творчої реалізації учнів великою мірою залежать від наявності продуманої системи відповідних творчих завдань, емоційної налаштованості на спільну співтворчість учнів і вчителя у різних видах художньої діяльності.

Гра для молодших учнів є засобом відображення навколишньої дійсності, способом проникнення в діяльність і стосунки дорослих. У грі дитина проникає в ті сфери життя людей, які поза грою їй недоступні. Відтворюючи близькі її розумінню сторони життя й праці людей, їхні взаємини, вона набуває досвіду спілкування, опановує правила людського співжиття.

Головне біологічне призначення гри, як відзначав Л. Виготський, у створенні уявної ситуації, яка допомагає тренувати природні механізми цілеспрямованої діяльності завдяки уявній ситуації створюється зона найближчого розвитку дитини. У грі дитина завжди підноситься над своїм середнім розвитком, своєю звичайною поведінкою, тому гра - джерело і засіб розвитку.

Виховне значення ігор на уроках музики полягає в тому, що вони сприяють розвиткові в дітей активності, самостійності, віри в свої сили, загартовують волю, навчають гідно перемагати та програвати. Цікава гра не набридає, а відтак, дає можливість самовдосконалюватися - учні повертаються до неї знову й знову, запрошують до неї нових партнерів, придумують нові правила.

На уроці музики доцільніші такі ігри, які не вимагають тривалої підготовки дітей, в яких можна варіювати ігрові елементи. І, звичайно, всі вони мають бути навчальними. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети.

Проблема гри на уроці музики багатоаспектна. Крім змісту ігрових ситуацій, необхідно правильно визначити місце і обсяг гри залежно від дидактичних завдань. На різних уроках проблема стимулювання навчально-пізнавальної діяльності за допомогою гри вирішується по-різному. Найчастіше використовуються ігри ролеві, рухливі, дидактичні. На уроці музики недопустимі азартні ігри.

Учитель повинен добре володіти методикою проведення ігор, чітко уявляти їх мету і завдання, надавати дітям значної самостійності. Гра має бути динамічною, тому недопустимі довгі пояснення, численні зауваження дисциплінарного порядку.

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу.

Таким чином, ігрова діяльність - різновид активної творчої діяльності дітей, в процесі якої вони оволодівають способами спілкування між людьми засобами мистецтва. Вона є свого роду дитячим моделюванням соціальних відносин. При правильному керівництві з боку дорослих ігрова діяльність формує естетичні, моральні, інтелектуальні, творчі сфери свідомості.