- •Тема 2-3. Історико-педагогічний аспект навчання дошкільників елементам математики План
- •Література
- •Монографічний та обчислювальний методи навчання математики в школі та їх вплив на методику формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку.
- •Питання методики навчання дітей дошкільного віку числу та лічбі в дошкільній педагогічній літературі 20-30-х років.
- •Психолого-педагогічні дослідження з проблем формування у дітей умінь і навичок числа та лічби в 40-60-ті роки.
- •4. Вклад г. Леушиної в розробку проблеми математичного розвитку дошкільників.
- •5. Психолого про навчання дошкільників елементів математики.
- •6. Вклад вчених України в розробку проблем методики формування кількісних, просторових і часових уявлень
- •Література
- •2. Щербакова к. Й. Методика формування елементів математики в дошкільників: [навч. Посібник] / Катерина Йосипівна Щербакова. – к.: Вид-во Європейського ун–ту, 2011. – 262 с.
- •1. Індивідуальна форми навчання дітей елементам математики
- •Колективна форма навчання дітей елементам математики
- •Тема 3. Форми організації навчання дітей елементам математики План
- •Сучасні тенденції організації навчання
- •4. Заняття - головна форма організації навчання дошкільників елементам математики
Тема 3. Форми організації навчання дітей елементам математики План
Індивідуальна форми навчання дітей елементам математики
Колективна форма навчання дітей елементам математики
Сучасні тенденції організації навчання
Заняття - головна форма організації навчання дошкільників елементам математики
Література
1. Брежнєва О. Г. Сучасні інноваційні підходи до забезпечення математичної освіти дітей дошкільного віку / О. Г. Брежнева // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: зб. наук. праць: наук. зап. Рівнен. держ. гумані. у–ту. – Рівне: РДГУ, 2011. – Вип. 1(44). – С. 34 – 38.
2. Щербакова к. Й. Методика формування елементів математики в дошкільників: [навч. Посібник] / Катерина Йосипівна Щербакова. – к.: Вид-во Європейського ун–ту, 2011. – 262 с.
1. Індивідуальна форми навчання дітей елементам математики
Одним із суттєвих компонентів процесу навчання є форми її організації.
Форма організації навчання у дитячому садку – спільна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі.
Є такі форми організованого навчання:
- фронтальні;
- групові;
- індивідуально-групові;
- індивідуальні.
Самою давньою формою організації навчання є індивідуальне навчання. Вона полягає в тому, що дитина набуває знання, виконує різні завдання, маючи можливість отримувати безпосередню або опосередковану допомогу від дорослого.
У індивідуальної форми навчання є як позитивні, так і негативні моменти.
Позитивні |
Негативні |
- Індивідуальне навчання забезпечує накопичення особистого досвіду, розвиток самостійності і активності дитини, переживання позитивних емоцій від спілкування безпосередньо з педагогом.
- Воно більш результативне, ніж колективне навчання. Саме при індивідуальному навчанні співробітництво дитини з дорослим, дозволяє досягнути мети. Це зв’язано з тим, що навчаючи одну дитину, дорослий легко може побачити (визначити) її «зону найближчого розвитку» . А потім це нове утворення входить у фонд її «актуального розвитку» (Л.С. Виготський). |
- Воно економічно не вигідне. Навіть якщо навчання організується не з однією, а з 2-3 дітьми одного рівня розвитку.
- Воно недостатньо реалізує можливість співробітництва і суперництва з ровесниками, які являються важливим емоційним фоном навчання. |
Ця форма навчання особливе місце набула в системі М.Монтессорі. Поширена була і в системі суспільного дошкільного виховання в 20-30 роки (система Є.І.Тихеєвої, Ф.Н.Блехер).
Колективна форма навчання дітей елементам математики
При колективній формі навчання один педагог працює одночасно з цілою групою. Тут є взаємна допомога і взаємне навчання.
Але значним недоліком колективної форми навчання є те, що недостатньо враховуються індивідуальні відмінності дітей. У різних дітей різний темп роботи, різний рівень здібностей, різне ставлення до діяльності і т.д. Якщо педагог не враховує це, намагається зрівняти всіх, підтягнути до середнього рівня одних, і стримує, уповільнює розвиток інших, найбільш здібних, обдарованих дітей, то програють в такому випадку і перші, і другі.
Ця форма навчання виникла в 50-ті роки і до цього часу займає провідне місце, у формі занять з усією групою. Традиційно навчання дітей здійснюється за єдиними програмами і навчальними посібниками. Тоді, як діти одного віку мають значні індивідуальні відмінності і організація навчання повинна будуватися з врахуванням цих відмінностей.
Сьогодні, коли відбувається модернізація дошкільної освіти, то мова йде перш за все про обновлення форм організації навчання і виховання дітей, про раціональне використання індивідуального і колективного навчання.
Навчально-виховний процес, для якого характерне врахування типових індивідуальних відмінностей дітей, рівнів розвитку, прийнято називати диференційованим. В педагогіці таке навчання називають «груповим», «індивідуально-груповим» або «колективно-груповим» навчанням.
Диференціація навчання здійснюється за такими критеріями: за здібностями або нездібностями до навчання; за інтересами; за об'ємом матеріалу і ступенем його складності; по ступені самостійності і темпу просування в навчанні.
Проблема індивідуалізації і диференціації в навчанні і вихованні дітей дошкільного віку досліджувалася перш за все під кутом зору розвитку здібностей дітей. Так система індивідуального підходу в працях Л.П.Князевої, Г.М.Дикопольської, Я.І.Ковальчук та ін. включає головним чином варіювання завдань, запитань, вказівок, установок з врахуванням окремих якостей особистості.
В дослідженні Т.М.Степанової доведена перевага раціонального поєднання різних форм організації навчання дітей математиці. Автором розроблена різнорівнева програма по математиці і модель навчального процесу по формуванню елементарних математичних уявлень. Поділ на підгрупи (диференційоване навчання) дозволяє регулювати об’єм і складність матеріалу, коректувати кількість занять на тиждень (місяць). Підгрупа дітей з більш низьким рівнем можливостей (низький рівень розвитку уваги, мислення, пам’яті, уяви) займається 2-3 р. на тиждень, заняття по тривалості короткі і кількість пізнавальних завдань є меншою.
