- •Тема 7: Маркетингова політика комунікацій
- •Сутність маркетингової політики комунікацій
- •Алгоритм планування комплексу маркетингових комунікацій і характеристика його основних етапів
- •Реклама
- •Класифікація видів реклами
- •Алгоритм процесу прийняття рішень з рекламування
- •Переваги та недоліки носіїв реклами
- •Стимулювання продажів
- •Співвідношення цілей та очікуваних результатів стимулювання продажу
- •Прямий маркетинг і індивідуальний продаж
- •Порівняння методів масового та індивідуального маркетингу
- •Зв’язки з громадкістю
- •Додаткові засоби комплексу маркетингових комунікацій
Реклама
Нині реклама є найдійовішим, отже, і найширше використовуваним засобом впливу на споживачів у процесах маркетингових комунікацій. Водночас дуже не просто знайти визначення, яке б розкривало суть того, що в теорії і практиці називають рекламою. Як і щодо маркетингу в цілому, так і щодо реклами існує велика кількість різноманітних визначень. А тому, спираючись на характерні риси самої реклами, зазначимо, що реклама — це довільна платна форма неперсональної презентації та просування ідей, товарів, послуг через засоби масової інформації.
Реклама – це процес розповсюдження інформації, який має за мету просування товарів або ідей певного замовника без його безпосередньої участі, але за його рахунок.
Основними завданнями реклами є:
- створення і підтримання високого рівня популярності ідей, товарів, послуг тощо;
- підвищення іміджу підприємства та його продукції;
- підтримання належної уваги та зацікавленості споживачів, їхнього бажання діяти з метою придбання продукції.
У рекламі забороняється:
1) поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;
2) вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, за родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;
3) подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
4) використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;
5) наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються продукцією, що рекламується;
6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством;
7) рекламувати продукцію, яка підлягає обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація якої вимагає наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;
8) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без згоди останньої;
9) імітувати (копіювати або наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права.
Залежно від об’єктів рекламування розрізняють: рекламу продуктів (послуг, ідей тощо.) та рекламу організацій.
Залежно від цілей: рекламу інформативну (особливо важлива на етапі виведення товару на ринок, формування первинного попиту), переконувальну (особливо важлива на етапі зростання попиту на продукцію, розширення її випуску і комерційної реалізації), нагадувальну (дуже важлива на етапах зрілості товарів), підкріплювальну (використовується для зменшення пізнавальних дисонансів, тобто сумнівів споживача щодо слушності вибору товару), а також рекламу типу «лице фірми» (своєю солідністю, якістю, високою вартістю виготовлення підкреслює статус фірми, і надійність, прогресивність, стабільність).
Класифікація реклами залежно від її цілей та виконувані нею функції
