- •Спеціальність: 5. 03040101 " Правознавство " Курс ііі Дисципліна: "Цивільний процес" Лекція 3
- •Тема 3. Процесуальні строки. Судові витрати.
- •1. Поняття «процесуальні строки», їх значення та види.
- •2. Обчислення та зупинення процесуальних строків.
- •3. Наслідки пропуску процесуального строку. Призупинення та переривання процесуальних строків.
- •4. Поняття «судові витрати», їх види та значення.
1. Поняття «процесуальні строки», їх значення та види.
Відповідно до ст. 1 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ — одне з основних завдань цивільного судочинства.
Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні строки.
Оскільки розгляд справи складається з сукупності та послідовного виконання процесуальних дій суду і всіх учасників процесу, то цивільними процесуальними строками будуть строки, встановлені ЦПК України для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві. Це строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії (ст. 67 ЦПК України).
Категорія «строк» у ЦПК України визначається як момент часу — останній день строку триває до 24-ї години (ч. 5 ст. 70 ЦПК України), і як проміжок, період часу — строк обчислюється роками, місяцями і днями (ст. 68 ЦПК України).
Отже, процесуальний строк — передбачений законом або призначуваний судом певний проміжок чи момент часу, з якими процесуальний закон пов'язує можливість (необхідність) здійснення конкретних процесуальних дій, настання правових наслідків.
Значення процесуальних строків полягає у тому, що вони: забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії; є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків; засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми.
Цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види:
за способом визначення (ст. 67 ЦПК України) поділяються на
- встановлені законом;
- встановлені судом (суддею).
Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є
абсолютно визначеними (10, 15 днів тощо, зокрема питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду (ч. 4 ст. 122 ЦПК України);
Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.2 ст.135 ЦПК).
відносно визначеними (встановлений судом строк для пред'явлення заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим двох місяців (ч. 2 ст. 265 ЦПК України);
Встановлені судом процесуальні строки можуть бути визначені колегіальним складом суду і суддею одноособово різної тривалості залежно від складності і місця вчинення процесуальних дій. Так, суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк (ч. 1 ст. 82 ЦПК України). У постановленій ухвалі про відкриття провадження зазначається, крім іншого, пропозиція відповідачу подати у встановлений строк письмові заперечення проти позову (п.5 ч. 5 ст. 122 ЦПК України);
за суб'єктами вчинення процесуальних дій процесуальністроки поділяються на встановлені для:
суду (судді) (так звані службові строки) , зокрема попереднє судове засідання попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 129 ЦПК України);
осіб, які беруть участь у справі — суддя, встановивши недоліки позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє позивача, іншу особу, яка її подала, і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. (ч. 1 ст. 121 ЦПК України);
строки вчинення процесуальних дій іншими учасниками процесу
Залежно від того, якою нормою (загальною або спеціальною) установлені процесуальні строки, їх можна класифікувати на:
— загальні, наприклад, у ст. 157 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі;
— спеціальні, наприклад, справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд розглядає не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі (ч.1 ст.285 ЦПК).
ПРИКЛАДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ, визначених ЦПК
негайно надіслати до суду ухвалу та письмові пояснення особи про неможливість приводу свідка (ч. 6 ст. 94);
заява про забезпечення позову розглядається в день її надходження (ч. 1 ст. 153 ЦПК);
заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження до суду (ч. 2 ст. 135);
протягом трьох днів з дня проголошення рішення особи, які беруть участь у справі, можуть подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання та журналу судового засідання (ч. 1 ст. 199);
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення / з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення /з дня отримання копії ухвали (ст. 294 ЦПК);
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч.1 ст.325 ЦПК).
У цивільному процесуальному праві існує категорія «розумні строки». Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прийнята Радою Європи від 04.11.1950 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом справи упродовж розумного строку. Треба відзначити, що саме порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку найчастіше стає предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
У листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" у зв'язку із зазначеними рішеннями Європейського суду з прав людини судам пропонується мати на увазі, що відповідно до тлумачення ним положень п. 1 ст. 6 Конвенції у цивільних справах, зокрема перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи - це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду до іншого, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
