Оформлення бібліотечної виставки
Оскільки виставка – наочна форма роботи бібліотеки, одне з вирішальних значень має її художньо-естетичний образ.
Добре продумана і вміло розроблена виставка не буде користуватися попитом у читачів, якщо вона погано оформлена. Хороше оформлення, навпаки, привертає увагу до виставки, допомагає розкрити її зміст, посилює емоційний вплив на читача.
Оформлення виставок – цікавий напрямок бібліотечного дизайну. Дизайн має свої правила. Тільки дотримуючись їх, можна зробити свої виставки привабливими та цікавими.
Перш за все, книжкова виставка повинна сприйматися як єдине ціле. Це досягається спеціальними композиційними методами, кольоровими рішеннями та логічними зв’язками між її структурними підрозділами.
Мова та заголовок бібліотечної виставки
В основі бібліотечної виставки, яка формує свій візуально-текстовий простір, лежить особлива знакова система. Це комбінація специфічних для бібліотеки знаків:
вербальна мова документів;
мова графічних побудов – шрифти, схеми, карти тощо;
документи звукозапису;
мова навчаючих маніпуляцій (ігрові, інтерактивні моменти).
Мова бібліотечної виставки допускає визначену послідовність викладу.
Основна ідея виставки міститься у заголовку.
Існує низка вимог до заголовка бібліотечної виставки:
Обсяг заголовка не повинен перевищувати п'яти слів. Заголовок привертає увагу читачів до виставки, спонукає звернутися до книг, представлених в експозиції.
Заголовок виставки опосередковано відображає цільове і читацьке призначення виставки.
Заголовок не може бути багатозначним. У цьому випадку доцільно вводити підзаголовок. Інколи можливе використання рекламних прийомів: інтригуючий заголовок виставки приверне увагу користувача.
Композиційна побудова виставки
Композиційна побудова виставки вимагає цілісного використання всіх елементів. Композиційні методи забезпечують виразність експозиції: збільшення або зменшення об'єкту, фрагментація (виділення одного з елементів композиції); монтаж (можливість підкреслити співставлення матеріалів); зміна фактури (створення ілюзорної рельєфності, зміна кольору, горизонтальне або вертикальне розтягування об'єкту).
Фахівці виділяють сім основних принципів побудови композиції :
Вибір характерних елементів експозиції: об'єднання за однорідними ознаками, виявлення найбільш важливої однорідності, включення в композицію контрастів (таким контрастом може бути розміщення старовинного фоліанта і сучасного оптичного диска).
Дотримання закону обмеження (не більше трьох) у матеріалі, деталях, кольорі, формі.
Основа статичної композиції – симетрія. Наприклад, колірні плями доцільно повторити три рази. Крім того, симетрія передбачає наявність певного композиційного центру виставки - цитата, ілюстрація, предмет, колаж тощо.
Забезпечення вільного простору між угрупуваннями елементів.
Підкреслення субординації між угрупуваннями. Взаємозв'язок розділів забезпечується їх логічною послідовністю і частковою повторюваністю.
Дотримання оптичної рівноваги шляхом правильного розміщення великих, важких, темних форм відносно малих, легких і світлих.
Об'ємність, стереоскопічність, перспектива досягаються за допомогою кольору, розмірів, динаміки форми. Так, чорний фон -підкладка на стелажі зорово заглиблює книгу, а блакитний наближає. Ілюстрація, яку розрізали або змістили частини, підкреслює об’єм. Ефекти просвічування, вітражності при оформленні оживляють візуальний простір книжкової виставки.