34. Ліктьовий суглоб.

Утворений блоком плечової кістки і проксимальним епіфізом кісток передпліччя. Належить до простих у копитних, складних - у хижаків. Капсула і бічні зв'язки латеральні та медіальні, блокоподібні, одновісні. Згиначі флексори: двоголовий м'яз плеча, плечовий м'яз, м'язи згиначі пальців, поверхневий і глибокий. Іннервація: м'язово - шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви. Кровопостачання: гілки плечової артерії. Екстенсори: триголовий м'яз плеча, напружувач фасції передпліччя, ліктьовий розгинач зап'ястка й пальців. Іннервація: променевий нерв. Кровопостачання: гілки підлопаткової і плечової артерії.

З5. Безперервні з'єднання:волокнисті з'єднання; зв'язки;тімячки (сполучна тканина, яка потім переходить в іншу);шви: плоскі, листоподібні, зубчасті. Симфізіс - з'єднання тазових хрящів. Синхаркоз - з'єднання за допомогою м'язової тканини. Сіностоз - з'єднання за допомогою кісткової тканини;вклинення.

Безперервними називають ті з'єднання в якому між кістками є прошарок сполучної тканини.

36. Нирки розташовані в поперековій ділянці 3-4 поперекові хребці. Поділяються: багатососочкові гладенькі, однососочкові. У врх борозенчасті багато сосочкові. У свиней гладенькі багато сосочкові, у коней і собак - гладенькі однососочкові. Розрізняють дорсальні і вентральні поверхні 2 кінці: краніальний і каудальний, 2 краї: латеральний і медіальний. В медіальному краю - ворота нирки, через які входять судини і сечовід. З вентральної поверхні вкрита серозною оболонкою. Зовні вкрита волокнистою і жировою капсулою. Під капсулою кіркова речовина, в середині мозкова речовина або мозок. Мозкова формує сосочок в однососочковій і більше 20 в багатососочковій. Сосочок знаходиться або в чашці або в мисці( коні і собаки). У врх миска відсутня. Основною одиницею є ниркове тільце, побудоване з судинного клубочка з чашкою і системою трубок. Іннервується симпатичною частиною автономної нервової системи, відниркового сплетення і гілками блукаючого нерва.

37. Пупкова область.

У врх частина рубця, частина ободової і порожньої кишки. У коня вентральне положення товстої й ободової кишки, у свиней петлі ободової, у собак петлі порожньої. У самок досягає ріг вагітної матки. Кровопостачання: рубець постачають гілки черевної артерії, кишки - гілки краніальної брижової артерії, матка - гілки яєчникової, пупкової, піхвової артерії. Іннервація органів травлення - за вузлові волокна від сонячного сплетіння. Матку - по черевне сплетіння.

38. 12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка, направляється каудально з правого підребер'я в поперекову ділянку – низхідна частина заходить за рівень правої нирки і переходить з права наліво – висхідне положення, де переходить в порожню кишку. Розміри не однакові у врх 1метр. В дванадцятипалу відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. Печінка є застінною залозою кишечника на ній розрізняють 2 поверхні: пристінкову або діафрагмальну і нутрощеву. Круглою звязкою і вирізкою печінка поділяється на праву і ліву частки. Забезпечує фільтрацію крові, що поступає від органів через ворітну вену. Виділення жовчі - виводяться по жовчним протокам з кожної частки печінки і формується загальна жовчна протока. Підшлункова залоза - розрізняють тіло і дві частки: права і ліва - це залоза подвійної секреції, як екзокринна виділяє продукти в 12-типалу кишку, як ендокринна виділяє продукти в кров. Іннервується: автономна нервова система від сонячного сплетення і блукаючий нерв. Кровопостачання: печінка від гілки черевної артерії, печінкова артерія, підшлункова також гілками - черевної - шлунково 12-типалої і підшлунково 12-типалої артерії.

39. Серце 4 камерне праве і ліве передсердя, правий і лівий шлуночки, зовні вкрите осердям. Розташоване в грудній порожнині в середостінні, на рівні 3--7-го ребра. В серці розрізняють 3 оболонки: епі-, міо-, ендокард. Для забезпечення течії в одному напрямку в серці є клапанний апарат: стулкові і півмісяцеві. Стулкові розташовані на межі між передсердям та шлунком. Півмісяцеві в основі аорти і стовбура легеневих артерій. їх по три в кожній судині. До серця направляється 2 артерії: права і ліва вінцеві або коронарні. Вони виходять з аорти вище від клапанів аорти. Забезпечують кров'ю. Вени, що виносять кров із серця: велика, середня і малі серцеві вени виносять кров в праве передсердя. Іннервація: симпатична і парасимпатична частини автономної нервової системи, симпатична - волокна від зірчастого вузла, парасимпатична - від блукаючого нерва.

40. Статеві залози самців - сім'яники, розташовані в мошонці, складаються з шкіри і м'язистої оболонки. Сім'яник вкритий загальною і спеціальною піхвовими оболонками, між ними порожнина, яка заповнена серозною рідиною, яка через пахвинний канал сполучається з порожниною очеревини. Строма побудована з білуватої оболонки, що формує ячейки, в них знаходиться паренхіма, складається з покручених сім'яних канальців, які формують паренхіму сім'яника. В них іде формування сперміїв із клітин канальців, покручені продовжуються в прямі канальні, прямі у виносні, виносні виходять за межі сім'яника в ділянці головчастого кільця і приймають участь у формуванні голівки сім'яника. Прямих і виносних більше 20. виносні зливаються в один канадець, який називається каналом придатка сім'яника. Він утворює тіло і хвіст придатка сім'яника. Від хвоста придатка починається сім'япровід, який у складі сім'яного канатика, що проходить через пахвинний канал в черевній порожнині досягає сечівника, де він зливається із протоками міхурцевих залоз. Утворюється сім'явипорскувальна протока і з цього місця сечівник називається сечостатевим каналом. Поділяється на 2 частини: тазову, статево членну. В тазову відкриваються протоки додаткових статевих залоз міхурцевих, підміхурової, цибулинної і закінчується зовнішнім отвором сечівника.

В самиць яєчники розташовані в черевній порожнині на рівні останніх поперекових хребців, підвішені на широкій матковій зв'язці, бобовидна форма або гроноподібна. Зовні вкритий зародковим епітелієм, у кобил серозною оболонкою. Під зародковим епітелієм фолікулярна зона, в середині судинна, в кобил навпаки. У кобил є овуляцій на ямка, яка вкрита зародковим епітелієм.

41. Матка дворога побудована із рогів, тіла і шийки. Стінка складається з 3-х оболонок: внутрішня - ендометрій, зовнішня- периметрій, м'язова - міометрій. Роги в черевній порожнині, шийка в тазовій. У свиней роги мають петлеподібну форму. У корів закручені роги. У кобил і сук прямо розташовані. На слизовій оболонці у врх є карункули розташовані в рогах. Кровопостачання: яєчникова артерія, пупкова від неї маткова і пахвова віддає маткові гілки. Іннервація: від черевного сплетення, автономна нервова система.

43. Дихальні шляхи

Ніздрі - носова порожн - хоани - носоглотка - гортань - трахея - бронхи - бронхіоли - альвеоли. Носова порожнина обмежена спереду ніздрями, каудально хоанами. Поділяється на присінок носа і власне порожнинк. Є раковина: дорсальна і вентральна в деяких тварин і середня. Поділяється носова порожнина на 4 носові ходи: дорсальний, середній, вентральний, загальний. Середній змішаний. Вентральний частково дихальний, загальний змішаний. Носоглотка - це частина глотки, що відмежована від травлення мяким піднебінням. Гортань має скелет з 5 хрящів: щитоподібного, перснеподібного, надгортанного, двох черпакуватих з'єднаних суглобами і формують порожнину гортані. На гортань діють 2 групи м'язів: - розширювачі; - звужувачі . Трахея – трубка побудована із трахейних незамкнених кілець, вистелена слизовою оболонкою, зовні адвентацІйна оболонка, в ділянці шиї в грудній порожнині плеврою. В ділянці 4-5 грудного хребця поділяється на 2 основних. Бронхіальні поділяються на 2 часткові і далі кожен із них поділяється на бронхи 1,2,3…11 порядку.

44. Серозні оболонки розвиваються із целома, вистилають стінки порожнин тіла і вкривають органи розташовані в цих порожнинах. Розрізняють плевру й очеревину, осерджу серозну оболонку. Кожна з них має 2 листки паріетальний ( присінків), вісцеральний (внутрощевий). Між ними порожнина: плевральна, очеревина, осердна - заповнені серозною рідиною, місце переходу паріетального у вісцеральний формує брижі, зв'язки, сальники. Являє собою сполучно - тканинну основу, вкритим плоским одношаровим епітелієм - мезотелієм.

45.