1 Аналіз загроз негативних впливів

2 Оцінка поточного рівня забезпечення

3 Планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня

4 Здійснення ресурсного планування

5 Планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства (організації)

6 Оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки

Рис. 4.4 – Схема процесу охорони політико-правової складової економічної безпеки підприємства

Передовсім детально аналізуються загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки та причини їхнього виникнення, що наведені у табл.. 4.2.

Оцінка реального стану політико-правової безпеки підприємства (організації) провадиться за кількома напрямками:

1. рівень організації та якості робіт щодо охорони цієї складової загального рівня економічної безпеки;

2. бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;

3. ефективність діяльності відповідних підрозділів суб’єктів господарювання.

Таблиця 4.2

Причини виникнення негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки підприємства

Зовнішні	Політичні	1) Зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів
		2) Військові конфлікти (дії)
		3) Економічна й політична блокада, ембарго
		4) Фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру
	Законодавчо-правові	1) Здійснення власних політичних та інших цілей партіями (суспільними рухами), що перебувають при владі
		2) Зміна положень чинного законодавства з питань власності, господарського й трудового права, оподаткування тощо
Внутрішні		1) Низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб’єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби
		2) Недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності
		3) Небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності

Інформаційна складова. Належні служби підприємства (організації) виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

• збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи того суб’єкта господарювання (інформації щодо всіх видів ринків; інформації, що характеризує політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік; корисну науково-технічну інформацію);

• аналіз одержуваної інформації з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загальнокорпоративних) організації робіт;

• прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві (в організації), в країні та в світі стосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягнути суб’єкту господарювання (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об’єктів виробництва й технологічного розвитку);

• оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб’єкті господарювання;

• інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки (зв’язок з громадськістю, формування сприятливого іміджу фірми, захист конфіденційної інформації).

На підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення).

Заведено виокремлювати:

• відкриту (офіційну) інформацію;

• вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

• конфіденційну інформацію, одержану способом несанкціонованого доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, що наведений на рис. 4.5.

А. Збирання різних видів необхідної інформації.

Здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

Б. Обробка та систематизація одержаної інформації.

Провадиться відповідної службою з метою упорядкування для наступного більш детального аналізу.

В. Аналіз одержаної інформації.

Включає всебічну обробку даних з використання технічних засобів і методів аналізу, а також прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності і моделювання можливих варіантів поведінки середовища бізнесу.

Г. Захист інформаційного середовища підприємства (організації):

• захист від промислового шпіонажу;

• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу до закритої інформації;

• проведення запобіжних заходів проти спроб промислового шпіонажу.

Д. Зовнішня інформаційна діяльність.

Спрямовується на створення сприятливого іміджу підприємства та протидію спробам завдати шкоди репутації даної фірми через поширення про неї хибної інформації.

Рис. 4.5 – Схема процесу охорони інформаційної складової економічної безпеки суб’єкта господарювання

Екологічна складова. Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб’єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм максимально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється. Підприємства-продуценти добровільно не будуть цього робити, бо такі заходи потребують додаткових витрат на очисні споруди та на відповідні ефективні екологічно чисті технології. Єдиним чинником, що спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушення національного екологічного законодавства.

Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприємства можна виразити у вигляді функції такого типу:

, (1.1)

де Z – витрати на заходи для дотримання екологічних норм;

Q – втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм;

m – втрати від закриття для продукції підприємства ринків інших держав з більш жорсткими нормами екологічної чистоти товарів.

При цьому індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, установлені національним законодавством, а з іншого – аналіз ефективності заходів для забезпечення такої екологічної складової.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічної безпеки наведено на рис. 4.6.

Розрахунок ефективності здійснюваних заходів для охорони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації).

Аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення ефективності здійснюваних заходів.

Розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів.

Вибір пріоритетного сценарію на засаді порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів.

Передача обраного планового сценарію у складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства

Практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяльності відповідного суб’єкта господарювання

Рис. 4.6 – Схема процесу охорони екологічної складової економічної безпеки підприємства (організації)

Силова складова. Принципову схему організації силової складової економічної безпеки з відокремлюванням послідовно виконуваних робіт зображено на рис. 4.7.

Аналіз рівня організації силової складової економічної безпеки за напрямами, ресурсами, виконавцями, взаємодією та ефективністю витрат

Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної шкоди від них

Розробка рекомендованого комплексу заходів для запобігання можливим негативним впливам

Планування бюджету для виконання рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його реалізації

Планування підбору і спеціального навчання відповідного персоналу

Оперативне планування реалізації пропонованих заходів за ресурсами та виконавцями

Рис. 4.7 – Принципова загальна схема організації силової складової економічної безпеки

Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складової економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Основними з них є:

• нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо;

• кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;

• некомерційні мотиви посягань на життя та здоров’я керівників і працівників підприємства (організації), а також майно фірми.

Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу (фізичного та морального характеру) на працівників фірми. Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів та головних спеціалістів спричиняються переважно зіткненням комерційних інтересів підприємств (організацій)-конкурентів, конфліктами керівництва підприємства (організації) з кримінальними організаціями (особами), а також політичними мотивами. Спроби морального тиску на працівників тієї чи іншої фірми, як правило, робляться з метою змусити їх учинити дії, зо завдаватимуть шкоди економічній безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких спроб можуть бути представники криміналітету, корумповані чиновники служб безпеки та податкових служб або спеціально найняті для цього люди та організації.

У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силової складової економічної безпеки можна стисло сформулювати так:

1) фізичні та моральні впливи особистого спрямування (спрямовані проти конкретної особистості);

2) негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну, включаючи загрози зменшення активів підприємства (організації) і втрати ним (нею) фінансової незалежності;

3) негативний вплив на інформаційне середовище суб’єкта господарювання (так званий промисловий шпіонаж).

16