Корисність. Крива байдужості. Бюджетна лінія

Рівновага споживача (consumer’s equilibrium) – ситуація, у якій споживач максимізує загальну корисність у межах наявного бюджету.

Раціональний споживач, намагаючись досягнути максимального задоволення, прагне розподілити свої доходи таким чином, щоб гранична корисність у розрахунку на одиницю вартості товарів була однаковою. Ця закономірність споживчої поведінки називається правилом максимізації корисності (utility maximizing rule) і має вигляд:

, (6.1)

де MU – гранична корисність товару, Р – його ціна.

Теорія споживчого вибору зазнає критики через суб’єктивізм оцінки корисності, неможливість її кількісного визначення.

6.2. Теорії фірми. Види фірм. «Нова фірма»

Фірма – відокремлений суб’єкт ринкових відносин, що здійснює підприємницьку діяльність.

Підприємство – техніко-організаційна ланка фірми, в межах якої безпосередньо здійснюється технологічне поєднання факторів виробництва і виробляються товари чи послуги.

Фірма має юридичну, організаційну, виробничу, економічну та фінансову самостійність. Фірма може володіти, користуватися та розпоряджатися одним, декількома чи багатьма підприємствами. Фірма, а не підприємство отримує прибутки та несе збитки. У випадку банкрутства фірма ліквідується, а її підприємства можуть бути викуплені іншими фірмами і продовжити роботу.

Теорії фірми:

1) Класичні, неокласичні теорії (технологічний підхід)

Фірма – одиниця підприємницької діяльності, виробнича одиниця, що перетворює ресурси на продукт з метою отримання прибутку.

2) Інституціональні теорії (контрактний підхід)

Фірма – форма об’єднання власників ресурсів на основі довгострокових контрактів з метою мінімізації трансакційних витрат.

3) Теорія еволюційної мікроекономіки (еволюційний підхід)

Фірма – економічна система яка є сукупністю суб’єктів, поведінку яких визначають певні внутрішні правила, функціонування якої є еволюційним процесом, що охоплює стадії життєвого циклу: заснування, розвиток, зрілість, розпад, заснування як перетворення.

4) Економічна теорія організацій (економіко-організаційний підхід)

Фірма – одиниця координації, яка поряд з ринковим механізмом координації (або додатково до нього) забезпечує алокацію (розподіл) ресурсів.

В умовах інформаційної економіки виникає новий тип фірми – нова фірма (див. табл.).

Таблиця

Головні характеристики нової фірми

Критерії	Характеристики
Ресурси	Інтелектуальні ресурси, до яких належать інтелектуальні нематеріальні активи, особисті інтелектуальні ресурси працівників (їх знання, вміння, досвід, репутація), накопичені фірмою кодифіковані та уречевлені знання. Персонал нової фірми складають працівники знань (knowledge workers), головним засобом праці яких є специфічні знання, що використовуються у їх професійній діяльності; професіонали знань (knowledge professionals) як фахівці, діяльність яких безпосередньо пов’язана з продукуванням, передачею (обміном), накопиченням та використанням знань. Для персоналу нової фірми знання є не тільки ресурсом, а і об’єктом, предметом і результатом професійної діяльності.
Продукт	Знаннємісткі продукти, послуги
Інноваційність	Сприйнятливість до нововведень, постійні пошуки нових ідей і рішень, їх продукування і впровадження
Управління	Управління знаннями, складовими якого є управління інтелектуальними трудовими ресурсами; інтелектуальним капіталом, рухом знань в організації.
Організаційний розвиток	Накопиченням ознак інтелектуальної організації, що навчається, формування зовнішніх і внутрішніх мереж, культура творчості

Вартість продукції нової фірми складається переважно з вартості інтелектуальних зусиль, завдяки яким були розроблена та впроваджена у виробництво ця продукція, а не з вартості робочої сили, устаткування чи сировини, що безпосередньо використовуються для виробництва.

Фундаментальними основами діяльності нової фірми є творчість, інновативність, безперервне навчання та ефективне використання знань.

Віртуальна фірма – фірма, що не має явного географічного центру та функціонує на основі комунікаційних технологій (наприклад, переважна більшість IT-фірм є віртуальними).

Пустотіла фірма – це керуюча фірма, що не володіє постійно більшістю потрібних ресурсів а винаймає їх тимчасово (наприклад, концертні агентства).

Функції фірм:

1) Виробнича

Підфункції:

1.1) інноваційна (розробка та впровадження інновацій допомагає фірмам виробляти різноманітні, якісні та недорогі товари та послуги);

1.2) маркетингова (допомагає фірмам продавати продукцію).

2) Споживча (купівля факторів виробництва, яка забезпечує власників факторів доходами у формі зарплати, проценту, ренти).

3) Прибуткова (формування доходів власників фірми та примноження їх власності).

4) Соціальна (участь у благодійності, соціальний захист працівників та нарощування їх людського капіталу).

Види фірм:

1) за формами власності: приватні, колективні, комунальні, державні, та засновані на змішаній формі власності;

2) за способом утворення та формування статутного фонду: унітарні та корпоративні;

3) за розміром: малі, середні, великі.