30. Види, завдання та характеристика негласних слідчих дій, які можуть проводитися під час розслідування злочинів, пов’язаних з неправомірною вигодою.

Затримання з речовим доказом - ефективний засіб ви­криття хабарників. Здебільшого воно виконується за всебічно перевіреною заявою конкретної особи, щодо якої має місце вимагання хабара.

Для викриття хабарників можуть використовуватися судо­во-оперативне фотографування, кінознімання, відео- та аудіо-запис, оперативпо-розшукові можливості відповідних підрозділів. Затриманню має передувати ретельне, детальне підготування цієї слідчої дії.

Момент затримання на місці злочину визначається конкрет­ними обставинами справи. Воно проводиться в момент давання і одержання хабара або відразу після його вручення. Затри­мання повинно бути виконане так, щоб хабарник не зміг звіль­нитися від предмета хабара, що є найважливішим речовим доказом.

35. «Спосіб вчинення» як елемент криміналістичної характеристики корупційних злочинів, пов’язаних з розкраданням матеріальних цінностей

Способи давання - одержання хабара можна поділяти:

І. За різновидом хабара на: 1) хабар-підкуп (до здійснення дії, бездіяльності); 2) хабар – нагорода (тобто подяка після здійснення відповідних дій хабарником); 3) давання-одержання хабара у вигляді систематичних винагород (за загальне заступництво, протежування, поручительство тощо).

ІІ. Залежно від форми хабара на: 1) простий хабар (безпосереднє вручення предмета хабара службовій особі, її рідним чи близьким, передавання його через посередника чи третіх осіб); 2) завуальований (маскований) хабар (факт давання-одержання хабара маскується у зовні законну угоду і має вигляд цілком законної операції.

Є наступні способи вчинення замаскованого хабаря:

1) давання-отримання хабара під виглядом вчинення цивільно-правових угод і участі в цивільному обігу: укладення фіктивних цивільно-правових договорів хабародавця з хабарником (таких як договори дарування, позики та ін.); фіктивне виконання нібито укладених раніше цивільно-правових договорів (наприклад, погашення неіснуючого боргу або списання наявного боргу); укладення цивільно-правових договорів на умовах, що суперечать чинному законодавству і правилам ділового обігу (купівля-продаж цінних речей за вочевидь занижену плату, нерівноцінний обмін речей тощо); пересилання предмета хабара поштою особисто одержувачеві або його довіреній особі, у тому числі з використанням послуг «Вестерн Юніон» тощо; внесення грошей на банківський рахунок хабарника; передавання хабарникові розрахункової (дебетовою) картки на суму хабара або придбання для нього корпоративної пластикової картки з оплатою певних послуг або товарів на суму хабаря (наприклад паливної картки); видання необґрунтовано великим накладом з виплатою надмірно завищеного авторського гонорару книг, автором яких є хабарник;

2) давання-отримання хабара під виглядом трудових взаємовідносин, в тому числі фіктивних: укладення фіктивних трудових угод і виплата заробітної плати хабарнику або його рідним і знайомим (чи довіреним особам) за нібито виконану роботу, роботу за сумісництвом тощо); незаконна виплата премій; незаконне надання матеріальної допомоги тощо;

3) надання пільг, безвідплатних послуг чи виконання робіт за завищеними цінами або безкоштовно: відпускання товарів за пільговими (заниженим) цінами; прийом вкладів під явно завищені відсотки, або від категорій громадян (пенсіонери, інваліди тощо) до яких хабарник не належить; систематичне пригощання посадовця; систематичне харчування за рахунок хабародавця або його фірми (організації);

4) виконання для хабарника безоплатно або за невідповідно низьку оплату будь – яких робіт господарського призначення (ремонт квартири, машини, пошив одяг, будівництво котеджів і ін.);

5) безкоштовне надання туристичних, санаторних і інших путівок або зі значною знижкою;

6) оплата навчання дітей і родичів посадовця, утримування їх в елітних дитячих установах тощо.

ІІІ. Залежно від зовнішнього прояву участі хабарника під час одержання незаконної винагороди спосіб вчинення хабарництва можна поділяти на дві групи:

1) безпосереднє одержання предмета хабара особисто хабарником. Ці дії можуть здійснюватися як з рук в руки, так і з використанням певних прийомів маскування. Наприклад, давання грошей в паспорті або іншому пред’явлюваному документі (під час реєстрації в паспортних службах і інших органах, інспекторові ДАІ, купівлі транспортних квитків тощо);

2) Опосередковано: предмет хабара хабарник або зовні взагалі не одержує, або одержує після попереднього вчинення з ним окремих операцій; завуальований протекціонізм; організація спеціальних аукціонів для посадовців з метою придбання ними майна або інших цінностей за мінімальними цінами; створення і фінансування спеціальних фондів; фінансування політичних партій, рухів, висунення кандидатів на виборні посади тощо.