5. Контрольні завдання та запитання

Завдання: з очисних споруд каналізації населеного пункту, що не мають дозволу на спецводокористування та затверджених величні і ГДС або ТУС (тобто скид несанкціонований) скида­ються стоки у відкриту водойму.

Фактичні середні показники за останній місяць (30 днів) згідне з результатами відомчої лабораторії становлять: 40 мг/л (40 г/м ) органічних речовин по БСК20 при величині затвер­дженої допустимої концентрації 15 мг/л; 35 мг/л (30 г/м³ ) завислих речовин при величині затвердженої допустимої концентрації 15 мг/л; 2,0 мг/л (2,5 г/м³ ) нафтопродуктів при вели чині затвердженої допустимої концентрації 15 мг/л;

Інші показники не перевищували ГДК.

Витрати стічних вод за цей період становили 7 тис. м³ /добу

Скид стічних вод здійснювався у водний об'єкт рибого­сподарського користування II категорії.

Розрахувати збитки, заподіяні внаслідок порушення зако­нодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Контрольні запитання:

1. За які порушення встановлених умов водокористування несуть відповідальність юридичні і фізичні особи?

2. Що вважається періодом порушення водоохоронного зако­нодавства?

3. Як розрахувати середню концентрацію забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства?

4. Як розрахувати збитки для аварійних скидів зворотних вод?

5. Як розрахувати збитки при самовільному водокористуванні?

6. Яким буде строк ліквідації наслідків забруднення вод, якщо скид і збір забруднюючої речовини відбувається одночасно?

Практичне заняття № 3 Розрахунок стягнень за збитки, спричинені забрудненням атмосферного повітря

Мета: практичне вивчення студентами методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, що заподіяні державі у резуль­таті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмос­ферне повітря.

Приклади розрахунків розмірів компенсації збитків за над нормативні викиди

- при перевищенні дозволених викидів, які виявлені шляхом інструментальних вимірів і даних первинної облікової до­кументації підприємства;

- при невиконанні у заплановані терміни заходів по досяг­ненню нормативів ГДВ.

Основні поняття та роз'яснення

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:

- викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановле­ному порядку.

- викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах.

- викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

Причини визначення наднормативних викидів

Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмос­ферне повітря, визначені в пункті 1.1, можуть відбуватися внаслідок:

- неефективної роботи газоочисних установок;

- роботи технологічного обладнання при несправних газоочи­сних установках або їх невикористанні;

- порушення технологічних режимів;

- невиконання у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ);

- аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;

- використання непроектних сировини і палива в техноло­гічних процесах;

- інших видів порушень.

При роботі кількох джерел виділення забруднюючих речовин (технологічних агрегатів) на одне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для якого вста­новлений норматив дозволеного викиду, необхідно вести конт­роль величини забруднюючих речовин, що утворюються і ві­дходять від кожного технологічного агрегату, і порівнювати їх із встановленими гранично допустимими нормативами.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінприроди України при перевірці пі­дприємств шляхом:

- інструментальних методів контролю;

- розрахунковими методами.

Для визначення наднормативних викидів забруднюю­чих речовин в атмосферне повітря (інструментальні, інструме­нтально-лабораторні, індикаторні, далі інструментальний метод), викидів в атмосферне повітря по джерелах викидів, які виконані у відповідності з діючими вимогами відбору аналізу проб та оформлені у встановленому порядку:

- аналітичними службами інспекційних підрозділів Мінприроди України;

- спеціалізованими службами інших міністерств і відомсти за дорученням інспекційних підрозділів Мінприроди України;

- відомчими аналітичними службами підприємств, установ та організацій, дані яких зафіксовані в журналах пер­винної облікової документації, в робочих журналах ана­літичних служб.

Відбір і аналіз проб забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел забруднення проводиться відповідно до діючих методик. За результатами обстеження та інструментальних вимірів потужності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел забруднення атмосферного повітря складається акт. Виявлені в ході перевірки факти перевищення нормативів викидів, що зафік­совані в первинній обліковій документації, також включають­ся до акта перевірки, який підписується спеціалістом Держав­ної екологічної інспекції Мінприроди України та керівником підприємства.

Результати інструментальних вимірів, що виконані з порушенням вимог діючих нормативно-технічних документів, анулюються.

Розрахунок наднормативних викидів

Розрахунки наднормативних викидів (М_і) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу робо­ти джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок ви­конується за формулою (1):

М_і = 0,0036 (V_iС_i – М_qi) Т (1)

де V_i - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джере­ла, м³/с;

С_і - середня концентрація i-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м³, розрахована як середня арифметична;

М_qi - потужність дозволеного викиду i-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного ви­киду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі надно­рмативного викиду береться з часу введення нормативу

Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі надно­рмативного викиду береться з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше, як за один астрономічний рік.

У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлено, відлік часу роботи джерела в режимі наднормати­вного викиду береться з моменту виявлення порушення. В цьо­му разі приписом до акта перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого, за замовленням підприємства, здійснюється контрольна перевірка його фактич­ного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викидів проводяться за рахунок підприємств.

В разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужно­сті викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.

При невиконанні у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів розра­хунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результата­ми інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням терміну, що минув після планового його закінчення.

Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією по відбору проб з газо­пилових потоків, затвердженою Мінприроди України.

Середня арифметична із визначених разових концент­рацій серії проб при номінальному навантаженні технологіч­ного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викиди за формулою (1).

Розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених тех­нологічними регламентами виробництв, здійснюються розра­хунковим методом на основі матеріальних балансів даних тех­нологічних регламентів та ін.

Розмір компенсації збитків, регулюючі коефіцієнти

Розрахунок ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних вики­дів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою (2):

3 = М_і * іП * А_і * К_т * К_зі (2)

де 3 - розмір компенсації збитків, од. нац. валюти;

М_і - маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, т;

іП - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, од. нац.валюти/ тонну;

А_і - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини;

К_т - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально- екологічні особливості;

К_зі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюю­чою речовиною

Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (Аі) визначається із співвідношення за формулою (3).

і

А_і = -------- (3)

ГДК_і

де ГДК_і - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) забруднюючої речовини, мг/м³.

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Для речовин, у яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності, береться величина максимальної ра­зової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності А_і приймається рівним 500.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально- екологічні особливості (К_т), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою (4):

К_т = К_нас *К_ф (4),

де: К_нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів на­селеного пункту і визначається за табл. 1;

К_ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.

Таблиця 1

Чисельність населення, тис. чол.	Кнас
До 100	1,00
100,1 - 250	1,20
250,1 - 500	1,35
500,1 - 1000	1,55
більше 1000	1,80

Таблиця 2

Тип населеного пункту	Кф
І Організаційно-господарські та культурно-	1, 0
побутові центри місцевого значення з перева­
гою аграрно-промислових функцій (районні
центри, міста, селища районного підпорядку­
вання) та села
ІІ Багатофункціональні центри, центри з	1,25
перевагою промислових і транспортних
функцій (обласні центри, міста обласного
підпорядкування, великі промислові та транспо­
ртні вузли)
III Центри з перевагою рекреаційних функцій	1,65

*Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт К_ф = 1,65.

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною (К_зі), визначається за формулою (5):

q

К_зі = ------- (5)

ГДК_сі

де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонар­них постах за попередній рік, мг/м³;

ГДК_сі - середньодобова гранично допустима концентрація за­бруднюючої речовини, мг/м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструмен­тальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не пере­вищують ГДК, значення коефіцієнта К_зі приймається за одини­цю.

Розрахунків розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди.

Приклад 1.

При перевищенні дозволених викидів, які виявлені шляхом інструментальних вимірів і даних первинної облікової документації підприємства.

На хімічному підприємстві м. Києва при контрольній перевірці 28 січня 1999 р. зафіксовано середню концентрацію викиду сірковуглецю 96,004 мг/м при об'ємній витраті 191,7 м³ /с, що становить 18,404 г/с.

Тимчасово погоджений викид сірковуглецю по джерелу № 18 на 1998-1999 р.р. встановлений дозволом, становить: М_qcs = 13,304 г/с.

За даними журналу первинної облікової документації за формою ПОД-1 підприємства 22 листопада 1998 р. також зафіксоване перевищення встановленого нормативного викиду по даному джерелу і речовині. За фактом виявленого порушен­ня було видано припис про його усунення в строк до 5 лютого 1999 р. В зазначений строк порушення було усунуте. За цей період джерело № 18 працювало цілодобово.

Таким чином, час роботи джерела в режимі над­нормативного викиду береться з часу останнього зафіксованого порушення і становить:

24 год. * 77 діб = 1848 год.

Потужність викиду сірковуглецю, що здійснювався з перевищенням тимчасово погоджених нормативів, розрахову­ється за формулою (1) і становить:

М = 0,0036 (191,7 * 0,096 -13,304) 1848 = 33,9 т

191,7 - об'ємна витрата газоповітряної суміші, м³ /с;

0.096 - середня концентрація сірковуглецю в газоповітряній суміші із серії відібраних проб, г/м³;

13,304 - тимчасово погоджений викид сірковуглецю, г/с;

1848 - час роботи джерела з перевищенням тимчасово погодженого викиду, годин.

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

З = 33,9 * 1,1 * 17 * 200 * 2,25 * 1,2 = 342362,1 грн.

33.9 - маса сірковуглецю, що викинута в результаті переви­щення тимчасово погодженого викиду, тонн;

1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини;

17 - розмір НМД, грн.;

200 - показник відносної небезпечності сірковуглецю (А), який розраховується за формулою (3):

А = 1/ 0,005 = 200

0,005 - середньодобова ГДК сірковуглецю, мг/м ;

2,25 - коефіцієнт (К_т), що враховує територіальні соціально - екологічні особливості м. Києва, розраховується за формулою (4):

К_т= 1,8 *1,25 = 2,25

1,8 - коефіцієнт (К_нас), приймається за табл. 1;

- коефіцієнт (К_ф), приймається за табл. 2;

- коефіцієнт (К_з), що залежить від рівня забруднення атмо­сфери м. Києва сірковуглецем, розраховується за формулою:

К_з = 0006/ 0,005= 1,2

0,006 — середньорічна концентрація сірковуглецю по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1999 р., мг/м ;

0,005 — середньодобова ГДК сірковуглецю, мг/м .

Приклад 2.

При невиконанні, у заплановані терміни, заходів по досягненню нормативів ГДВ. На підприємстві по виробництву залізобетонних виробів м. Бровари проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення другого ступеня очистки викидів від технологічного обладнання приготування бетону з терміном виконання в III кварталі 1998 г з метою зменшення концентрації пилу цементу з 31 г/м до 0,05 г/м по даному джерелу при об'ємній витраті газопилового потоку 30000 м³ /год (8,3 м³ /с).

При перевірці виконання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря 18 лютого 1998 р. зафіксовано невиконання заходу. Контрольні інструментальні виміри показали, що концентрація пилу по цьому джерелу складає 1 г/м³. Потужність дозволеного викиду складає 0,05 г/м³ .

Установка працює 8 годин на добу при 5-тиденному робочому тижні.

Розрахунок часу роботи джерела в режимі наднорматив­ного викиду:

Т = 8 год. * 96 діб = 784 год.

Потужність викиду пилу цементу, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів, розраховується за фор­мулою (1) і становить:

М = 0,0036 (8,3 * 1 - 8,3* 0,05) 784 = 22.25 т

8,3- об'ємна витрата димових газів від установки приготуван­ня бетону, м³/с;

1 - середня концентрація пилу цементу в пилогазовому потоці із серії проб, г/м³;

8,3*0,05 — маса викиду пилу від установки приготування бе­тону після впровадження заходу, встановлена проектом норма­тивів ГДВ, г/с;

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (2) і становить:

З = 22,25 * 1,1 * 17 *50 * 1,0 * 1,0 = 20806,2 грн.

22,25 - маса пилу цементу, що викинута в результаті переви­щення встановленого нормативу викиду, т;

1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речови­ни;

17 - розмір НМД, грн.;

50 - показник відносної небезпечності пилу цементу А, який розраховується за формулою (3):

А = 1/0,02 = 50

0,02 — середньодобова ГДК пилу цементу, мг/м³ ;

1,0 — коефіцієнт (К_т), що враховує територіальні соціально - екологічні особливості м. Бровари, розраховується за форму­лою (4):

К_т= 1,0 * 1,0= 1,0;

1,0 — коефіцієнт (К_нас), приймається за табл. 1;

1,0 — коефіцієнт (К_с), приймається за табл. 2;

1,0— коефіцієнт (К_з), що залежить від рівня забруднення ат­мосфери населеного пункту приймається за 1,0 тому, що в м. Бровари не проводяться спостереження за рівнями забруд­нення атмосферного повітря.

Нарахування збитків продовжується до виконання заходу і зменшення обсягів викидів пилу цементу по даному джерелу до величин, передбачених проектом нормативів ГДВ.