Волонтерство та адвокатство батьків.

Для деяких батьків робота волонтером у школі їхніх дітей може бути безпосереднім способом демонстрації своїм дітям, що вони цінують освіту й

підтримують роботу вчителів і шкільного персоналу. А це, відповідно, покращить ставлення всіх дітей до навчання. Батьки‐волонтери також можуть стати переконливими прихильниками шкільної та громадської освіти, створювати важливі зв'язки з ширшою громадою.

Волонтери можуть:

 ділитися набутим досвідом з окремих галузей, напрямів, умінь, сфер інтересів або звичаїв;

 сам на сам працювати з дитиною, яка має освітні проблеми з окремих предметів, наприклад, читання;

 бути ментором дитини;

 виконувати адміністративну роботу вдома ‐ готувати матеріали або телефонувати іншим батькам, щоб повідомити про заплановану подорож або подію;

 допомагати у шкільній бібліотеці;

 під керівництвом учителя допомагати в класі.

Адвокат – це людина, яка виступає замість когось, діє від імені або підтримує когось іншого. Батьки найкраще знають сильні сторони, індивідуальність, труднощі та успіхи своєї дитини. Вони супроводжують її протягом усього часу навчання. Тож природно вони є адвокатами своїх дітей. А найкращі адвокати здатні підтримувати позитивні робочі стосунки й знаходити взаємовигідні варіанти вирішення проблем. У них чітке й реалістичне бачення майбутнього своїх дітей, вони здатні донести його до інших людей.

Застосовувані батьками навички адвокації стануть міцною основою, на якій дитина будуватиме навички обстоювання власних інтересів. Під час свого зростання від молодшої школи через старшу і аж до вступу в громаду вони перебиратимуть на себе цю відповідальність. Далі вміщено більше інформації стосовно навчання вашої дитини навичок обстоювання своїх інтересів. Дорослі люди з особливими потребами, які успішно закінчили навчання і результативно долають щоденні перешкоди, часто вдячні своїм батькам за те, що вони постійно залучалися до процесу їхньої освіти.

Необхідно бути ефективним батьком‐адвокатом.

 Співпрацюючи з учителями та іншими батьками, шукаючи підтримки всередині сім'ї та отримуючи допомогу від громадських організацій, вони знаходять взаємовигідні для всіх сторін рішення.

 Адвокатство це тривалий процес. Кожен здобутий досвід покращує навички комунікації та співпраці.

 Необхідна постійна й тривала робота у цьому напрямі, оскільки потреби

дитини з часом змінюватимуться.

Правила батьківського адвокатства:

 Будуйте й розробляйте коротко та довгострокові плани для дитини.

Чітко визначте їх для себе, щоб могли переконливо донести до інших.

 Очікуйте ввічливості й поваги від шкільного персоналу. Зазвичай результативне залучення батьків – ключова цінність системи освіти.

 Поважайте людей, котрі працюють від імені вашої дитини.

 Усвідомлюйте свої обмеження, а за необхідності шукайте допомоги.

Якщо ви попросите, вам зможуть допомогти.

 Не втрачайте почуття гумору.

 Будьте спокійними. Інколи для пошуку необхідної вам інформації шляхом проб і помилок потрібно буде витратити багато часу.

 Слухайте інших та зважайте на їхні перспективи це важливо для формування взаєморозуміння та добрих стосунків.

 Відзначайте успіхи вашої дитини.

 Визнавайте й радійте своїм досягненням та їх позитивному впливу на навчання, емоційне та соціальне життя вашої дитини.

Комунікація – ключовий елемент

Чітка й постійна комунікація - ключ до успіху навчальної команди. Стара приказка про те, що «не важливо, що ви кажете, а як ви це кажете», дійсно

важлива під час роботи з людьми. Необхідно забезпечити чіткість висловлювань та ефективність поширення інформації серед усіх членів навчальної команди.

Ви можете чути незрозумілі для вас терміни, такі як ІНП (індивідуальний навчальний план), чи інші слова. Завжди, коли вам щось незрозуміло, запитуйте. Для забезпечення ефективної комунікації всі учасники команди мають розуміти мову один одного.

Необхідність ведення нотаток

Часто на батьків покладається завдання зі збору й підготовки важливої інформації: документів, звітів, списків та інших даних щодо освіти своїх дітей.

Батьки можуть отримувати значний обсяг інформації під час зустрічей й розмов з учителями та членами групи, а також проводячи власні дослідження. Спочатку підготовка таких записів забиратиме певний час, але в перспективі вони можуть виявитися дуже корисними.

Для надання ефективної підтримки своїй дитині батькам можуть знадобитися такі нотатки:

 дані про народження, включаючи копію свідоцтва про народження та будь-яку важливу інформацію про перебіг вагітності й пологів;

 дати важливих подій розвитку: перше слово, перший крок та ін.;

 записи про щеплення, номер картки в лікарні тощо;

 записи про звернення по медичну допомогу, зокрема, огляди, лікування та операції;

 історія звернень до лікарів, дані про призначені медичні препарати, побічні ефекти, дози та мету застосування;

 список педіатрів і лікарів, котрі ставили діагнози й спостерігали за перебігом лікування - їх імена, спеціальності, номери телефонів та адреси;

 список інших спеціалістів, наприклад, логопедів, психологів, спеціалістів з освітньої медицини;

 звіти про перебіг розвитку;

 індивідуалізовані навчальні плани;

 оцінки за навчання, стандартизовані тести та адаптації/пристосування;

 номери телефонів школи, імена й посади контактних осіб;

 дані про транспортне забезпечення школи - номери автобусів, маршрути, контактні особи;

 листування зі школою;

 нотатки зі зборів;

 список людей громади, котрі можуть надати допомогу – їх імена, назви організацій та контактні номери;

 інформація, щодо спеціальних потреб вашої дитини або можливих залучень чи стратегій.

У батьків є право переглядати інформацію щодо своїх дітей, яка зберігається у школі. Якщо батькам це потрібно, необхідно заздалегідь зателефонувати до школи й призначити зустріч у зручний час. Директору слід призначити людину, котра б відповіла на запитання батьків, допомогла пояснити наявні звіти чи іншу інформацію щодо дитини, яка зберігається у справі. Якщо батьки мають бажання зробити для себе копію окремих документів зі справи, необхідно дозвіл директора у письмовій формі.

Коли батьки вже зібрали основну інформацію, то далі треба тільки оновлювати її. Після отримання нових документів – одразу ж додавати її до

масиву інформації.

Поради щодо впорядкування інформації:

 Батькам потрібно вирішити, як зберігати інформацію. Необхідно завести товсту папку-скорозшивач, папку з файлами чи будь-яку іншу зручну для себе систему.

 Зберігати інформацію у хронологічному порядку з найсвіжішими даними

зверху, оскільки вони будуть потрібні найчастіше.

 Виділяти дати кольором (маркером) – так зручніше шукати.

 Використовувати клейкі закладки для позначення документів, потрібних

постійно, або тих, які необхідно перевірити чи внести зміни.

 На окремому аркуші на початку папки запишіть контактні дані важливих

людей.