Види навчальної діяльності студентів та форми контролю за нею

Лекція — провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів, у ході якої викладаються узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує їх на творче опанування матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над історичною літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування на предмет виявлення знань із матеріалу попередньої лекції. Студент самостійно вирішує відвідувати лекції чи ні, втім за кожний її пропуск від його рейтингової оцінки віднімається 1 бал. Пропуск лекції можна компенсувати повідомленням з теми (до 5 сторінок тексту).

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять та перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Семінарське заняття — основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна усна відповідь на питання семінару та доповнення оцінюються в сумі максимально 4 балами. З метою проміжної перевірки знань студентів, на семінарських заняттях можуть проводитися експрес-тести, кожен з яких оцінюється максимально 1 балом (за умови правильної відповіді більш ніж на половину питань). Цій формі опитування підлягають теоретичні питання, що розглядаються на занятті.

Індивідуальні завдання є обов’язковими, виконуються (у вигляді реферату) в поза аудиторний час і розподіляються викладачем, однак при цьому максимально враховується вибір студента. Якщо в переліку запропонованих індивідуальних завдань немає наукових проблем із курсу, які студент хотів би детально опрацювати, він може запропонувати свою тему і, узгодивши з викладачем, виконати її.

Кожне індивідуальне завдання оцінюється максимально 7 балами. Воно передбачає максимально самостійний пошук та опрацювання студентом додаткової наукової літератури, нагромадження значного фактичного матеріалу, наявність конструктивних та глибоко обґрунтованих висновків.

М етодичні рекомендації по написанню рефератів

Реферати готуються за темами, які пропонуються до кожного модуля. Обсяг реферату до 10 сторінок рукописного або друкованого тексту. Реферативне повідомлення призначене для заслуховування на семінарському занятті у тезовому вигляді. Обравши тему, окресліть коло джерел та літератури пропоновані до теми кожного модуля, скористайтеся додатковою літературою. Список усіх використаних джерел та літератури необхідно подати наприкінці тексту.

Складіть план реферату, він не повинен бути занадто складним та переобтяженим другорядними питаннями, проте й не занадто простим, оскільки тоді він не виконає свою головну функцію — структурувати реферативне дослідження, підготувати його з логічним викладом подій, зробити більш чітким виступ. Опрацювавши літературу, напишіть текст реферату. Зверніть увагу на такі моменти. Події слід описувати за схемою: причини та передумови, сутність події чи явища, його наслідки, оцінка. Звертайте увагу на дискусійні питання, подавайте різні точки зору на те чи інше питання, зазначаючи прізвища дослідників. Висловлюйте власну оцінку описаного. Завершуйте кожен пункт плану невеликим висновком. У кінці роботи подайте загальний висновок. Літературу слід оформляти згідно прийнятих у наукових виданнях вимог. Зразок: Автор. Назва. — Місто видання: Видавництво, Рік видання. — загальна кількість сторінок. (наприклад 305 с.) Автор. Назва статті // Назва збірки чи періодичного видання. — Місто видання: Видавництво, рік видання. — Номер журналу (випуску, частини — наприклад — Вип. 1., Ч.2., №5). — Кількість сторінок статті. (С.15-98.)

Підсумковою формою контролю для кожного модуля є контрольно-модульна робота, яка триває одну астрономічну годину в присутності викладача і складається з 2 теоретичних питань. Кожне із них оцінюється максимально 4 балами (в сумі — 8 балів). Якщо при написанні роботи студент набирає 4 і більше балів, то вона вважається зарахованою. У разі не набрання необхідної кількості балів, студенту надається право повторного виконання цієї роботи (але іншого варіанту). За переписування контрольної роботи від кількості балів, набраних за повторне її виконання, віднімається 1 бал. Якщо студент не з’явився на контрольну роботу без поважних причин, то не отримує балів до рейтингу. У разі неявки з поважної причини, він має право, у час відведений викладачем для відпрацювання, написати цю роботу без знімання штрафних балів.

За активність та ініціативу (за доповнення, за ведення зошиту тощо) під час вивчення дисципліни студент може також отримати додаткові бали (максимально — 5).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента впродовж вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним. У час між семінарами викладач призначає студентам дні, на яких здійснює проміжний контроль за станом самостійно роботи студента (виконанням ним індивідуальних завдань). На останньому занятті першого модуля студент звітується про виконання першого завдання, а на останньому занятті другого модуля здається друге завдання.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модулів.

По закінченню опанування курсу викладач при необхідності призначає додаткове поза аудиторне заняття для деяких студентів, які намагаються підвищити до залікового рівня чи покращити свою рейтингову оцінку.

За сумою одержаних балів формується рейтинг студента. Він складається з балів, отриманих під час всіх обов’язкових форм поточного й модульного контролів, а також з додаткових балів (за активність), максимально 60 балів. Якщо студент бажає покращити свою модульно-рейтинговою оцінку, отриману в процесі навчання, він може складати екзамен й отримати додатково 40 балів. До екзамену допускаються лише ті студенти, що набрали 35 і більше балів.

Студент може, за домовленістю з викладачем, достроково вивчити і скласти звіт із матеріалів запропонованих до модулів та отримати рейтингову оцінку. Максимальна рейтингова оцінка — 100 балів. Їх розподіл та систему оцінювання успішності показано в таблицях:

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету
A	Відмінно	90-100
B	Добре	82-89
С	Добре	75-81
D	Задовільно	68-74
Е	Задовільно	60-67
F	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
Х	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34