Висновки та рекомендації

Символьна параметризація зображення полягає в розмітці характерних вузлових точок, необхідних для генерації зображення та визначення їх координат в глобальній системі координат ACAD (початок – лівий нижній кут) через завдання символьних позначень розмірів.

ДОДАТОК 1

1. Загальні поняття про мову LISP (AutoLISP)

Мова LISP була створений у 1962 році Дж.Маккарті. Назва LISP є скороченням від List processing — обробка списків. Буквальне слово LISP переводиться як белькотати, шепелявити, сюсюкати. Для назви мови програмування штучного інтелекту це вдала назва, оскільки саме за допомогою LISP ЕОМ “навчилася” у деякому смислі «белькотати людською мовою» У даний час найбільша перевага віддається версії мови LISP, що одержала назву COMMON LISP.

Спочатку LISP була задумана як теоретичний засіб для рекурсивних побудов, а в даний час вона перетворилася в могутній засіб, що забезпечує програміста різноманітною підтримкою, що дозволяє йому швидко будувати прототипи досить серйозних систем.

Насамперед це пояснюється тим, що в LISP форми представлення програм і оброблюваних даних однакові. І те, і інше представляється списковою структурою, що має однакову форму. Таким чином, програми можуть обробляти і перетворювати інші програми і навіть самих себе! Це дозволяє створювати програми, що можуть змінюватися (адаптуватися) у процесі роботи, тобто створювати системи, що самонавчаються.

LISP — одна з мов, яка успішно використовується в символьній обробці і дослідженнях за проблемою створення штучного інтелекту. Символьна обробка і методи об’єктно-орієнтованого програмування добре підходять для обробки рисунків, креслень, які застосовують в машинному проектуванні. Креслення — складна структура даних. Мовою LISP написане математичне забезпечення системи AutoCAD. LISP забезпечує один з можливих шляхів рішення задачі автоматичної параметризації, що виникає при розробці складних параметрично заданих креслень.

До LISP варто підійти як до мови програмування, за допомогою якої реалізуються спеціалізовані мови, орієнтовані на додатки, і створюється оточення більш високого рівня. Властива LISP гнучка розширюваність не зустрічається в традиційних замкнутих мовах програмування.

AutoLISP - один з діалектів мови LISP, він найбільш близький по синтаксисі й погодженням до COMMON LISP, але є його невеликою частиною і має багато додаткових функцій, що відображають специфіку AutoCAD.

Основні поняття і визначення

У AutoLISP використовуються три види констант: числові, рядкові та логічні. Вони не можуть представляти інші об'єкти LISP, крім самих себе або свого власного значення.

Числові константи можуть бути різного типу, наприклад:

746 ; ціле число

-3.14 ; десяткове число

3.055Е8 ; число, представлене мантисою і порядком.

Рядкові константи— це послідовність знаків, які записані в лапках.

Логічні константи — це Т — істина і NIL — неправда.

Константи і символи записуються за допомогою обмеженої прогалинами послідовності знаків.

Атоми — найпростіші об'єкти LISP, з яких будуються інші структури, і вони являють собою символи або константи.

Упорядкована послідовність, елементами якої є атоми або списки (підсписки), називається списком (list). Списки беруть в круглі дужки, елементи в них розділяються прогалинами.

Приклад:

(a_d_(c_d)_e)

Список — це багаторівнева або ієрархічна структура даних, у якій відкриваючі і закриваючі дужки знаходяться в строгій відповідності.

Атоми і списки — це основні типи даних мови LISP, вони називаються символьними виразами або S-виразами (S-expression).

Списки можуть інтерпретуватися як дані і як програми (функції).

Для того щоб скористатися мовою AutoLlSP, досить у відповідь на підказку Command: редактора AutoCAD ввести яку-небудь конструкцію мови AutoLlSP. Після введення конструкції AutoLlSP (тобто після натискання клавіші <ENTER>) негайно здійснюється її виконання і видається результат виконання.

Приклад:

Command : (+ 2 3) <ENTER>

5

ФУНКЦІЇ

У LISP використовується префіксная форма запису обчислень, при якій як ім'я функції, так і аргументи записуються усередині дужок.

Використовуване в LISP так називане функціональне програмування ґрунтується на тій простій ідеї, що в результаті кожної дії виникає значення. Значення стають аргументами наступних дій, і кінцевий результат усієї задачі видається користувачеві.

Програми будуються з логічно розчленованих визначень функцій. Визначення складаються з, організуючих обчислення, керуючих структур і з вкладених, часто викликаючих самих себе (рекурсивних) функцій. Основними засобами функціонального програмування саме і є композиція і рекурсія. Крім функціонального програмування в LISP можна використовувати програмування, основане на звичайному послідовному виконанні операторів із присвоюваннями, передачами керування і спеціальних операторів циклу.

AutoLlSP працює в режимі інтерпретації. Усередині інтерпретатора “сидить” обчислювач, що виконує наступні дії:

визначає перший елемент, що є ім'ям виконуваної функції;

визначає наступні елементи, що є аргументами, необхідними для виконання заданої функції.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ AUTOLISP