Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:

1. Що таке природа?

2. Що називають явищами природи? Які явища природи вивчає фі­ зика? Наведіть приклади. '

3. Що таке фізика?

4. Що називають фізичним тілом? Речовиною? Наведіть приклади.

5. Що нам відомо про матерію?

Контроль (фізичний диктант «Фізичні тіла, речовини, явища»)

Учні одержують незаповнені бланки а таблицями (чи самі крес­лять такі таблиці):

Фізичне тіло

Речовина

Явище

Учитель диктує слова, а кожен учень записує слово до відповід­ної колонки у своєму зошиті (чи на аркуші).

Спочатку розглядаємо приклад: залізо, дощ, олівець. Записуємо разом з учнями ці слова до відповідної колонки.

Фізичне тіло	Речовина	Явище
олівець	залізо	дощ

Далі учні працюють самостійно. Ця робота триває до 5-7 хвилин.

Диктант: Запишіть у таблицю слова: свинець, грім, рейки, веселка, алюміній, світанок, вітер, Місяць, спирт, ножиці, ртуть, снігопад, стіл, мідь, вертоліт, нафта, кипіння, завірюха, телефон, постріл, повінь, окуляри, праска, вода.

Оцінювання роботи: за кожну правильну відповідь (крім прикладів) – по 0,5бала. Результат округлюється на користь учня.

Вивчення нового матеріалу:

1. Уявлення про природу кожна людина (і первісна, і сучасна) одержувала й одержує за допомогою органів чуттів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Але для того, щоб як слід розібратися в навколишньому світі, потрібно якось систематизувати ці уявлення, знайти зв’язки між різними явищами – тільки тоді з’являються наукові знання.

Фізика – наука експериментальна, вона спирається на спостереження й досліди.

Обмежитися при вивченні фізичних явищ тільки спостережен­нями не можна, навіть якщо ці спостереження проводяться систематично та цілеспрямовано.

Багато хто з вас не раз спостерігав блискавку, але навряд чи хто-небудь на підставі одних спостережень зміг би довести, що блискав­ка - це гігантський електричний розряд. А при фізичних експери­ментах, (дослідах) учені самі відтворюють явище, за різних умов, не очікуючи, поки воно відбудеться в природі. На основі отриманих да­них можна вже робити висновки про природу явища.

Демонструється електричний розряд за допомогою електрофорної машини або високовольтного перетворювача. Подивіться: ми від­творюємо на вчительському столі те саме явище, що відбувається в момент грозового розряду (у старших класах ви довідаєтеся, що це явище називають іскровим розрядом). Зрозуміло, масштаби інші: замість сліпучого спалаху — іскорки, а замість оглушливих гуркотів грому—потріскування. Але за необхідності (а вона іноді виникає) учені можуть відтворити - це явище й у набагато більш вражаючому вигляді. А якщо ми спроможні відтворили явище, виходить, ми правильно розібралися в його причинах.

Отже, чим спостереження відрізняються від дослідів?

Відповіді учнів обговорюються і за необхідності доповнюються..

Досліди проводять з певною метою, за заздалегідь обдуманим планом; під час досліду, як правило, здійснюють вимірювання.

На підставі проведених спостережень і дослідів учні будують те­орію, що дозволяє пояснити отримані результати. Якщо теорія побу­дована правильно, то вона, дjзволяє передбачити і результати інших експериментів і спостережень — навіть таких, які ще ніхто і ніколи не проводив! Так вченим удалося «на кінчику пера» відкрити далекі планети Сонячної системи (Нептун і Плутон). Вони розрахували: якщо направити телескоп на певну ділянку зоряного неба, то там ви­явиться невідома раніше планета. І передбачення виправдалося!

А от спроби сформулювати закони природи, не спираючись на ек­спериментальні дані, тільки умоглядним шляхом, часто призводили до помилок. Однієї з найвідоміших помилок припустився великий учений античності Аристотель. Він вважав очевидним, що важкі тіла повинні падати на Землю швидше, ніж легкі. Через дві тисячі років інший великий учений, Галілео Галілей, довів неправильність цього твердження: гарматне ядро і мушкетна куля падали з похилої Пізанської вежі практично одночасно.

Демонструється дослід з падінням книжки й аркуша паперу. Якщо їх відпустити одночасно з однакової висоти, то книжка упаде швидше. Якщо аркуш паперу покласти дід книжку, то вони упадуть одночасно (бажано, щоб розміри книжки й аркуша були приблизно однаковими).

Як ви гадаєш, що упаде швидше, якщо аркуш паперу покласти на книжку?

Ймовірніше занесе, діти висловлять дві гіпотези: 1) книжка упаде швидше;

2) обидва тіла впадуть одночасно.

На цьому прикладі можна показати, як формуються знання про природу в науці. Результат експерименту викликає пожвавлення в класі, тому що для більшості дітей він зовсім не є очевидним. По­яснення буде дано пізніше.

Отже, усяка фізична теорія будується на основі спостережень і дослідів; коли ж теорія побудована, досліди і спостереження дозволяють перевірити, наскільки вона правильна.

Спостереження — формулювання проблеми — висування робочої гіпотези - проведення наукового експерименту — створення теорії—передбачення нових ефектів.

2. Порівнюючи різні фізичні тіла чи явища, ми можемо помітити, що вони завжди, мають деякі відмінності: тіла можуть бути вищими чи нижчими, легкими чи важкими, витісняти при зануренні більше чи менше води із посудини. Явища можуть протікати швидше чи повільніше.

Фізична величина — кількісна характеристика фізичної влас­тивості об'єкта чи явища.

Зазначені відмінності тіл і явищ описують такі фізичні величи­ни, як висота, вага, об'єм, час.

Можливо, учні згадають, що різні тіла можуть бути по-різному Загріті, мати різний колір і т. ін.

Які ще приклади фізичних величин ви можете навести?

Швидше за все, діти назвуть площу, масу, температуру і т. ін.

На уроках у молодших класах ви вже знайомилися з деякими фізичними величинами. Спробуємо систематизувати ваші знан­ня, заповнюючи таблицю. Дуже корисно цю таблицю накреслити не в поточному конспекті, а наприкінці зошита. Це дозволить у міру вивчення нових фізичних величин продовжувати заповнення табли­ці (на наступних уроках ми плануємо робити посилання на таблицю при вивченні нових величин).

Назва фізичної величини	Позначення	Одиниці вимірювання	Прилад для вимірювання
Довжина	l	м	Лінійка
Ширина	b	м	Рулетка
Висота	H, h	м	Мірна стрічка

Отже, ми записали з вами кілька фізичних величин. У міру вивчення нового матеріалу в курсі фізики ви 6удете продовжувати заповнення таблиці.

Особливістю фізичних величин є те, що їх можна виміряти.

Виміряти будь-яку величину — значить порівняти її з однорід­ною величиною, що прийнята за одиницю.

Для кожної фізичної величини є відповідні одиниці.

Різних одиниць досить багато: наприклад, довжину можна виміряти в мм, см, дм, м, км і так далі.

Основна одиниця довжини — 1 м.

За міжнародною угодою використовується Міжнародна систе­ма одиниць — СІ. У ній прийнято всього 7 основних одиниць (серед них — метр, секунда, кілограм). З усіма одиницями СІ ми познайомимося на наступних уроках фізики.

У процесі вимірювання фізичних величин за допомогою приладів одержують значення фізичних величин. Коли говорять про значення фізичної величини, то мають на увазі деяке число (числове значення величини) й одиницю фізичної величини. Наприклад, відомо, що ви­сота кімнати 2 м. У цьому виразі число 2 - числове значення, м - позначення одиниці довжини, а сполучення 2м — значення висоти.

Записується це так: h = 2 м.