1 Особисті права і свободи людини (цивільні, природні) безпосередньо пов'язані з сутністю людини, як фізичної особи:

- Право на вільний розвиток своєї особистості (в 23 Конституції України);

- Невід'ємна право на життя (ст 27) . ;

- Право на повагу до гідності (ст 28) . ;

- Право на свободу та особисту недоторканність (ст . 29);

- Право на недоторканність житла (ст ЗО.);

- Право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (в 31);

- Право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст 32) . ;

- Право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст 33) . ;

- Право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань (в 34);

- Право на свободу світогляду і віросповідання (. Ст 35)

2 Політичні права і свободи громадянина України пов'язані з взаємовідносинами особистості й держави , особи і органів державної влади і місцевого самоврядування, особи і політичних партій та інших політичних їх інститутів держави і суспільства :

право на об'єднання в політичні партії і політичні організації (в 36);

право брати участь в управлінні державними справами, всеукраїнському та місцевому референдумах (у 38);

право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (в 38);

^ Право на мирні збори, мітинги, походи і демонстрації (ст 39) . ;

3 економічних, культурних, соціальних, екологічних та сімейні права людини:

- Право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (в 41);

- Право кожного на підприємницьку діяльність (в 42);

- Право на працю (ст . 43);

- Право працюючих на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (в 44);

- Право працюючих на відпочинок (ст . 45);

- Право громадян на соціальний захист (ст 46) . ;

- Право кожного на житло (ст 47) . ;

- Право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (в 48);

- Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (в 49);

- Право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище , на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст 50) . ;

- Право пов'язано із забезпеченням вільного згоди на шлюб, охороною материнства і батьківства, дитини та сім'ї (в 51-52);

- Право кожного на освіту (в 53);

- Право на свободу літературної, художньої, іншої творчої діяльності та її результати (в 54)

Держава зобов'язана забезпечити реалізацію і захист прав і свобод людини і громадянина Іноземці та особи без громадянства мають такі ж права , свободи і обов'язки, як і громадяни України, за вимкнений нням окремих, які відповідно до законодавства можуть належати тільки гражданамм.

Україна гарантує забезпечення гідних умов життя, певних політичних, соціальних та інших прав і свобод тільки своїм громадянам

В сучасних умовах деякі основи правового статусу особистості, а в певних аспектах і громадянина (наприклад, з питань виборчого права) в значній мірі визначаються міжнародним правом, його загальновизнаними принципами і нормами. У конституціях багатьох держав містяться посилання на Загальну декларацію прав людини ООН 1948 року, на Міжнародні пакти про права людини 1966 р (Вступили в силу в 1976 р). Міжнародні акти, ратифіковані державою, діяти можуть безпосередньо і застосовуватися судами як Країни ЇЇ Внутрішнє право, причому деякі конституції встановлюють примат (верховенство) міжнародного права над внутрішнім (крім ратифікованих державою актів це положення відноситься і до загальновизнаним принципам міжнародного права ). Норми міжнародного права з питання про права людини можуть діяти і через внутрішнє право, якщо вони імплементовані (включені) в законодавство країни (в ряді випадків міжнародне право передбачає таку імплементацію для держав , що підписали і ратифікували відповідні міжнародні документи). Міжнародне право встановлює: 1) внутрішнє законодавство не може суперечити зафіксованим в міжнародних актах основоположних прав людини та загальнолюдських цінностей ; 2) немає абсолютної свободи і абсолютних прав; вони можуть бути обмежені, але тільки на основі закону і в тій частині , в якій це допускає конституція відповідно до вимог міжнародного права і в точно визначених цілях (збереження громадського порядку, суспільної моралі, здоров'я населення і т.д.); 3) забороняється зловживання правами, тобто використання їх з метою заподіяння шкоди правам і законним інтересам інших фізичних або юридичних осіб ; 4) права особистості обмежені правами інших осіб.

1.3.

«Предстатусних» елементи, т. е. елементи, що передують правовим статусом: правосуб'єктність (правоздатність, дієздатність і деліктоздатність);принципи взаємовідносин людини і громадянина з суспільством і державою; громадянство. Зазначені елементи правового становища проявляють себе в якості предстатусних, оскільки створюють загальні передумови для фізичної особи у володінні правами і обов'язками.