5. Писанка - символ і оберіг

Інтегроване заняття з розвитку українського мовлення в старшій групі

Мета: активізувати і збагачувати словник дітей із запропонованої теми; продовжувати знайомити з Великоднім звичаєм, оберега­ми; розвивати художні естетичні смаки; ви­ховувати у дітей інтерес до звичаїв і традицій українського народу.

Словник: Великдень (Великий день), Пас­ка, крашанка, писанка, писанкарка, писачок, орнамент, візерунок, оберіг.

Матеріал до заняття: картина «Христос воскрес! Воістину воскрес!»; паска; крашан­ки; писанки (зразки); заготовлена яєчна шка­ралупа для писання писанок; фарби; пенз­лики; серветки; слова пісень і віршів; зразки символів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Заняття проводиться в Світлиці. На столі, застеле­ному скатертиною, — паска, а у мисці — кра­шанки, писанки.

Діти заходять до хатинки під музику і ве­дуть хоровод, співаючи веснянку «Прийди, весно!»

У колі — двоє дітей: дівчинка-українка з кошиком у руках, в якому писанки і крашан­ки, і хлопчик із паскою на вишитому рушни­кові.

Дівчинка

Гей, Великдень! Гей, весна!

Що несе мені вона:

Сонце, квіти, і в додаток

Ціп'яток-курчаток,

Пташеняток у садку,

Зайченяток у ліску,

На голівоньку вінок,

А у кошик — крашанок.

Хлопчик

Люди добрі! Йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони,

Розсипає радощі і ласку.

Воротонька відчиняймо,

Гостоньків вітаймо!

(Діти розмикають коло, утворюють пів­коло, повернувшись обличчям до гостей, і ві­таються, поклонившись.)

- Діти, отже, ви вже, ма­буть, здогадались, про що ми з вами поведе­мо сьогодні розмову. Саме так — про одне з великих весняних свят — Великдень. А як ще називають це свято? (Великий день, Пас­ка)

- Ми сьогодні продовжуватимемо зна­йомитись з Великодніми звичаями, всі разом відкриватимемо для себе красу наших писа­нок.

Великдень завжди святкували і святку­ють у неділю. Тиждень перед Великоднем називали чистим або білим. Кожен день цього тижня має своє призначення. Люди перед Великоднем білять хати, прикрашають кімнати рушниками, прибирають подвір'я. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, живним. Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще до схід сонця селяни чистять в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святко­вому.

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до схід сонця ворон носить із гнізда своїх дітей купа­ти у річці. Хто скупається раніше від вороня­чих дітей, той буде здоровим протягом року. Хворі люди купаються вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. В чистий четвер стрижуть дітей — щоб во­лосся не лізло та щоб голова не боліла. У цей день господині готують сіль до великоднього столу. Грудку солі загортають в ганчірку і кла­дуть до печі. Коли ганчірка обгорить, сіль за­бирають і зберігають до Великодня.

За Чистим четвергом настає Страсна п'ятниця. В цей день гріх робити. Дозволяєть­ся лише пекти паски і саджати капусту.

За Страсною п'ятницею надходить Вели­кодня субота — день виготовлення краша­нок і писанок. Бо що ж то за свято Великоднє без писанки? Діти, а як люди готуються до Ве­ликодня? Які яйця вони готують?

Діти. Крашанки — яйця одного кольору.

• Дряпанки (шкрябанки) — орнамент ви­дряпується гострим предметом.

• Крашанки (капанки) — віск чи фарба па­дають краплинами.

• Мальованки — візерунок малюється пен­зликом.

• Писанки — візерунок розписують за до­помогою спеціального писачка. Писанка має багато кольорів (до 7). Дівчатка читають вірш про те, які барвисті писанки малюють в Україні.

ПИСАНКА

Гарна писанка у мене —

Мабуть кращої нема!

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнесеньку ялинку,

Й поясочок поміж них...

Хоч не зразу змалювала,

Зіпсувала п'ять яєць —

Та як шосте закінчила.

Тато мовив: «Молодець!»

Я ту писанку для себе

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращих напишу.

(К. Перелісна)

- Діточки, а зараз я вам розповім, як саме прийшла до нас писанка.

Писанки розписували дуже давно. Писанка народжується не з дерева, не з металу, а зі звичайнісінького яйця. Яйце було символом сонця у багатьох народів, а без сонця не існує життя.

Яйце було символом весняного пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю. Тому ще дотепер серед народу живуть перекази про те, що саме з писанки світ почався.

Писанка, як саме яйце, є знаком життя. Тому фарбовані, мальовані яйця вважали оберегами, їх намагалися зберегти якомога довше.

У Києві в історичному музеї зберігається писанка, якій виповнилося тисяча років, зветься вона «Берегиня». Фарби на ній збереглися дотепер, їх ані сонце не випалило, ані вода не змила. Якими фарбами фарбували яйця?

Діти. Рослинними.

- Так, природними барвниками, які добували із рослин. Вони стійкіші

1 і не втрачають свіжості. Кожне яйце фарбували у трав'яних фарбах-галунах, і такі яйця називали галунками. Пригадайте, будь ласка, як отримують жовту фарбу.

Діти. З навару кори яблуні кислиці та домішок гірських квітів. Ще фарбують яйця в лушпинні цибулі.

- Писанки писали не лише до Великодня їх писали до кожного свята великого, починаючи від Стрітення і до Зеленої неділі (майже 4 місяці). До кожного свята писанка мала свої орнаменти.

Наприклад, на Стрітення малювали писанки з простим і ламаним хрестиком. Це означало, що Сонце посилатиме на землю більше тепла.

На Сорок святих обов'язково малювали писанку «Сорок клинців».

На Великдень — візерунки сонечка.

Адже на дворі весна, а діти дуже люблять цю пору року, водять хороводи, співають, співають веснянки.

Наші дівчатка поведуть хоровод «Подоля­ночка».

- Діти, а як же малюють пи­санки? Яким знаряддям?

Діти. Писанку розписують писачком — це маленька металева трубочка, в яку наби­рають віск.

- Правильно, в трубочку набирають віск і воском наносять візерунок на білому яйці, потім його кладуть спочатку у найсвітлішу фарбу, а потім — у темнішу. Тоді яйце підігрівають, щоб зняти воскові лінії. Діти, а які кольори найбільше використову­ють для писанок? (Чорний, коричневий, чер­воний, жовтий, синій, зелений)

Гра «Назви колір і що він означає»

Показати кольорове яйце, діти назива­ють:

• Чорний, коричневий — символізує землю, її родючість.

• Червоний — радість, життя, надію на любов.

• Жовтий — врожай, небесні світила.

• Синій, блакитний — небо, повітря, воду.

• Зелений — весну, воскресіння приро­ди, багатства рослинного світу.

• Послухаємо вірш «Писанка». Я писанка-красуня.

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я,

їх славлю у віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Пишалися малі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

- Діти, а які орнаменти, символи малювали на писанках? (Рослинні, тваринні, християнські, символи сонця, без­конечник, геометричні) Так, діти, всі ці симво­ли зустрічались на писанках. Ще я вам хочу розповісти сьогодні про один найдавніший символ. Це Богиня-Берегиня — жіноча по­стать із піднятими руками зображує Велику Матір усього живого — слов'янську Богиню життя і родючості. (Показати символи Богині-Берегині.)

- А хто розписував писанки? (Жінки, ба­бусі, мами, дівчатка)

- А як називали жінок, які писали писан­ки? (Писанкарки)

- Як писанкарки готувались писати пи­санку? (Писанкарка повинна була бути здо­ровою. Перед початком писання повинна ви­митись та одягнутись у все чисте.)

- Наші дівчатка заспівають пісню про те, як діти разом із мамами пишуть писанки. (Піс­ня «Писанки»)

- Малята, ви вже знаєте, що діти на Великдень любили грати у великодні ігри. Пригадайте, які ви знаєте? («Надбивки», «У котка» («Котючки»), «У кидька», «Відгадай, під якою шапкою», «Дістань писанку») Давай­те і ми пограємо. (Проводиться 2-3 гри.)

ПИСАНКА

(Великодня казка)

Одного разу по двору ходила курка, та як закудкудакала: «Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак!» Та гарне ж: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці — золотий жов­ток.

- Під хатою на стільчику грілась про­ти сонця бабуня Марія. Побачила яйце, та й каже: «Яке гарне яйце! Кругле, біленьке! Візьму його на писанку». І поклала його в ре­шето до таких же яєць, тоді розтопила віск і кличе внука:

- Ходи-но, Івасику писанки писати! Взяла бабуня писачок і почала писати.

- Бабуню, чуєш, бабуню! — запитав Івасик. — Що це за квіточка у тебе намалювалася?

- То, Івасику, не квіточка. То знак сонечка золотого,

- Бабуню! А що це за цяточки-крапочки?

- Не цяточки, Івасику. То чарівні знаки дощу.

Розписала бабуня писанку, у фарбі по­фарбувала, і стала писанка барвиста, різноко­льорова.

Настав Великдень, і покликала бабуня онучат — Петрика, Івасика, Оксанку, Василинку. «Нате, онучата, по писанці. Гайда викочуватись!»

Котять діти писанки; на них вербички, хрестики, колоски, клинчики-вітрячки, по­ясочки так і мерехтять!

А в небі сонечко сміється, світлом розливається.

- Чи будеш ти, сонечко, весь рік щедро світити? — питає в нього яице - писанка.

- Буду, буду, бо на тобі мій таємний знак.

- Ти котишся — мене до землі приворожуєш!

- А ти, дощику, будеш землю поливати, зілля напувати?

- Буду, буду, бо на тобі і мій знак магічний. Ти по землі котишся — мої струни - срібнодзвони до неї прив'язуєш!..

По двору курка никала. Побачила писанку, залюбувалась нею.

- Що воно за яйце-райце, барвисте, зірчасте? Мабуть самого сонця дитя. Я б зроду такого не знесла.

А писанка котиться по землі: тож буде сонце, будуть дощі й роси, буде в світі щастя! Хто його шукатиме — неодмінно знайде.

Ось і казочці кінець,

А хто слухав — молодець!

- Тепер послухаємо Маріанну. Вона розповість нам про те, що вона малюватиме на писанці.

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски,

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

А братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

Вихователь. Діти, я ще хочу вам нагадати про те, що писанка має обрядову функцію: з нею зустрічають весну, готуються до Великодня. Пофарбоване, розписане яйце — є свята. На паску їх носять у церкву, святять і свячене яйце вживають першим. Свячене яйце ділять на стільки частин, скіль­ки людей у сім'ї. Писанками та крашанками обмінюються, дають рідним, сусідам, беруть з собою, коли йдуть у гості. Прийшовши в гості, вітаються: «Христос воскрес!», «З Ве­ликоднем!», «Зі святом, будьте здорові!» Да­рують на свято великодні листівки. А тепер настав час і нам писати писанки.

Діти сідають за столи і пишуть писанки. Роботу супроводжують піснею «Розмалюю писанку». Наприкінці роботи вихователь хвалить дітей за гарні писанки. Дівчинка Іринка читає вірш.

В цих писанках вкраїнська

Душевна глибина,

Жива блакить барвінка

И хода весни красна.

- Діти, про Великдень складено багато легенд. Послухайте одну з них.

Під землею живе страшний диявол, прикутий ланцюгами до скелі. Щороку навесні він посилає своїх слуг, щоб вони подивилися, як живуть люди, у злагоді, мирі, чи діти поважають своїх батьків, чи пишуть люди писанки. Якщо люди не миряться, то він радіє, а якщо йому говорять, що люди живуть мирно, поважають одне одного і пишуть писанки,— він сердиться, і залізні пута міцно стискають диявола. Доля світу залежить від того, скільки писанок щороку пишеться. Доки писатимуть писанки, світ буде існувати. То ж пам'ятаймо завжди звичаї, пов'язані з писанками.

Любі діти! Милі гості! Зі святом вас! Із Великоднем!

Зичу всім вам здоров'я, щастя і долі,

На столі щоб всього було доволі.

Хай для вас буде сонячна путь!

Хай вам віку зозулі кують!