7.2. Аналіз прибутковості.

Показники прибутковості в сукупності повинні оцінити результативність компанії в частині валового, операційного й чистого прибутку. Коефіцієнт зміни валових продажів по своїй суті не є показником прибутковості, він тільки демонструє ріст продажів, як потенційне джерело одержання додаткового прибутку. Розрахунок даного показника здійснюється за формулою:

Особливістю використання даного показника є вплив інфляції. Інфляція спотворює його значення, тому що розмір виручки за поточний рік у порівнянні з попереднім містить інфляційний компонент. Варто мати на увазі, що інфляція є об'єктивним відображенням економічних закономірностей поточного періоду, тобто її присутність закономірно позначається на зміні показників підприємства. У деяких випадках підприємство може навіть “заробити” на інфляції. І в цьому сенсі використання формули без коректувань на інфляцію має сенс.

Для підприємства «ЧИСТИЙ» коефіцієнт зміни валових продажів склав

7.92%	в XX року й
9.25%	в XY року.

Дані співвідношення чітко свідчать про те, що підприємство мало незначне збільшення продажів в XX року у порівнянні з попереднім роком. У той же час темпи росту обсягів продажів в XY року злегка виросли й склали 9,25%. Слід зазначити, що такий ріст обсягів продажів у нормальних ринкових умовах говорить про порівняно низький рівень ефективності операційної діяльності підприємства. Для цілей одержання більш об'єктивної характеристики необхідно порівняти цей показник з темпом споживання продукції, що випускається підприємством, у цілому по ринку. Якщо, приміром, темп споживання ринком продукції, яка випускається, в тому числі і підприємством «ЧИСТА», зріс в XY року на 8 відсотків, то співвідношення 9,25% проти 8% свідчить про те, що підприємство «ЧИСТА» злегка потіснило своїх конкурентів на цьому ринку, розширивши свій ринковий сегмент. Якщо при всіх інших рівних умовах темп росту споживання ринку зріс на 15%, то це говорить про те, що підприємство “здало” ряд своїх ринкових позицій.

Коефіцієнт валового прибутку показує, яку частку у виручці підприємства займає валовий прибуток. Розрахунок коефіцієнта здійснюється за формулою:

Валовий прибуток залежить від співвідношення цін, обсягу продажів і собівартості проданої продукції. Будь-яка зміна в співвідношенні цін і собівартості вироблених або придбаних товарів може викликати зміну у валовому прибутку. Варто пам'ятати, що валовий прибуток за визначенням покликаний покрити витрати, пов'язані із загальним управлінням компанією і реалізацією готової продукції й, крім того, забезпечити кінцевий прибуток підприємству. У цьому сенсі коефіцієнт валового прибутку показує здатність менеджменту компанії управляти тільки виробничими витратами (вартістю сировини й прямих матеріалів, витратами на пряму працю й виробничими накладними витратами). Чим вище цей показник, тим більш успішно менеджмент компанії управляє виробничими витратами.

Значення цього показника для компанії «ЧИСТА» склали

20,44%	в XX року й
18,90%	в XY року.

Із цих даних видно, що значення показника погіршилося. Очевидно, що з ростом обсягів реалізації менеджмент підприємства не зміг утримати на незмінному рівні виробничу собівартість, тобто деякі статті виробничих витрат, наприклад, витрати на енергію або вартість прямих матеріалів відносно збільшилися. Могло також позначитися збільшення тарифів на споживання або ввіз у країну різних ресурсів або збільшення ставок непрямих податків, які включаються в собівартість. Так чи інакше, варто констатувати, що підприємство не змогло адекватно відреагувати на підвищення вартості вхідних ресурсів, іншими словами підвищити ціни продаваємої продукції відповідно підвищенню цін вхідних ресурсів. Варто очікувати, що зниження коефіцієнта валового прибутку призведе до зменшення прибутковості продажів, якщо підприємство не знизить загальні, адміністративні або маркетингові витрати.

Коефіцієнт операційного прибутку (EBIT-Маржа) показує ефективність основної (операційної) діяльності підприємства поза зв'язком з фінансовими операціями й нормами фіскального регулювання, прийнятими в країні. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:

.

У даній формулі ми підкреслили зміст операційного прибутку (ЕВІТ): це прибуток, що утворюється після вирахування з валового прибутку загальних, адміністративних і реалізаційних витрат. Таким чином, у чисельнику цієї формули враховані всі витрати, крім фінансових платежів і податку на прибуток. І тому даний показник показує, наскільки ефективна саме виробнича діяльність підприємства. Зазначимо, що в число витрат і доходів підприємства можуть входити прибуток і збиток від неосновної діяльності. Вони за визначенням враховуються при розрахунку EBIT. Звичайно це дивіденди від володіння корпоративними правами, прибуток дочірніх підприємств, що забирає материнська компанія, прибуток/збиток від продажу основних засобів. Як правило, це не більші суми й вони умовно приписуються до основної діяльності.

Підприємство «ЧИСТА» мало наступні значення EBIT-Маржі:

7,00%	в XX року й
5,22%	в XY року.

Розраховані значення показника операційного прибутку дозволяють зробити висновки, що насторожують. По-перше, ці значення по роках закономірно нижче показника валового прибутку. По-друге, ефективність діяльності компанії з погляду операційного прибутку знизилася ще більш істотно в порівнянні з показником валового прибутку. Це говорить про те, що менеджмент підприємства в XY року не зміг утриматися на незмінному в порівнянні з минулим роком відносному рівні загальних, адміністративних і маркетингових витрат. І це, у свою чергу, однозначно приведе до погіршення прибутковості продажів.

Прибутковість продажів (коефіцієнт чистого прибутку) є підсумковою характеристикою прибутковості основної діяльності підприємства за період часу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

.

Якщо попередні два коефіцієнти характеризували ефективність окремих сторін діяльності підприємства в частині забезпечення прибутковості, то даний коефіцієнт показує, наскільки ефективно “спрацювала” вся менеджерська команда, включаючи виробничих менеджерів, маркетологів, фінансових менеджерів в частині основної діяльності компанії. Роль фінансового менеджера в даному контексті звелася до добування позикових фінансових ресурсів, а ефективність його діяльності оцінюється тим, яка вартість (процентна ставка) цих ресурсів. Справді, процентні платежі враховані в розрахунку чистого прибутку, і чим вищі ці платежі, тим нижча прибутковість продажів.

Компанія «ЧИСТА» досягла наступних значень прибутковості продажів:

4,28%	в XX року й
3,20%	в XY року.

Отримане зниження прибутковості продажів по елементах уже було пояснено вище при аналізі попередніх показників прибутковості. Зниження показника прибутковості продажів є прямим наслідком зниження всіх попередніх показників. Слабкою розрадою є те, що знизилися податкові платежі. Саме тому розрив між показниками прибутковості по роках становить близько 1 відсотка.

Підкреслимо також, що підсумковий характер даного показника привертає пильну увагу власників компанії. Власники компанії, як правило, не мають достатнього часу й кваліфікації для того, щоб докладно аналізувати всі елементи діяльності компанії. У той же час ключові показники вони контролюють із особливою старанністю. Даний показник ставиться до розряду основних з погляду власників. Зниження прибутковості продажів в XY року, мабуть, викличе негативну реакцію власників, і вони вправі зажадати від керівництва більш детальних пояснень. І якщо ці пояснення не будуть вважатися вагомими, власники підприємства можуть замінити керуючий персонал компанії, як такий, що не виправдав їхнього очікування.

Іноді корисно провести аналіз операційних витрат, що допоможе пояснити динаміку показників прибутковості. Ці витрати представляються у вигляді процентної частки від обсягу продажів компанії за період.

Розрахунок цієї групи коефіцієнтів для підприємства «ЧИСТА» дозволив одержати наступні оцінки:

	XX рік	XY рік
Коефіцієнт собівартості реалізованої продукції	79,56%	81,10%
Коефіцієнт витрат на реалізацію	4,78%	4,68%
Коефіцієнт загальних і адміністративних витрат	9,16%	9,30%
Коефіцієнт процентних платежів	1,30%	0,96%

Дана таблиця дає можливість зробити ряд висновків про причини зниження прибутковості продажів підприємства. По-перше, основна причина криється в збільшенні виробничих витрат (собівартості проданих товарів). Підприємство намагалося компенсувати це збільшення за рахунок зниження витрат на реалізацію продукції, і в нього це вийшло: ці витрати в загальній структурі витрат знизилися з 4,78% в XX року до 4,68% в XY року. Однак, частка загальних і адміністративних витрат підприємства збільшилася з 9,16% до 9,30%, що практично нівелювало зусилля по зниженню витрат на реалізацію продукції. Варто підкреслити, що зниження витрат на реалізацію, у складі якої присутня істотна частка оплати рекламної кампанії, є не кращим способом підвищення ефективності діяльності компанії, тому що це може привести до зниження виручки. Відзначається також зниження частки процентних платежів у структурі витрат, що безсумнівно є заслугою фінансового менеджера підприємства.