8.3. Ринок капіталу. Основні сегменти ринку капіталу

У широкому значенні – будь-яка цінність, що дає потік нового доходу (цінні папери, людський капітал, земля, виробничі фонди)

У вузькому значенні – фізичний капітал, або капітальні блага фірми (засоби виробництва), використання яких сприяє зростанню ефективності людської праці

Товар – капітальне благо (засоби виробництва)

Товар – право користування тимчасово вільними коштами

Товар – право користування капітальним благом

Інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладені в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект

Капітальні (інвестиційні) блага – ресурси тривалого використання, які беруть участь у виробництві товарів і наданні послуг

Інвестиційні кошти – сума грошей для купівлі капіталу у фізичній формі

Капітальні вкладення – довгострокові інвестиції в необоротні активи (основні фонди або приріст матеріально-виробничих запасів)

Чиста продуктивність капіталу – виражена у відсотках різниця між вартістю благ, вироблених за участі фізичного капіталу, і благ, які необхідно витратити для створення капіталу

Ринок позичкового капіталу. Процент. Сутність і види кредиту

Ринок позичкового капіталу - сукупність економічних відносин з приводу перерозподілу тимчасово вільних коштів між кредиторами і позичальниками за участі посередників (кредитно-фінансових інститутів) на основі попиту на капітал і його пропозиції.

Купівля-продаж права подальшого використання грошей у формі реальних виробничих ресурсів

Суб’єкт попиту – позичальник, або боржник.

Суб’єкт пропозиції – позикодавець, або кредитор.

Ціна, яка сплачується за використання позикових коштів

Номінальна – поточна ставка відсотку, що не враховує інфляції

Реальна – номінальна ставка мінус очікуваний темп інфляції

Рух позичкового капіталу, тобто його надання на умовах терміновості, забезпеченості, повернення, за плату у вигляді процента

Основні види цінних паперів:

Акція – це емісійний, безстроковий цінний папір, що засвідчує відносини співволодіння і надає власнику права на: отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивіденду; участь в управління товариством; частину майна в разі ліквідації товариства.

Дохід на акцію може включати такі складові: дивіденд (частина прибутку товариства; залежить від наявності та обсягу прибутку, рішення зібрання акціонерів щодо розподілу прибутку та кількості акцій у володінні особи); приріст курсової вартості (результат спекулятивного піднесення на ринку або реального приросту активів емітента; отримання потребує продажу акції).

Облігація – строковий борговий цінний папір, що засвідчує відносини позики між власником і емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути номінальну вартість у визначений термін (погасити) й виплатити дохід.

Дохід на облігацію найчастіше отримується у вигляді відсотка (купона) і не залежить від результатів господарської діяльності емітента.

Ринок цінних паперів – це сукупність економічних відносин між учасниками з приводу випуску та обертання цінних паперів.

Поняття часто ототожнюється з фондовим ринком, утім відмінність існує: на фондовому ринку розміщуються та обертаються лише фондові цінні папери (є інструментами утворення грошових фондів), і не обертаються комерційні (векселі, чеки).

Учасники фондового ринку поділяються на: основні (інвестор – покупець цінних паперів, суб’єкт попиту; емітент – суб’єкт пропозиції) і професійні (надають послуги у сфері розміщення та обліку цінних паперів і прав за ними).

Інфраструктуру фондового ринку утворюють: клірингові системи, системи обліку прав (реєстратори, депозитарії), платіжні системи (банки), рейтингові агенції, брокери, дилери.

Функції ринку цінних паперів:

1. Акумуляційна – мобілізація вільних коштів для інвестицій

2. Перерозподільча – перерозподіл коштів, власності між сферами діяльності, населенням, підприємствами, державою

3. Організаційна – створення умов для трансформації тимчасово віль-них коштів на капітал

4. Регулятивна – формування оптимальної структури виробництва

5. Інформаційна – дозволяє судити про тенденції розвитку економіки; орієнтири розміщення капіталів

6. Ціноутворення – формування і рух цін на цінні папери

7. Стимулююча – мотивує учасників ринку

8. Страхування ризиків – через укладення строкових контрактів (ф’ючерсних, опціонів тощо).