3 Умова завдання
Водяна пара масою 1 кг робить прямий термодинамічний цикл, що складається із чотирьох послідовних термодинамічних процесів. Дані, необхідні для розрахунку залежно від варіанта, наведені в Додатку Б.
Потрібно:
1. Визначити за допомогою h-S діаграми або Таблиць термодинамічних властивостей води та водяної пари(далі-Таблиць), а також відповідних залежностей термічні параметри стану робочого тіла (p, [Па]; V, [м3/кг]; T, [К]) у характерних крапках циклу. Результати звести в таблицю 1.
2. Визначити за допомогою h-S діаграми або Таблиць, а також відповідних залежностей калоричні параметри стану робочого тіла (u, [кДж/кг]; h, [кДж/кг];
S, [кДж/(кг∙ К)]) у характерних крапках циклу. Результати звести в таблицю 2.
3. Для кожного із процесів
визначити зміну питомих внутрішньої
енергії
,
[кДж/кг],
ентальпії
,
[кДж/кг],
ентропії ∆S,
[кДж/[кг∙
К]], питомі
теплоту
,
[кДж/кг]
і роботу
,
[кДж/кг]
процесу. Результати звести в таблицю
3.
4. Побудувати цикл у координатах: р-V; T–S; h–S.
5. Визначити сумарні кількості
питомої теплоти підведеної
[кДж/кг] і відведеної
q2[кДж/кг]
у циклі, питому роботу циклу lц
[кДж/кг], термічний коефіцієнт корисної
дії(ККД) циклу
,
середній індикаторний тиск pi
[кПа].
6. Для відзначеної крапки за
допомогою h–S
діаграми або Таблиць визначити Vx
, hx
, ux
, Sx
,
,
а також зовнішню і
внутрішню теплоту паротворення
.
Результати звести в таблицю 4.
Для полегшення розрахунків і їхнього аналізу пропонується роботу паротурбінної установки деякою мірою ідеалізувати. Ця ідеалізація полягає в тім, що:
- цикл робочого тіла є замкнутим, а маса робочого тіла однакова для всіх періодів робочого процесу, тобто допускається, що робоче тіло за час одного циклу повертається у вихідний стан, а не викидається в атмосферу;
- процес згоряння палива заміняється підведенням теплоти до робочого тіла від деякого фіктивного гарячого джерела теплоти;
- механічні втрати на тертя, гідравлічні втрати, а також втрати в навколишнє середовище відсутні.
У зв'язку із цим можна допустити, що цикл паротурбінної установки є оборотним.
4 Методичні вказівки до розрахунку
Як приклад приведемо розрахунок парового циклу із заданими наступними параметрами: р1=0,7 MПа; V2=5,0 м3/кг; х1=0,91; х3=0,93 і наступним типом термодинамічних процесів, що становлять даний цикл:
1–2 T = const, причому процес починається в області вологої насиченої пари, а закінчується в області перегрітої пари;
2–3 V = const, причому початок процесу в області перегрітої пари, а кінець – в області вологої насиченої пари;
3–4 p = const, весь процес в області вологої насиченої пари;
4–1 S = const, весь процес в області вологої насиченої пари.
Ескіз термодинамічного циклу представлений на рис. 1.
Термодинамічний цикл, що розраховується
включає наступні процеси:
1-2 - ізотермічний
2-3 - ізохорний
3-4 - ізобарний
4-1 - адіабатний
В
т. 4
Рис. 1 - Термодинамічний цикл
4.1 Розрахунок р, V, T в основних крапках циклу проведемо, використовуючи h-S діаграму водяної пари, або Таблиці, а також співвідношення для визначення цих параметрів в області вологої насиченої і перегрітої пари. (Додаток В).
Крапка 1
Дано: p1=0,7 MПа; х1=0,91.
Визначити: V1, T1
V1=V´´∙ х1+V´(1– х1)=0,2728∙ 0,91 + 0,0011081(1 – 0,91) = 0,248 м3/кг,
де V´´, V´- відповідно питомі об’єми сухої пари і води на лінії насичення, беруться з Таблиць;
х1 – ступінь сухості пари.
З Таблиць беремо відповідне p1 значення температури t1 = І64,96 °С або T1 = 438,1 К.
Крапка 2
Дано: t1 = І64,96 °С; T1 = 438,1 К; V2= 5,0 м3/кг.
Визначити: р2.
Тому що процес 1-2 → ізотермічний,
то маємо
,
отже,
МПа,
де
– тиск у т. 1 на лінії насичення сухої
пари, рівне р1.
Крапка 3.
Дано: V2 = V3 = 5,0м3/кг; х3=0,93.
Визначити: p3, T3
З h-S діаграми маємо p3= 0,03 МПа. З Таблиць беремо відповідне p3 значення температури: t3 = 69,12 °С ; T3 = 342,3 К
Крапка 4
Дано: p4 = р3 = 0,03 МПа; t4 = t3 = 69,12 °С ; T4 = 342,3 К.
Визначити: V4.
З h-S діаграми знаходимо V4 = 4,1 м3/кг.
Результати визначення р, V, Т зведемо в таблицю 1.
Таблиця 1 - Результати розрахунку основних параметрів
Крапки |
р, MПа |
V, м3/кг |
Т, К |
1 |
0,7 |
0,248 |
438,1 |
2 |
0,0382 |
5,0 |
438,1 |
3 |
0,030 |
5,0 |
342,3 |
4 |
0,030 |
4,1 |
342,3 |
4.2 Визначення u, h, S в основних крапках циклу проведемо, використовуючи h-S діаграму водяної пари або Таблиці, а також співвідношення для розрахунку цих параметрів в області вологої насиченої і перегрітої пари. (Додаток В).
Крапка 1
Дано:
Визначити: h1, u1, S1.
кДж/кг,
де
-
питома ентальпії води на лінії насичення,
береться з Таблиць;
-
теплота паротворення також як і
береться з Таблиць,
причому обидві величини вибираються
відповідно до тиску р1.
кДж/кг;
кДж/(кг∙ К)
де
,
- відповідно питомі ентропії води і
сухої пари на лінії насичення, беруться
з Таблиць.
Крапка 2
Дано: р2=0,382 МПа; V2=5,0 м3/кг; Т2=438,1 К.
Визначити: h2; u2; S2.
З h- S діаграми беремо значення питомої ентальпії т. 2 h2 = 2810 кДж/кг.
кДж/кг.
З h- S діаграми беремо значення питомої ентропії т. 2. S2 = 8,11 кДж/(кг∙ К)
Крапка 3
Дано: р3 = 0,03 МПа; V3 = 5,0м3/кг; T3 = 342,3 K; x3 = 0,93.
Визначити: h3; u3; S3.
кДж/кг,
де
- питома ентальпія води на лінії насичення,
береться з Таблиць;
кДж/кг.
=
2461,8- 0,03∙ 103∙
5,0=2311,8 кДж/кг
=
0,9441 + (7,769 – 0,9441)∙ 0,93 = 7,29 кДж/(кг∙ К)
Крапка 4.
Дано: р4= 0,03 МПа; V4=4,1 м3/кг; T4=342,3 К.
Визначити: h4; u4; S4.
З h-S
діаграми беремо значення питомої
ентальпії т. 4
=
2115 кДж/кг.
=
2115 – 0,03∙ 103∙
4,1=1992 кДж/кг;
=
6,28 кДж/(кг∙ К).
Результати визначення калоричних параметрів робочого тіла в основних крапках циклу зведемо в табл. 2.
Таблиця 2 - Результати розрахунку калоричних параметрів
Крапки |
u, кДж/кг |
h, кДж/кг |
S, кДж/(кг∙ К) |
1 |
2404,6 |
2578,2 |
6,28 |
2 |
2619,0 |
2810,0 |
8,11 |
3 |
2311,8 |
2461,8 |
7,29 |
4 |
1992,0 |
2115,0 |
6,28 |
4.3 Визначимо , , , ∆S, , для кожного процесу парового циклу в такий спосіб
Процес 1-2. Ізотермічний
=
438,1∙ (8,11 – 6,28) = 801,7 кДж/кг;
=
2619 – 2404,6 = 214,4 кДж/кг;
=
2810 – 2578,2 = 231,8 кДж/кг;
=
8,11 – 6,28 = 1,83 кДж/(кг∙ К);
=
801,7 – 214,4 = 587,3 кДж/кг.
Процес 2-3. Ізохорний
=
2311,8 – 2619 = - 307,2 кДж/кг;
=
2461,8 – 2810 = - 348,2 кДж/кг;
=
7,29 – 8,11 = - 0,82 кДж/(кг∙ К);
.
Процес 3-4. Ізобарний
=
2115 – 2461,8 = -346,8 кДж/кг;
=
1992 – 2311,8 = -319,8 кДж/кг;
=
6,28 – 7,29 = -1,01 кДж/(кг∙ К);
=
- 346,8 + 319,8 = - 27,0 кДж/кг.
Процес 4-І. Адіабатний
=
2404,6 – 1992 = 412,6 кДж/кг;
=
2578,2 – 2115 = 463,2 кДж/кг;
=
- 412,6 кДж/кг.
Результати розрахунку qпр,
зведемо в табл. 3.
Таблиця 3 - Результати розрахунку параметрів процесів циклу
Процеси |
, кДж/кг |
кДж/кг |
кДж/(кг∙ К) |
кДж/кг |
кДж/кг |
1–2 |
214,4 |
231,8 |
1,83 |
801,7 |
587,3 |
2–3 |
-307,2 |
-348,2 |
-0,82 |
-307,2 |
0 |
3–4 |
-319,8 |
-346,8 |
-1,01 |
-346,8 |
-27,0 |
4–1 |
412,6 |
463,2 |
0 |
0 |
-412,6 |
Сума |
0 |
0 |
0 |
147,6 |
147,7 |
4.4 Будуємо цикл у координатах:
а) У координатах р-V цикл представлений на рис. 2.
Як треба із завдання, процес
1-2 - ізотермічний. Отже, в області вологої
насиченої пари він зображується відрізком
горизонтальній прямої (1-
),
що, як відомо, є одночасно ізобарою. В
області ж перегрітої пари вона переходить
у гіперболічну криву (
-2),
більше пологу, ніж равнобока гіпербола
(ізотерма ідеального газу).
Процес 2-3 ізохорний, тому він зображується відрізком вертикальної прямої (2-3).
Процес 3-4 - ізобарний. Отже, він зображується горизонтальною прямою (3-4).
Процес 4-І - адіабатний. На p-V - діаграмі адіабатний процес являє собою криву, що нагадує гіперболу. Як відомо, значення показника адіабати різні для перегрітої і вологої насиченої пари. В області вологої насиченої пари показник адіабати k визначається за формулою
k= 1,035 + 0,1∙ х.
Причому значення сухості x вологої пари при його розширенні приймається в початковому, а при стиску – у кінцевому стані процесу.
Для адіабати, що починається або закінчується на прикордонній кривій сухої пари,
(х = 1), k = 1,135.
Для адіабати, повністю розташованої в області перегрітої пари k = 1,3, тому на p-V діаграмі на прикордонній кривій пари адіабата має перетин.
Рис.2 Паровий цикл у координатах p-V
Рис. 3 – Паровий цикл у координатах T-S
Як треба із завдання, процес 1-2 - ізотермічний. Отже, він повністю зображується відрізком горизонтальної прямої (І - 2).
Процес 2-3 - ізохорний, тому в області вологої насиченої пари цей процес зображується кривою лінією, спрямованою опуклістю нагору (3-2"), а в області перегрітої пари - опуклістю вниз (2"-2).
Процес 3-4 - ізобарний. В області вологої насиченої пари ізобара, як відомо, є одночасно і ізотермою, тому в цій області процес зображується прямою горизонтальною лінією (3-4). Якби процес тривав і в області перегрітої пари, то там би він представлявся кривою, що піднята нагору і спрямована опуклістю вниз.
Процес 4-І - адіабатний. Отже, на діаграмі він зображується відрізком вертикальної прямої (4-І), тому що протікає при постійності ентропії.
в) У координатах h-S цикл представлений на рис. 4.
Рис. 4. Цикл у координатах h-S
Як треба із завдання, процес 1-2 ізотермічний, тому в області вологої пари він являє собою похилу пряму, що одночасно є ізобарою (1-1"), а в області перегрітої пари - криву, спрямовану опуклістю нагору (1"-2). Ця крива повинна підніматися зліва направо і в міру віддалення від прикордонної кривої пари асимптотично наближатися до горизонталі.
Процес 2-3 - ізохорний. Отже, в області вологої насиченої пари процес зображується кривою, досить близькою до похилої прямої (3-2"), а в області перегрітої пари - кривою, спрямованою опуклістю вниз (2"-2).
Процес 3-4 - ізобарний, тому він в області вологої насиченої пари зображується похилою прямою (3-4), що одночасно є і ізотермою. В області ж перегрітої пари вона б перейшла в криву, звернену опуклістю вниз.
Процес 4-І - адіабатний. Отже, на діаграмі він зображується відрізком вертикальної прямої (4-І), тому що протікає при постійності ентропії.
4.5 Визначення підведеної q1
і відведеної q2
теплоти в циклі, питомої роботи циклу
,
термічного кКД
циклу
, середнього індикаторного тиску
Підведена теплота в даному паровому циклі
=
801,7 кДж/кг.
Відведена теплота в даному паровому циклі
=
(-307,2) + (-346,8) = - 654 кДж/кг.
Питому роботу циклу визначимо як
=
801,7 – 654 = 147,7 кДж/кг.
Термічний ККД циклу знайдемо з наступної залежності
=
147,7/ 801,7 = 0,184.
Середній індикаторний тиск циклу знайдемо в такий спосіб
=147,7
/ (5,0 – 0,248) = 31,8 кПа.
4.6 Визначення параметрів заданої крапки розрахунковим шляхом і за допомогою h-S діаграми.
Для відзначеної крапки 4 (на
схемі наведена в прямокутнику) за
допомогою Таблиць або по h-S
діаграмі знайдемо і зрівняємо
.
Для т. 4, розташованої в області вологої насиченої пари на ізобарі з тиском
p4 = 0,03 МПа, з Таблиць маємо
T4 =
342,3 К; t4
= 69,12
;
= 0,00102 м3/кг;
V″ =
5,226 м3/кг;
h' = 289,3 кДж/кг; h'' = 2625 кДж/кг; = 2336 кДж/кг;
S' = 0,9441 кдж/(кг∙ К); S″ = 7,769 кДж/(кг К).
Отже, знаходимо
=
(4,1 – 0,00102) / (5,226 – 0,00102) = 0,784;
=
289,3 + 0,784∙ (2625 – 289,3) = 2120,5 кДж/кг
=
0,9441 + 0,784∙ (7,769 – 0,9441) = 6,29 кДж/(кг∙ К)
=
0,784∙ 2336 = 1831,4 кДж/кг
=
2120,5 – 0,03∙ 103∙
4,1 = 1997,5 кДж/кг
=
0,784∙ 156,75 = 122,89 кДж/кг
=
0,03∙ 103∙
(5,226 – 0,00102) = 156,75 кДж/кг
=
1831,4 – 122,89 = 1708,5 кДж/кг
Результати розрахунку зведемо в табл. 4. У цю же таблицю зведемо ці ж параметри, що знайдені по h-S діаграмі.
Таблиця 4 - Зведена таблиця параметрів т.4
Параметри |
Розрахункові |
По діаграмі |
V4, кДж/кг |
4,10 |
4,0 |
h4, кДж/кг |
2120,5 |
2120 |
u4, кДж/кг |
1997,5 |
2000 |
S4, кДж/(кг∙ К) |
6,29 |
6,29 |
4, кДж/кг |
1831,4 |
– |
|
156,75 |
– |
|
1708,5 |
– |
Додаток А – Титульний аркуш
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
ПО ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМОДИНАМІЦІ
Тема: РОЗРАХУНОК ПАРОВОГО ЦИКЛУ
Варіант № _____
Завдання видане «___» __________ 200__ р.
Строк здачі виконаного завдання «___» __________ 200__р.
Завдання захищене «___» __________ 200__ р.
Оцінка _________
Виконав ст. гр. ТЕ-02-1 (підпис) Іванов І. І.
Прийняв (учене звання, ступінь) (підпис) Петров П. П.
Запоріжжя
200_
Додаток Б – Дані до завдання
№ вар. |
Схема циклу |
Задані параметри в основних крапках циклу: р, МПа, V, м3/кг, Т, К |
Тип процесу |
||||||
1-2 |
2-3 |
3-4 |
4-1 |
||||||
1 |
|
р1 = 8,0 |
V1 = 0,02 |
р2 = 4,0 |
р4 = 6,8 |
Т |
V |
Т |
S |
2 |
|
р1 = 1,2 |
х1 = 0,95 |
T2 = 613 |
р3 = 0,2 |
р |
S |
р |
S |
3 |
|
р1 = 1,5 |
T1 = 523 |
р2 = 1,1 |
р4 = 0,8 |
Т |
S |
p |
V |
4 |
|
р2 = 0,5 |
T3 = 433 |
V3 = 0,5 |
Х4 = 0,79 |
Т |
V |
p |
S |
5 |
|
р1 = 2,5 |
V2 = 0,115 |
р4 = 1,4 |
Х1 = 0,98 |
Т |
S |
p |
V |
6 |
|
р1 = 2,0 |
х1 = 0,93 |
р3 = 1,5 |
– |
p |
Т |
p |
V |
7 |
|
р1 = 1,9 |
х1 = 0,94 |
T2 =513 |
р3 = 0,4 |
p |
Т |
p |
S |
8 |
|
р1 = 1,9 |
х1 = 0,85 |
V2 = 0,14 |
р3 = 1,5 |
p |
V |
p |
S |
9 |
|
р1 = 0,8 |
T1 = 493 |
T2 = 996 |
T4 = 363 |
p |
S |
V |
S |
Продовження Додатку Б
№ вар. |
Схема циклу |
Задані параметри в основних крапках циклу: р, МПа, V, м3/кг, Т, К |
Тип процесу |
||||||
1-2 |
2-3 |
3-4 |
4-1 |
||||||
10 |
|
V1 = 0,025 |
T1 = 713 |
V2 = 0,2 |
х3 = 0,8 |
Т |
V |
S |
V |
11 |
|
р1 = 2,7 |
V2 = 0,3 |
р4 = 0,25 |
– |
Т |
S |
р |
S |
12 |
|
р1 = 0,9 |
х1 = 0,9 |
V2 = 0,3 |
T4 = 433 |
р |
S |
Т |
S |
13 |
|
р1 = 1,2 |
р3 = 0,12 |
– |
– |
р |
S |
p |
– |
14 |
|
р1 = 0,2 |
V1 = 0,6 |
T3 = 573 |
р2 = 0,3 |
V |
р |
S |
P |
15 |
|
р1 = 1,6 |
T1 = 528 |
р2 = 1,3 |
р4 = 1,1 |
Т |
S |
p |
V |
16 |
|
V1 =0,12 |
х1 = 0,96 |
T2 = 613 |
T3 = 493 |
p |
S |
р |
S |
17 |
|
V1 =0,2 |
х1 =0,97 |
T2 = 473 |
р4 = 0,8 |
p |
S |
Т |
V |
18 |
|
р1 = 0,9 |
х1 = 0,95 |
V2 = 3,0 |
Х3 = 0,98 |
Т |
V |
p |
S |
Продовження Додатку Б
№ вар. |
Схема циклу |
Задані параметри в основних крапках циклу: р, МПа, V, м3/кг, Т, К |
Тип процесу |
||||||
1-2 |
2-3 |
3-4 |
4-1 |
||||||
19 |
|
р1 = 1,0 |
х1 = 0,92 |
р3 = 0,5 |
– |
Т |
S |
р |
S |
20 |
|
р1 = 0,7 |
х1 = 0,82 |
р2 = 0,9 |
T3 = 613 |
V |
p |
V |
p |
21 |
|
р1 = 0,4 |
х1 = 0,93 |
T2 = 573 |
р4 = 0,2 |
p |
S |
Т |
V |
22 |
|
T1 = 479 |
р3 = 0,12 |
T3 = 433 |
х4 = 0,81 |
Т |
S |
Т |
S |
23 |
|
T1 =523 |
х1 = 0,88 |
р2 = 0,9 |
р3 = 0,5 |
Т |
S |
р |
S |
24 |
|
р1 = 1,2 |
х1 = 0,96 |
T2 = 615 |
р3 = 0,16 |
p |
Т |
p |
S |
25 |
|
р1 = 3,2 |
T2 = 633 |
р3 = 0,9 |
– |
p |
Т |
p |
S |
Продовження Додатку Б
№ вар. |
Схема циклу |
Задані параметри в основних крапках циклу: р, МПа, V, м3/кг, Т, К |
Тип процесу |
||||||
1-2 |
2-3 |
3-4 |
4-1 |
||||||
26 |
|
р1 = 1,0 |
T2 = 693 |
р3 = 0,15 |
– |
р |
S |
p |
S |
27 |
|
р1 = 0,7 |
х1 = 0,91 |
V2 = 5,0 |
х3 = 0,93 |
Т |
V |
p |
S |
28 |
|
р1 = 1,7 |
х1 = 0,87 |
T2 = 590 |
р4 = 0,19 |
р |
S |
p |
S |
Типи процесів: р → р = const;
V → V = const;
T → Т = const;
S → δq = 0
Додаток 3
Додаток В - Розрахункові залежності для параметрів процесів циклу
Параметри пари |
q, кДж/кг |
l, кДж/кг |
V, м3/кг |
u, кДж/кг |
h, кДж/кг |
S, кДж/(кг К) |
Волога насичена пара |
|
|
|
|
|
|
Суха насичена пара |
|
|
З Таблиць |
і з Таблиць |
і з Таблиць |
і з Таблиць |
Перегріта пара |
|
|
|
|
|
|
