Державні комітети

ЦОВВ після міністерств за значимістю – державні комітети. Державний комітет – це своєрідне «мале» міністерство. Відповідно до п. 15 ст. 106 КУ його утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-Міністра України Президент України. Завдання комітету схожі з міністерством. Комітет здійснює державне управління в певній, як правило, невеличкій галузі господарства, керівництво підпорядкованими йому об’єктами, реалізацію певного сектора державної політики.

Державний комітет є ЦОВВ, який, безпосередньо не формуючи урядову політику, покликаний сприяти уряду в реалізації цієї політики в частині відповідної галузі або шляхом виконання функцій державного управління міжгалузевого, між секторного характеру.

Державний комітет очолює його голова, який на відміну від міністра, не входять до складу КМУ, а отже, самостійно не виробляє урядову політику. Відповідно він має статус державного службовця.

Державні комітети, як і міністерства, є єдиноначальними органами, хоча сама назва «комітет» властива саме колегіальним органам. Вони можуть видавати загальнообов’язкові нормативно-правові акти лише в межах повноважень, визначених для них законами.

Обсяг повноважень конкретного комітету визначає Президент України, затверджує положення про нього. Структуру затверджує його керівник. Штатний розпис, кошторис видатків комітету затверджує керівник за погодженням з Міністерством фінансів України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

До системи ЦОВВ також входять «ЦОВВ зі спеціальним статусом».

ЦОВВ зі спеціальним статусом є органом виконавчої влади, що здійснює міжгалузеву координацію та контроль, діяльність якого спрямовується КМУ, якому він підпорядкований.

Нині в Україні функціонує 16 таких органів: Антимонопольний комітет, Державна митна служба, Служба безпеки, ДПА, Національна комісія регулювання електроенергетики, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Управління державної охорони, Фонд державного майна, Державна судова адміністрація та ін.

Порядок створення, реорганізації, ліквідації, призначення на посаду та звільнення з посади керівників і їх заступників, функціонального призначення, прав та обов’язків, взаємовідносин з іншими державними органами, відповідальності, підконтрольності та підзвітності, скасування чи зупинення актів цієї групи є однаковим з попередньо розглянутими нами державними комітетами. Хоча є два органи, у яких порядок призначення та звільнення з посад їхніх керівників мають свої особливості, визначені у п. 14 ст. 106 КУ. Йдеться про голів Антимонопольного комітету та Фонду державного майна, призначення та звільнення з посад яких відбувається за згодою ВРУ.

Урядові органи державного управління

Урядові органи державного управління (УОДУ) - це органи, що функціонують у складі ЦОВВ і підпорядковуються їм.

УОДУ здійснюють:

А) управління окремими підгалузями або сферами діяльності;

Б) контрольно-наглядові функції;

В) регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.

УОДУ мають статус юридичної особи і не є структурними підрозділами ЦОВВ, хоча існують у складі ЦОВВ і підпорядковуються їм. Керівники цих органів призначаються на посади КМУ за поданням керівника відповідного ЦОВВ. Вони є членами колегій відповідних ЦОВВ. Правова основа їх функціонування – Указ Президента України від 15 грудня 1999р. «Про систему ЦОВВ» та постанова КМУ «Про затвердження Типового положення про урядовий орган державного управління» від 22 лютого 2000 року.