3. Портфельні зарубіжні інвестиції

Портфельні інвестиції – вкладення капіталу в акції та інші цінні папери іноземних підприємств в розмірах, які не забезпечують інвестору права реального контролю над об’єктом інвестування

Такі інвестиції передусім засновані на приватному підприємницькому капіталі, хоча і держави не рідко купляють іноземні цінні папери. В рамках міжнародної економіки вивчаються тільки міжнародні портфельні інвестиції, тобто інвестиції в іноземні цінні папери. Інвестиції в національні цінні папери вивчаються теоріями фінансового менеджменту, управління інвестиційним портфелем і т.д.. Тому класифікація цінних паперів, прийнята в рамках міжнародної економіки, інша у порівнянні з теоріями внутрішнього фінансового управління. Міжнародні портфельні інвестиції класифікуються так, як вони відображаються у платіжному балансі.

Вони поділяються на інвестиції в акції і боргові цінні папери.

Акція становить собою грошовий документ, що перебуває в обігу на ринку і засвідчує майнове право власника документа по відношенню до особи, яка випустила цей документ.

Боргові цінні папери – це грошові документи, що перебувають в обігу на ринку і засвідчують відношення позики власника документа до особи, яка випустила цей документ.

Боргові цінні папери виступають у формі:

1. Облігації – це грошові інструменти, які дають їх власнику безумовне право на гарантований фіксований грошовий доход або на визначений договором змінюваний грошовий доход.

2. Казначейський вексель, депозитний сертифікат і банківський акцепт становлять собою грошові інструменти, які дають їх власнику безумовне право на гарантований грошовий доход на певну дату. Ці інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від величини процентної ставки і часу, що залишився до погашення.

3. Фінансові деривати є похідні грошові інструменти, які мають ринкову вартість і засвідчують право власника на продаж і купівлю первинних цінних паперів.

До них відносяться:

1. опціон (option) – цінний папір, який дає його власнику право купити або продати певний цінний папір або товар за фіксованою ціною після того, як мине певний час, або на певну дату;

2. варрант (warrant) – різновидність опціона, що дає його власнику право придбати на пільгових умовах певну кількість акцій протягом певного часу;

3. ф'ючерс (futures) – становить собою контракт на купівлю чи продаж певного цінного паперу, валюти або товару за певну ціну на певну дату в майбутньому.

4. своп (swap) – це угода, яка передбачає обмін через певний час і на основі узгоджених правил платежами по одній і тій же заборгованості.

Основними причинами здійснення портфельних інвестицій є:

• прагнення розмістити капітал в тій країні і в таких цінних паперах, в яких він буде приносити максимальний прибуток при допустимому рівні ризику;

• прагнення захистити гроші від інфляції і одержати спекулятивний доход;

• більш висока ліквідність портфельних інвестицій в порівнянні з прямими інвестиціями, тобто здатність швидко перетворити цінні папери в готівкову валюту.

Об’єми портфельних інвестицій враховуються в поточних ринкових цінах на момент здійснення міжнародної угоди з ними. Коливання ринкової ціни цінних паперів у той час, коли вини зберігаються у інвестора, для цілей платіжного балансу не враховуються

Міжнародний ринок портфельних інвестицій значно більший за обсягом у порівнянні з міжнародним ринком прямих інвестицій. Проте він значно менший в порівнянні з сукупним внутрішнім ринком портфельних інвестицій розвинутих країн. Це пояснюється тим, що інвестори розвинутих країн у переважній більшості тримають свої капітали в національних цінних паперах, оскільки на внутрішньому ринку більш зрозуміле законодавство щодо цінних паперів, більш розвинута інфраструктура ринку, більші гарантії виконання контрактних зобов'язань, більш висока ліквідність національних цінних паперів, більш низькі витрати на проведення операцій з цінними паперами.