3. Визначення дійсно можливого врожаю за гідротермічним потенціалом продуктивності рослин.

Зіставлення приходу сумарної радіації за наявністю вологи у ґрунті за вегетаційний період має велике практичне значення, оскільки витрати тепла на випаровування виконують основну роль у витратній частині теплового балансу. Для кожного виду рослин існують оптимальні умови і співвідношення між теплом і вологою.

Продуктивність кліматичних умов можна підвищити двома шляхами. Перший – повніше використовувати агрокліматичні ресурси, другий – активно змінювати ці ресурси в потрібному напрямку. У першому випадку південні схили або захищені від холоду площі можна використовувати для посіву теплолюбних культур, у другому – змінювати водний і поживний баланс, зрошуючи або осушуючи.

ДМУ за сукупним впливом світла, тепла і вологозабезпеченості вегетаційного періоду визначають так:

ГТП = W × Tv / 36 × R,

де ГТП – гідротермічний потенціал, бал;

W – ресурси продуктивної вологи за період вегетації, мм (розраховуються згідно даних табл. 5);

Tv – період вегетації, декад;

R – радіаційний баланс за період вегетації, ккал/см²;

36 – число декад у році.

Розрахувавши бал продуктивності, знаходимо величину дійсно можливого врожаю абсолютно-сухої біомаси, який можна одержати за даними ґрунтово-кліматичних умов

ДМУгтп = 22ГТП-10.

4. Визначення дійсно можливого врожаю з урахуванням природної родючості ґрунту

За рахунок природної родючості ґрунту формується 40–64 % врожаю, у зв'язку з чим технологічний комплекс повинно бути направлено не тільки на ліквідацію лімітуючих чинників, але, в першу чергу, на розширене відтворення ґрунтової родючості. Визначення ДМУ за якісною оцінкою земель повинно бути пов'язано з природною (бонітет по властивостях) і ефективною (бонітет по врожайності) родючістю ґрунту.

Всі розрахунки для отримання програмованого врожаю проводяться для кожного конкретного поля. Для цього, з урахуванням реальних агрокліматичних характеристик поля, його фактичної родючості і наявності органічних і мінеральних добрив складається технологічний проект по кожній культурі.

Рівень врожайності за рахунок родючості ґрунтів визначається за формулою:

ДМУ = Бгр × Цбгр × К,

де ДМУ – дійсно можливий врожай, ц/га;

Бгр – бонітет ґрунту, бал;

Цбгр – врожайна ціна балу ґрунту для певної культури, ц/га;

К – поправочний коефіцієнт на агрохімічні властивості ґрунту.

Бонітет ріллі слід брати за даними бонітеровки ґрунтів господарства.

У табл. 6 представлено бонітеровочну шкалу чорноземних ґрунтів за врожайністю сільськогосподарських культур.

Врожайна ціна балу ріллі залежить від рівня родючості ґрунту, її агрохімічних і агрофізичних властивостей. Її визначають для конкретних умов шляхом статистичного аналізу даних врожайності по кожній культурі.

Ціна балу ріллі може змінюватися від рівня агротехніки: чим вище її рівень, тим вище ціна балу ґрунту.

5. Визначення дійсно можливого (біологічного) врожаю за елементами його структури

Кожна сільськогосподарська культура має свої елементи структури врожаю. Так, врожай більшості сільськогосподарських культур (пшениця, жито, ячмінь, овес) визначають такі елементи: число рослин перед збиранням, продуктивна кущистість, кількість колосків і зерен в колосі, маса 1000 зерен; врожай кукурудзи – число качанів, їх розміри, число зерен в качані, їх маса; врожай зернобобових культур – кількість бобів, зерен у бобі, їх маса, маса 1000 зерен.

Збільшення кожного елементу структури врожаю обумовлює підвищення загального врожаю. Тому необхідно знати, які агротехнічні прийоми, в якому ступені, в який час впливають на формування структури врожаю.

Біологічну урожайність розраховують за формулою:

У = Р × К × П × А / 10000,

де У– біологічна врожайність зерна, ц/га;

Р – кількість рослин на 1 м² перед збиранням;

К – коефіцієнт продуктивної кущистості;

П – число зерен у колосі (волоті);

А – маса 1000 зерен, г.

Для розрахунку норми висіву можна використовувати формулу, запропоновану В.В. Гріценко і В.Е. Долгодворовим :

Нч = 1000 × У / В × К × Ж × Пс,

де Нч – норма висіву, млн. схожого насіння на 1 га;

У – планована врожайність, ц/га;

В – маса зерна 1 колосу, г;

Ж – виживаність рослин, %;

Пс – польова схожість насіння, %;

К – коефіцієнт продуктивної кущистості.

Вагову норму висіву можна розрахувати за формулою:

Н = 10000 × Р × А / Пп × В,

де Н – норма висіву, кг/га;

Р – кількість рослин перед збиранням, млн/га;

В – виживаність, % (звичайно складає в нормальні роки 70–80 %);

Пп – посівна придатність, %;

А – маса 1000 насіння, г.