1. УРІЗАННЯ ВІДПУСТОК. Працівникам з вищою освітою, які мають намір здобути наступну вищу освіту, додаткова оплачувана відпустка надається лише у разі їх направлення на навчання роботодавцем (стаття 181). Проектом не передбачено відпустки у зв’язку з профспілковим навчанням строком до 6 днів (стаття 252 чинного КЗпП).

2. ВІДЕОНАГЛЯД НА РОБОТІ. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів (стаття 29). Навіть ГНЕУ вважає, що це призведе до «невиправданого психологічного тиску на працівника».

3. ДОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією «не забезпечує повну зайнятість», роботодавець може домовитися з працівником про покладення на нього додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. Якщо «додаткова» робота є нижче оплачуваною, аніж основна, то доплати не здійснюватимуться (стаття 36).

4. ДОВШЕ ВИПРОБУВАННЯ. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб (стаття 40).

5. СПРОЩЕНЕ ЗВІЛЬНЕНЯ. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням суб’єкт малого підприємництва попереджує за один місяць, а не за два (стаття 89). Нова підстава для звільнення педагогів — вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою (стаття 93). Дозволяється звільнення за розголошення комерційної таємниці.

6. ТИМЧАСОВІ ДОГОВОРИ. Передбачено широкі можливості для застосування дискримінаційних строкових відносин. Строк договори укладаються на час виконання роботи, «строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою». Дозволено укладати їх також з педагогами та журналістами. Трудовий договір строком до двох місяців може бути розірваний у разі припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру або нез’явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням роботодавець зобов’язаний попередити працівника за тиждень (стаття 60).

7. ПРИМУСОВЕ ПЕРЕВЕДЕННЯ. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця (стаття 71). Сьогодні роботодавець змушений оплачувати період простою, якщо він стався не з вини працівника.

8. БЕЗПРАВНІСТЬ ПРОФСПІЛОК. Звільнення членів профспілки допускається після «погодження» з профкомом, а не після отримання згоди (стаття 111). Допускається звільнення всупереч пропозиціям виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 112). Не потребується навіть погодження, якщо працівника звільняють «на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі» (стаття 93). Сюди віднесено такі підстави: систематичне невиконання трудових обов’язків, прогул, поява на робочому місці у нетверезому стані і т.д. Фактично, роботодавцеві буде простіше звинуватити працівника у таких порушеннях трудової дисципліни і профспілка не зможе перешкодити звільненню.

9. НАДУРОЧНІ БЕЗ ДОЗВОЛУ ПРОФСПІЛКИ. Для залучення  до надурочних робіт та робіт у вихідні достатньо письмової згоди працівника. Це дозволить «атомізувати» працівників — поодинці кожного з них легше змусити до роботи на умовах начальства. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи при попередньому «повідомленні» профспілки (стаття 141), тоді як сьогодні потребується дозвіл профспілки (стаття 64 чинного КЗпП). Залучення до роботи у вихідні дні навіть не потребує дозволу профспілки — копія відповідного наказу надсилається профспілці після його видання (стаття 150).

10. ОДНОБІЧНІ ПРАВИЛА. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем «за погодженням» з профкомом, а суб’єктом малого підприємництва – самостійно (стаття 254). Тоді як сьогодні Правила можуть затверджуватись лише спільно роботодавцем і профспілкою (стаття 142 чинного КЗпП).

11. НОРМАТИВНІ АКТИ РОБОТОДАВЦЯ. Якщо не укладено колективний договір, то відповідні питання можуть бути урегульовані нормативними актами роботодавця (стаття 12). Таким актом може бути встановлено шестиденний робочий тиждень (стаття 127).

12. ЗМЕНШЕННЯ ЗАРОБІТКУ. Суб’єкти малого підприємництва повідомляють про зменшення заробітної плати за один місяць, а не за два (стаття 210). На працівника, який пройшов підвищення кваліфікації, може бути покладено обов’язок відпрацювати строк, який не обмежено (стаття 307). Якщо ж працівник вирішить звільнитись (наприклад, через погіршення умов праці), то він змушений виплатити компенсацію. Відсутня норма про те, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (стаття 235 чинного КЗпП).

13. НІЧНА РОБОТА. Знімається заборона на залучення жінок з дітьми у віці до трьох років до роботи в нічний час (це гарантує сьогодні стаття 55 чинного КЗпП). Також дозволяється залучати до роботи в нічний час (після 22.00) неповнолітніх працівників, що беруть участь у створенні творів мистецтва, а також тих працівників, з якими укладено трудовий договір саме на умовах виконання роботи в нічний час.

14. До переваг Проекту слід віднести низку норм, які посилюють правовий захист працівників, зокрема:

15. 1. Передбачено заборону дискримінації у сфері праці, у тому числі за додатковими до тих, що вже існують, ознаками: віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейних обов’язків, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав.

16. 2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.

17. 3. Передбачено збереження трудових відносин у разі ліквідації юридичної особи, якщо на базі її майна створено нове підприємство, яке продовжує ту саму діяльність, що й ліквідоване підприємство.

18. 4. Передбачено вичерпний перелік випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів.

19. 5. Установлено обов’язковість укладення трудового договору в письмовій формі, а також перелік обов’язкових умов трудового договору.

20. 6. Передбачено обов’язок роботодавця попереджати працівника про наступне звільнення за результатами атестації, а також осіб, які не витримали строку випробування, і сумісників.

21. 7. Урегульовано питання, пов’язані з покладанням на працівника обов’язків за вакантною посадою.

22. 8. Передбачено підстави для відсторонення від роботи.

23. 9. Установлено пряму заборону застосовувати насильство, погрози, уведення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі.

24. 10. 3аборонено звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час перебування у відрядженні.

25. 11. Не допускається звільнення працівника у зв’язку з досягнення пенсійного віку.

26. 12. При звільненні у зв’язку із скороченням штату працівникові має виплачуватися вихідна допомога залежно від стажу роботи — від одного до трьох розмірів середньої заробітної плати. Додатково до існуючих норм передбачено виплату вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку у разі звільнення працівника у зв’язку з тривалою (понад чотири місяці підряд) хворобою, а також у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу.

27. 13. Збільшено розмір гарантованої підвищеної оплати роботи в нічний час з 20 до 30 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину.

28. 14. Установлено підвищення щонайменше на 20 % тарифної ставки (окладу) оплати праці при поділі робочого дня на частини.

29. 15. Передбачено підвищену оплату надурочних робіт (у потрійному розмірі), якщо їх тривалість перевищує 120 год. на рік, а також право на оплату надурочної роботи працівника з ненормованим робочим днем у разі систематичного залучення до роботи понад установлену тривалість робочого часу.

30. 16. У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки.

31. 17. Установлено додаткову відпустку за стаж роботи тривалістю від 2 до 4 календарних днів промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин.

32. 18. Передбачено, що несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівникові у наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або у зарахуванні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах.

33. 19. Установлено, що зменшення тривалості тижневої норми робочого часу, передбачене колективним договором, не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці.

34. 20. Надано право профспілкам, їх організаціям та об’єднанням безпосередньо звертатися до суду з метою захисту прав та інтересів членів профспілок.

35. 21. Виплата заробітної плати працівникам здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у т. ч. за зобов’язаннями, забезпеченими заставою, до бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості з виплати заробітної плати.

36. До Проекту інкорпоровані норми законів України «Про оплату праці», «Про відпустки». «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та частково Закону України «Про охорону праці». Джерело: http://www.legalalliance.com.ua/ukr/press/2152/

13