Опис установки

Експериментальні дослідження максимального струму захисту МСЗ виконують на установці (рис. 9.3). МСЗ представляє самостійний блок захисту, який вмикається в мережу живлення асинхронного двигуна. Схема блока МСЗ здійснена з допомогою реле максимального струму КА1, реле часу КТ1 і проміжного реле KL1, котушки котрих відповідно підключені через трансформатори струму ТА1 і напруги TV1 до мережі живлення двигуна. Струм двигуна під час його пуску і при навантаженні контролюється реле КА1 і вимірюється амперметром PA1, ввімкненими відповідно через трансформатори струму ТА1 і ТА2.

Рис. 9.3. Схема установки для дослідження максимального струмового захисту.

Якщо струм мережі перевищує струм спрацювання реле КА1, його контакти КА1:1 і КА1:2 відповідно вмикають сигнальну лампу HL1 і коло живлення котушки реле часу КТ1. Реле часу приходить в дію і через деякий проміжок часу t_вмик перемикає контакт КТ1:1, вмикаючи проміжне реле КL1. Його замикаючий контакт КL1:1 вмикає сигнальну лампу HL2, а розмикаючий КL1:2 – розмикає коло керування магнітного пускача КМ1. При цьому його головні контакти КМ1:1 і допоміжні КМ1:2 розмикаються і двигун зупиняється. Коли протягом витримки реле часу струм двигуна став меншим струму спрацювання реле КА1, схема керування блока МСЗ повертається в початковий стан: контакти КА1:1 і КА1:2 розмикаються, вимикаючи котушки реле КТ1, КL1 і сигнальні лампи HL1, HL2 від джерела живлення.

Захист від тривалого перевантаження, при якому струм двигуна більше номінального, але менший, ніж струм спрацювання реле КА1, забезпечує триполюсне теплове реле FP1, контакт якого ввімкнено в коло керування магнітного пускача КМ1.

Шунтування первинної обмотки трансформатора струму ТА1 в період пуску двигуна дозволяє уникнути пошкодження амперметра РА1 пусковими струмами двигуна. Навантаження двигуна здійснюють електромагнітним гальмом YВ1, обмотки якого підключаються в коло постійного струму через розподілювач напруги RP1 і вимикач QF1.

Проведення дослідів

1. Ознайомитися з приладами, апаратами і обладнанням експериментальної установки і записати в протокол дослідження їх технічні характеристики.

2. Скласти схему лабораторної установки (рис. 9.3) і, після перевірки схеми керівником, шунтуючи первинну обмотку трансформатора струму ТА1, запустити двигун без навантаження кнопкою SB2 “Пуск” і потім вимкнути двигун кнопкою SB1 «Стоп».

3. З’єднати обмотки реле КА1 послідовно і запустити двигун кнопкою SB2, поступово збільшуючи навантаження на вал двигуна електромеханічним гальмом YВ1. Зафіксувати момент спрацювання реле КА1 по загоранню сигнальної лампи HL1, а за допомогою амперметра РА1 визначити струм спрацювання I_спр реле КА1.

4. Поступово зменшувати навантаження на валу двигуна і визначити амперметром РА1 струм повернення I_пов реле КА1 у первинний стан за згасанням сигнальної лампи HL1.

5. Повторити досліди пунктів 3,4 при струмах уставки I_у реле КА1 рівного 25, 50, 75, 100% I_ном. Результати спостережень за пунктами 3 і 4 звести в таблицю:

№ досліду	Струм уставки, Iу, А	Струм спрацювання, Iспр, А	Струм повернення, Iпов, А	Коефіцієнт трансформації трансформатора ТА1
1...4

6. Повторити досліди пунктів 3,4 при паралельному з’єднанні обмоток реле КА1 і занести результати спостережень в аналогічну таблицю.

7. Встановити витримку реле часу t_у ном = (5…7)t_п, де t_п – час пуску двигуна, яка задається керівником, що забезпечує запуск двигуна без спрацювання захисту, і номінальний струм уставки I_у ном = 1,1 I_ном дв реле КА1. Навантажити двигун до спрацювання максимального захисту, визначити час спрацювання t_спр реле часу за допомогою секундоміра між моментом спрацювання реле максимального струму КА1 і моментом вимикання двигуна, по засвіченню сигнальних ламп HL1 і HL2.