Гострі отруєння
?Симптоматичне лікування в разі отруєння має на меті:
-запобігання подальшому проникненню отрути в організм;
-знешкодження отрути;
-прискорення видалення отрути з організму;
+відновлення структури та функцій уражених органів і систем.
?Визначить метод звільнення крові від токсичних речовин за допомогою апарату „штучна нирка”:
-промивання шлунка;
-випорожнення кишок;
+гемодіаліз;
-адсорбція отрути в травному каналі;
-припинення контакту потерпілого з отруйною речовиною.
?Визначить концентрацію розчину калію перманганату для промивання шлунка:
+0,05 %;
-1 %;
-10 %;
-2 %;
-0,5 %.
?Визначить проносний засіб, що використовують у разі отруєнь:
+20 – 30 г натрію сульфату;
-5 г натрію гідрокарбонату;
-30 г активованого вугілля;
-30 мл олії ріцинолової;
-10 г натрію сульфату.
?Визначить механізм дії дипіроксиму в разі отруєння ФОС:
+реактивація холінестерази;
-окислення ФОС;
-утворення з отрутою нетоксичних сполук.
?Унітіол застосовують як антидот у разі отруєння такими речовинами:
+солями ртуті, вісмуту, серцевими глікозидами;
-алкалоїдами;
-залізом;
-фосфором;
-барію хлоридом.
?Налорфіну гідрохлорид є антагоністом у разі отруєння таким препаратом:
-строфантином;
-гепарином;
+морфіном;
-нітрогліцерином;
-фенобарбіталом.
?Антагоністом у разі отруєння М – холіноміметиками є такий засіб:
+атропіну сульфат;
-ізонітрозин;
-тетацин - кальцій;
-натрію нітрат;
-прозерин.
?Уразі анафілактичного шоку застосовують такі засоби:
-атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат;
-метацин, но - шпа;
-фентаніл, омнопон;
-камфора, сульфокамфокаїн;
+адреналіну гідрохлорид, преднізолон.
?При легких отруєннях снодійними, функціональним антагоністом, є:
-атропін;
-унітіол;
+бемегрид;
-прозерин;
-аллоксим.
?При передозуванні гепарину вводять:
-налоксон;
-глюкозу;
-дефероксан;
-калію хлорид;
+протаміну сульфат.
?Для попередження больового шоку, призначають:
-адреналін, ефедрин, норадреналін;
-но – шпа, папаверин, атропін;
+морфін, промедол, трамадол;
-прозерин, дипіроксим, алоксим;
-цититон, лобелін, кордіамін.
?При передозуванні антикоагулянтів непрямої дії вводять такій препарат:
-протаміну сульфат;
-сульфокамфокаїн;
-унітіол;
+вікасол;
-налоксон.
?Антагоністом у разу отруєнь міорелаксантами периферичної дії є такій засіб:
+прозерин;
-атропін;
-бемегрид;
-налоксон;
-натрію тіосульфат.
?Кардіотонічні препарати вводять в таких випадках:
-при сильному болю;
-при спастичному болю;
-при пригніченні дихання;
+при гострій серцевій недостатності;
-при зупинці серця.
?Для усунення бронхоспазму застосовують такі препарати:
-етимізол, кордиамін;
+беротек, сальбутамол;
-фентаніл, промедол;
-строфантин, корглікон;
-налорфін, налоксон.
?Для запобігання всмоктуванню солей важких металів, слід застосувати такі засоби:
-всередину дати магнію оксид;
-промивання розчином кальцію хлориду;
-промивання розчином міді сульфату;
+вживання збитих яєчних білків, молока;
-промивання розчином натрію сульфату.
?При зниженні АТ вводять такі препарати:
-преднізолон, метилпреднізолон;
+мезатон, норадреналіну гідротартрат;
-еуфілін, атропіну сульфат;
-строфантин, корглікон;
-но – шпа, папаверину гідрохлорид.
?При токсичному набряку легень застосовують такі препарати:
+преднізолон, фуросемід;
-кордіамін, ефедрину гідрохлорид;
-аміназин, сибазон;
-бемегрид, етимізол;
-морфін, промедол.
?Для промивання шлунка при отруєнні морфіном, застосовують розчин такого препарату:
-лимонна кислота;
-натрію сульфат;
-кальцію хлорид;
+калію перманганат;
-міді сульфат.