Тема 12. Державне регулювання соціальних процесів

1. Соціальна сфера – це:

а) підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об’єкти, які пов’язані із забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їх потреб, інтересів;

б) комплекс взаємодіючих, взаємопов’язаних процесів, які виникають у соціальному середовищі суспільства;

в) система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою забезпечення життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їх потреб, інтересів.

2. Соціальні амортизатори – це:

а) механізми соціального захисту;

б) соціальні програми;

в) соціальні реформи.

3. До соціальних стандартів відноситься:

а) кошик споживача;

б) індекс людського розвитку;

в) усе вищезгадане.

4. Опорою реформування економіки є:

а) усе суспільство;

б) середній клас;

в) група реформаторів.

5. До методів стимулювання попиту на робочу силу відносяться:

а) прямі інвестиції у створення і реконструкцію робочих місць;

б) скорочення або відміна гнучких форм зайнятості;

в) усе вищезгадане.

6. До методів скорочення попиту на робочу силу відносяться:

а) прямі інвестиції у створення і реконструкцію робочих місць;

б) скорочення або відміна гнучких форм зайнятості;

в) усе вищезгадане.

7. Мета державного розподілу та перерозподілу ринкових доходів – це:

а) зменшення різкої диференціації за рівнем доходів і капіталу;

б) фінансування соціальної інфраструктури;

в) соціальний захист, соціальне забезпечення.

8. Складові механізму розподілу та перерозподілу доходів – це:

а) надання суспільних благ, використання законодавчих актів;

б) система оподаткування, трансфертні платежі;

в) усе вищезгадане.

9. Мінімальна зарплата – це:

а) гарантований державою соціальний мінімум нетарифікованої праці;

б) мотивація власника робочої сили до участі у праці;

в) усе вищезгадане.

10. Прожитковий мінімум – це:

а) мінімальна кількість життєвих засобів, необхідних для підтримки життєдіяльності трудівника та відновлення його робочої сили;

б) величина, яка у вартісному вираженні відображає законодавчо визначений рівень споживання товарів і послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини та збереження її здоров’я;

в) усе вищезгадане.

11. Прожитковий мінімум розділяє сім’ї за рівнем споживання на:

а) забезпечені та малозабезпечені;

б) малозабезпечені та незабезпечені;

в) забезпечені, малозабезпечені та незабезпечені.

12. Основними формами соціального страхування є:

а) пенсійне страхування, медичне страхування, страхування на випадок безробіття;

б) пенсійне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві, страхування на випадок безробіття;

в) пенсійне страхування, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві, страхування на випадок безробіття.

13. Які фактори обумовлюють рівень прожиткового мінімуму:

а) ціни та інфляція;

б) кількісна оцінка набору споживчих благ та послуг;

в) усе вищезгадане.

14. Принципи соціальної політики – це принципи:

а) раціональності, соціальної справедливості, соціальної безпеки;

б) раціональності, соціальної справедливості, соціальної безпеки, соціального захисту населення;

в) соціальної справедливості, соціальної безпеки, соціального захисту населення.