2. Методика визначення ефективності використання оборотних засобів . Показники забезпеченості підприємства оборотними засобами

• фондооснащеність виробництва

• ступінь забезпеченості підприємства оборотними засобами

• співвідношення між основними і оборотними засобами

Показники ефективності використання оборотних засобів

Для характеристики ефективності використання оборотних за­собів використовують ряд показників, у тому числі:

1. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Коб) згідно фор­мули:

К_о=Т_п/О_к, де

Т_п - виручка

О_к – середньорічна вартість оборотних засобів

2. Тривалість одного обороту в днях (Тоб), виз­начається відношенням кількості днів у звітному році (360 дн.) до коефіцієнта оборотності за формулою:

Тоб = 360 : Коб

3. Коєфіцієнт завантаженості – визначається як обернений показник коефіцієнту оборотності: К_зав= О_к/ Т_{п .} Тобто, Сума оборотних засобів, що припадає на 1 грн. обороту.

4. Коєфіцієннт обороту оборотних засобів:

К_оф= МВ/(О_фн+О_фк):2, де

МВ- матеріальні витрати,

О_фн – оборотні фонди на початок року

О_фк - оборотні фонди на кінець року

5. Відносне вивільнення оборотних засобів:

В_в= О_о*∆Д, де

О_о – одноденний оборот оборотних засобів, який визначається діленням середньорічної вартості оборотних засобів на 365 днів,

∆Д – кіль кість днів збільшення або зменшення тривалості обороту за рік.

Фондовіддача оборотних засобів визначається: ВП(валова продукція в порівняльних цінах)/середньорічна вартість оборотних засобів

Фондовіддача = ВП/О_к

Матеріаловіддача – розраховується діленням ВП(валова продукція в порівняльних цінах)/матеріальні витрати;

Матеріаломісткість – розраховується діленням матеріальних затрат/ВП(валова продукція в порівняльних цінах).

3. Мінімізація потреб в оборотних засобах.

Найбільша частка обо­ротного капіталу знаходиться у виробничих запасах. Це поясню­ється необхідністю забезпечення безупинності виробництва. Еко­номістами і менеджерами давно з'ясовано, що безупинність може бути забезпечена за різного обсягу запасів матеріальних цінностей. Але оскільки створення цих запасів з економічного погляду є заморожуванням коштів, то стає очевидним, що найбільший гос­подарський ефект досягається за їх мінімальної величини, достат­ньої для нормального функціонування виробництва.

У практиці роботи аграрних підприємств мінімальні запаси окремих складових оборотного капіталу визначаються у процесі їх нормування. Суть його полягає в тому, що по кожному елемен­ту нормованих оборотних засобів установлюється індивідуаль­ний норматив: по матеріальних цінностях — у натуральному і грошовому виразі, по фондах обігу — у вартісному виразі.

Індивідуальний норматив оборотного капіталу — це міні­мальна потреба в його окремому виді (елементі), яка забезпечує безперервну роботу підприємства. Сукупний норматив оборот­ного капіталу по підприємству визначається як сума індивіду­альних нормативів, що відображає загальну потребу підприємст­ва в цьому ресурсі.

В аграрних підприємствах нормування оборотного капіталу здійснюється відповідно до «Методичних рекомендацій по нор­муванню оборотних засобів підприємствами аграрного сектора АПК»

При нормуванні виробничих запасів враховується обсяг ви­робничого споживання їх відповідного елемента (добрив, отру­тохімікатів, пального тощо) і часу знаходження (завантаження) засобів в обороті. Норму запасів (Нр) на ці види матеріальних цінностей визначають за формулою:

Нр = М-К,

де М — час знаходження кожного виду виробничих запасів в обороті; К — коефіцієнт наростання споживання кожного виду запасів.

Час знаходження оборотних засобів (відповідного виду запасів) в обороті розраховується з виразу:

М = Д:Пф,

де Д — річна зважена завантаженість відповідного виду вироб­ничих запасів в обороті. Щоб її визначити, потрібно спожитий у , кожному кварталі ресурс помножити на дні його знаходження в обороті й одержані результати по всіх кварталах підсумувати; Пф — річна потреба оборотного засобу (вартість виробничо спо­житого засобу за рік).

Коефіцієнт наростання споживання оборотного засобу (К) ви­значається так:

К=Д:Дк,

де Дк — календарна завантаженість оборотного засобу в обороті, яка дорівнює добутку вартості виробничо спожитого засобу за рік на 365.

Для того щоб визначити норматив по молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, необхідно спочатку розрахувати норму оборотних засобів по кожному виду тварин шляхом дода­вання до середньої вартості (собівартості) однієї голови тварин на початок року планових витрат на 'її утримання у плановому році (не враховуючи амортизації основних засобів). Норматив розраховується множенням вартості (собівартості) однієї голови на кількість голів, яка передбачена на кінець року по плановому обороту стада, або множенням живої маси тварин на кінець року на планову собівартість центнера живої маси.

Норматив на незавершене виробництво встановлюється в розмірі фактичних витрат звітного року, скорегованих на коефі­цієнт сезонності (в рослинництві приблизно 0,85). Розрахунок ведеться по кожному виду незавершеного виробництва.

Норматив на запаси готової продукції визначається у відсот­ках діленням середніх мінімальних залишків готової продукції на фактично реалізовану продукцію у звітному році. Норматив на пла­новий рік у грошовому виразі розраховується як добуток планового обсягу реалізації продукції на норматив у відносному виразі. Серед­ні мінімальні залишки визначають як середнє арифметичне суми залишків готової продукції по тих місяцях року, в яких вони були меншими від фактичної середньої величини цих залишків.

Норматив по розрахунках із споживачами продукції (робіт, послуг) підприємства визначають так: спочатку розраховують фактичний середньодобовий обсяг реалізації продукції і середню періодичність надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Перший з цих показників обчислюють діленням обсягу реалізованої продукції за рік на 365, а другий — відно­шенням кількості днів у році до кількості разів надходжень цих коштів протягом року.