Вплив нових технологій на організацію

Організаційне вимірювання	Зміни в управлінні
Накопичення і розподіл знань	Нові форми умінь і знань використовуються для розробки нових технологій; працівники критичніше відносяться до оцінки результатів впровадження нових технологій; нові форми інтелектуальної діяльності розповсюджуються в організації
Управлінські стосунки	Організаційна поведінка змінюється в напрямі посилення співпраці і взаємної відповідальності; менеджери і працівники розривають традиційні функціональні і ієрархічні стосунки і створюють нові ролі, які стирають лінії влади і ухвалення рішень
Методи координації	Технології стають багатим ресурсом, який дозволяє використовувати інноваційні методи розповсюдження і обміну інформацією, співробітництва; широкий доступ до інформації створює клімат колективної відповідальності, загальної власності і групового вирішення проблем

Завдяки різноманітним|різноманітним| інформаційним потокам кожне підприємство має можливість|спроможність| миттєво дізнаватися про стан|достаток| попиту і пропозиції|речення|, орієнтуватися на ринках сировини, праці, інновацій і тому подібне.

Питання 2. Поняття знань і їх класифікація .|

Для розкриття сутності терміну „знання” необхідно розглянути три поняття: дані, інформація та безпосередньо – знання.

Дані – це неструктуровані цифри і факти поза будь-якого контексту.

Інформація – це структурований потік даних у контексті.

Знання – це здатність застосовувати інформацію у конкретній сфері діяльності.

Отже, дані та інформація є так званими „запасами сировини” для формування знань (рис. 7.1).

Аналіз змісту|вмісту|, особливостей і характеру|вдачі| використання знань дозволяє виділити їх різновиди (табл.. 7.3). Так, розрізняють процедурні, декларативні, епізодичні, евристичні.|

ЗНАННЯ

Інформація

Дані

Запаси „сирови-ни” для створен-ня знань

Рис. 7.1. Логіка утворення знань

Процедурними  вважаються знання, що застосовуються для вчинення дій і відповідають на питання, як діяти. Декларативні знання мають справу з описом та інформацією, що відповідає на питання, що робити. Епізодичні знання - це знання, які використовуються виходячи з схожості ситуацій, аналогічності тематики попередніх епізодів, подій або прецедентів, які зберігаються, узагальнюються і (у разі необхідності) знову застосовуються в новій ситуації. Евристичні знання відносяться до практичних правилами, виведеним на основі власного досвіду, і дозволяють позначити різницю між фахівцем і новачком, відображають неформальний досвід розв’язання задач у деякій предметній галізі.  Мета-знання - це знання про способи і методи пошуку і переробки інформації, прийняття рішень про те, коли необхідно вдаватися до того чи іншому типу знань. Мета-знання характеризуються більш високим рівнем абстракції порівняно з епізодичними, процедурними і декларативними знаннями.

Питання 3. Сучасні підходи| до управління| знаннями|

Як вже було сказано, термін «управління знаннями» був введений|запроваджувати| Карлом Віїгом - американским| ученим і консультантом по управлінню і вперше|уперше| використаний в 1987 р. в його виступі|вирушанні| на конференції в Швей­царії, Міжнародною організацією праці, що проводилася, під егідою ООН.

Термін управління знаннями (УЗ) прийшов до України з заходу в середині 90-х рр. У крупних корпораціях, де проблеми обробки інформації набули особливої гостроти і стали критичними стало очевидним, що основним вузьким місцем є обробка знань, накопичених фахівцями підприємства, оскільки саме знання забезпечують перевагу перед конкурентами. Світовий бюджет систем управління знаннями (СУЗ) оцінюється останніми роками в 2 млрд дол. і продовжує зростати. Передові компанії активно застосовують технології управління знаннями як основну складову менеджменту.

Управління знаннями — це сукупність процесів, які управляють створенням, розповсюдженням, обробкою і використанням інформації усередині підприємства ( за визначенням Джанетто – Уїлера).

Ресурси знань розрізняються залежно від галузей індустрії і додатків|застосувань|, але|та|, як правило, включають техно­логії|, бренди, бізнес-процеси, рецептури, керівництво, новини, інформацію про замовників, відомості про конкурен­тів| і дані, що накопичилися в процесі розробки. Програм­на і технологічна організація процесів управління знаннями реалізується через системи управління знаннями (СУЗ). СУЗ використовують і інтегрують різні інформаційні технології:

• бази і сховища даних

• електронна пошта

• системи групової роботи і її підтримки;

• браузери| і системи пошуку;

• портали, корпоративні мережі|сіті| і Інтернет;

• бази знань і експертні системи (інакше інтелекту­альні| системи).

Нова концепція управління знаннями дійсно допомагає поміняти погляд на автоматизацію корпорації, оскільки|тому що| акцент в ній робиться|чинить| на цінність інфор­мації|. Новизна|новинка| концепції управління знаннями полягає в принципово новому завданні|задачі| — накопичувати не розрізнену інформацію, а знання, тобто закономірності і принципи, що дозволяють розв’язувати виробничі і бізнес-завдання|задачі|. При цьому в розрахунок бе­руться| і «невидимі» знання, які зберігаються в пам'яті спе­ціалістів|, а не на матеріальних носіях .

Управління знаннями можна розглядати і як новий напрям в менеджменті, і як напрям в інформатиці для підтримки процесів створення, розповсюдження, обробки і використання знань усередині підприємств, організацій і навіть держав (рис. 5.2).