Тема 4. Огляд систем управління знаннями
Цілі і завдання вивчення теми:
1) Ознайомитися із основними системами управління знаннями
План
4.1 Базові відомості про системи управління знаннями
4.2 Комерційні LMS\LCMS
4.3 Вільно поширювані LMS\LCMS
4.1 Базові відомості про системи управління знаннями
Залежно від подання інформації, розмежування доступу до неї, ведення обліку існують різноманітні програмні рішення, які відрізняються ступенем складності і мають назву “системи управління знаннями”. Візуально ієрархію систем дистанційного навчання можна подати у вигляді піраміди, зображеної на рис.1.
Р
озглянемо
рівні ієрархічної піраміди:
Рис. 1. Ієрархія систем електронного навчання
авторські програмні продукти (Authoring Packages) забезпечують можливість розробки електронних навчальних матеріалів на основі деякої технології чи програмного продукту (HTML, PowerPoint, TrainerSoft, Macromedia Authorware);
система управління контекстом/вмістом курсу (Content Management System, СMS) - комп'ютерні системи, що дозволяють авторам додавати, редагувати і видаляти контекст (навчальні матеріали) у системі;
система управління навчанням (Learning Management System, LMS) - спрощує адміністрування навчаль-ної/тренінгової програми, управляє реєстрацією користувачів та їх правами доступу, відстежує статистичні дані успішності студентів, включаючи результати тестів, успішність вивчення матеріалів та інші параметри;
система управління навчанням та контекстом (Learning Content Management System, LCMS) - комп'ютерна система, що дозволяє управляти як процесом навчання (успішність, відвідуваність і т.д.), так і навчальним контекстом (активація курсів/модулів адміністраторами, додавання, редагування, видалення авторами);
Крім розглянутих систем, останнім часом набули великої популярності інші форми подання інформації (знань), серед яких відзначимо такі:
сollaborative workspaces - технологія, що дозволяє географічно віддаленим людям працювати з документацією разом. Технологія особливо відома в бізнес-середовищі США. Вона дозволяє редагувати текстові документи, мультимедіа-презентації з контролем версій і дат редакцій. Часто включає засоби типу чат, форум, відеоконференція. Подібні системи чимось нагадують "віртуальні класні кімнати", але відрізняються від них орієнтацією на роботу з документами;
блоги представляють собою вебсайти, що дозволяють просто публікувати контекст в хронологічному порядку, з можливістю коментувати контекст. У блогах передбачається наявність посилань на інші сайти, структуризація контексту за темами.
wiki - засіб колективної розробки сайтів. Найбільш правильне рішення для створення бази знань з частим редагуванням. Використовується як стандарт подання електронної архівної та бібліотечної інформації.
На цей час існують дві основні ланки систем організації електронного навчання:
комерційні LMS\LCMS;
вільно поширювані LMS\LCMS.
Вільно поширювані рішення, здебільшого створені на основі розширюваних оболонок, які дозволяють настроювати і модифікувати системи навчання відповідно до конкретних вимог. Не дивлячись на те що в категорії комерційних систем даний підхід не знайшов широкого застосування, він виник в рамках таких ініціатив, як PowerLinks в WEBCT і Building Blocks в Blackboard, що передбачають надання засобів для зв'язку програмного забезпечення сторонніх постачальників з LMS.
4.2 Комерційні LMS\LCMS
Даними системами є комерційні розробки, орієнтовані на використання в дистанційному навчанні або в організації електронного навчання в межах навчального закладу. На вітчизняному ринку представлено декілька таких систем [17].
“Бітрікс: Управління сайтом” (http://www.bitrixsoft.ru) – CMS, що набула значного поширення і великої популярності. Продукт доступний у різних за потужністю версіях, які відрізняються одна від одної набором модулів і, відповідно, можливостями. Працює не тільки з MYSQL базою даних, але і з Oracle. “Бітрікс” відрізняється достатньо серйозними можливостями, що дозволяють вирішувати практично будь-які завдання. Проте розробку дизайну сайта і його первинну настройку можуть провести тільки висококваліфіковані фахівці (наприклад, PHP-програмісти). Так само система досить вимоглива до ресурсів сервера.
“ІnDynamic 2.3” (http://www.indynamic.ru) – велика за можливостями і достатньо зручна CMS, проте має високу вартість. Сайти, побудовані на основі цієї системи, мають низку переваг перед іншими CMS.
Система "Прометей" – система дистанційного навчання, яка є безперечним лідером у російськомовному просторі. Вона розроблена для організації повноцінного процесу дистанційного навчання і/або незалежної перевірки знань, причому розрахована на великі потоки слухачів. Система дозволяє проводити навчання і перевірку знань в корпоративних мережах і мережі Інтернет. Крім того її можна використовувати як додатковий засіб для традиційних форм навчання. У системі реалізовані такі автоматизовані функції:
• управління навчальним процесом;
• розподіл прав доступу до освітніх ресурсів і засобів управління системою;
• розмежування взаємодії учасників освітнього процесу;
• ведення журналів активності користувачів навчального комплексу;
• навчання й оцінка знань у середовищі Інтернет, в корпоративних і локальних мережах.
Система дистанційного навчання «Прометей» дозволяє автоматизувати весь навчальний процес. Авторам навчальних курсів надається можливість вибирати ступінь проходження повної моделі. Виключаючи з повної моделі окремі елементи, вдається досягти того ступеня деталізації навчального процесу, яка необхідна для вирішення поставлених завдань. Так, один з простих режимів використання «Прометей», – перевірка знань (проведення заліків та іспитів при очній формі навчання, тестування при прийомі на роботу або сертифікація фахівців). Повна ж модель дозволяє реалізувати класичну модель університетської освіти.
Learning Space (Lotus/IBM) - програмне навчальне середовище, яке об'єднує в собі можливості "класичного" навчання із сучасними інформаційними технологіями, заснованими на автоматизації взаємодії викладача та студентів.
Learning Space дає можливість навчатися і викладати в асинхронному режимі (звертаючись до матеріалів курсів у зручний час) і брати участь в on-line заняттях у режимі реального часу. Користувач може створювати вміст курсу в будь-яких прикладних додатках і далі розміщувати створений матеріал в Learning Space. Програма має гнучку систему редагування й адміністрування курсу, дозволяє вибирати різні режими викладання і стежити за поточними результатами роботи студентів. Для участі в навчальном процесі необхідно мати доступ в Інтернет.
Система дистанційного навчання WEBCT. Інтегральне середовище розробки і використання мережевих курсів WEBCT є одним з наймогутніших і найпопулярніших у світі засобів розробки і застосування мережевих курсів. Технологія мережевого навчання WEBCT підтримує стандарти IMS (www.imsglobal.org).
Серед особливостей відмітимо можливість прив’язки курсу до даних на переносних пристроях (наприклад, DVD). Великі за розміром дані (картинки, відео) записуються на диск, а на сервері робляться посилання на локальний пристрій студента. У результаті ми маємо динамічний курс, з оновлюваними даними, але в той же час з графікою і відео.
4.3 Вільно поширювані LMS\LCMS
Результати аналізу OpenSource LMS\LCMS систем подані на рис.2. У другому рядку вказано відносний рейтинг цих систем (власне оцінювання).
Рис. 2. Аналіз OpenSource LMS\LCMS
ATutor (http://www.atutor.ca) є вільно поширюваною та web-орієнтованою системою управління навчальним контекстом, розроблену з урахуванням ідей доступності й адаптування. Адміністратори можуть відновити або інсталювати Atutor за декілька хвилин, розробити власні шаблони оформлення системи. Викладачі можуть швидко створювати і структурувати зміст навчального матеріалу для проведення занять on-line. Студенти працюють у гнучкому, адаптивному середовищі навчання.
Claroline (http://www.claroline.net) – платформа побудови сайтів дистанційного навчання, створена в інституті педагогіки і мультимедіа католицького університету в Лувене. Claroline дозволяє створювати уроки, редагувати їх зміст, управляти ними та включає генератор вікторин, форуми, календар, функцію розмежування доступу до документів, каталог посилань, систему контролю за успіхами студента, модуль авторизації.
LAMS (http://www.lamscommunity.org). На основі специфікації IMS Learning Design була створена «Система управління послідовністю навчальних дій» Learning Activity Management System (LAMS). LAMS надає викладачам візуальні засоби для розробки структури навчального процесу, що дозволяють задавати послідовність видів діяльності.
LAMS є революційно новим застосуванням для створення і управління електронними освітніми ресурсами. Вона надає викладачеві інтуїтивно зрозумілий інтерфейс для створення освітнього контексту, який може включати різні індивідуальні завдання, завдання для групової роботи і фронтальну роботу з групою студентів.
Moodle (http://moodle.org) – додаток, призначений для організації online-занять і навчальних web-сайтів. Проект був задуманий для розповсюдження соціо-конструктивістського підходу в навчанні. Цей підхід передбачає, що нові знання можуть отримуватися тільки на основі раніше набутих знань і вже наявного індивідуального досвіду студентів, а також, що процес навчання буде набагато ефективніший, коли студент передає іншими словами або пояснює іншим отримані знання.
При використанні цього підходу викладач спирається на той досвід студента, який найбільше підходить для засвоєння матеріалу, а не просто публікує і модифікує інформацію, яку студент повинен засвоїти. Такий підхід дозволяє зробити так, щоб кожен учасник міг по черзі бути і викладачем, і студентом. Функція викладача може змінитися: замість джерела знань він перетворюється на "центр впливу" і модель аудиторної культури. Викладач повинен знайти індивідуальний контакт з кожним студентом, адаптуючись під його освітні потреби. До того ж викладач зобов'язаний направляти дискусії і спільну діяльність так, щоб колективно досягти цілей навчання.
Sakai (http://sakaiproject.org) є онлайном системи організації навчально-освітнього простору. Sakai є системою з повністю відкритим початковим кодом, яка підтримується співтовариством розробників. У систему інтегрована підтримка стандартів і специфікацій IMS Common Cartridge, SCORM.
У сучасних умовах масове використання комерційних систем вітчизняними вузами не уявляється можливим через їх високу вартість і жорсткі апаратні вимоги. Також вони надають обмежену кількість освітніх ліцензій та можливості для розширення і масштабування.
Системи з відкритим кодом дозволяють вирішувати ті ж завдання, що і комерційні системи, але при цьому у користувачів є можливість доопрацювання і адаптації конкретної системи до своїх потреб і поточної освітньої ситуації. Недоліком таких систем є труднощі з їх технічною підтримкою (особливо для української чи російської версій).