Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація підприємства.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Основні задачі ремонтного виробництва та методи їх вирішення.

Задачі:

1) забезпечення підтримки технологічного обладнання в постійній експлуатаційній готовності та його своєчасне оновлення;

2) підвищення строків експлуатації обладнання без ремонту (збільшення міжремонтного ресурсу);

3) вдосконалення організації та підвищення якості ремонту обладнання;

4) зниження витрат на ремонт та технічне обслуговування технологічного обладнання.

В практиці діяльності підприємств ці задачі вирішуються наступними методами:

1) розробка раціональної системи ТО обладнання з метою попередження прогресуючих спрацьованостей та поламок;

2) своєчасність виконання ППР;

3) своєчасна модернізація застарілого обладнання;

4) вдосконалення організаційно-технічного рівня виробництва.

Організаційні структури управління ремонтним виробництвом.

Ремонтом основних фондів на великих підприємствах займаються самостійна спеціалізовані служби:

- служба головного механіка;

- служба головного енергетика;

- служба головного приладознавця (метролога);

- служба головного архітектора.

Всі ці служби у комплексі складають головне ремонтне господарство підприємства. Основний обсяг ремонтного виробництва виконує служба головного механіка – ремонтно-механічна служба РМС. На вибір організаційної структури управління РМС впливають наступні фактори:

1) обсяг ремонтних робіт;

2) специфічні особливості технологічного обладнання;

3) особливості розміщення обладнання;

4) прийнята форма організації основного виробництва.

У залежності від розмірів підприємства та характеру виробництва можуть застосовуватись наступні організаційні структури управління ремонтним виробництвом:

1) децентралізована;

2) централізована;

3) змішана.

Схема децентралізованої структури управління:

При цій формі організації управління РМС всі види ТО та ремонту виконуються ремонтними підрозділами, що входять до складу цехів. Перевагою є висока оперативність. Недолік – висока вартість.

Схема централізованої структури управління

Особливістю цієї системи є те, що всі види оглядів та ремонтів здійснюються централізовано, а на ремонтні бригади, що знаходяться у цехах та дільницях покладений обов’язок технічного нагляду за обладнанням. Обов’язковою умовою застосування цієї системи є великий обсяг робіт ремонтного виробництва.

01.11.2016.

Тема: Система технічного обслуговування і ремонту обладнання (система ППР). Структура ППР

Своєчасність виконання робіт з ТО та ремонту обладнання знижує ступінь зносу (спрацьованості) цього обладнання та попереджує випадкові поломки у процесі виробництва.

Виконання всіх дій з ТО та ремонту обладнання повинно виконуватися в обсягах та з періодичністю передбачених інструктивними документами заводів-виготовлювачів цього обладнання, які включають комплекс взаємопов’язаних положень та норм проведення робіт, їх організаційне будування для заданих умов експлуатації обладнання для тої чи іншої галузі виробництва.

Існує єдина система планово-попереджувального ремонту та раціональної експлуатації технологічного обладнання в машинобудуванні, (це аналог Положення про ТО та ремонт РС автотранспорту).

Суть ППР обладнання полягає в тому, що по закінченні визначеного строку роботи обладнання в годинах незалежно від його навантаження та стану воно зупиняється для проведення запланованих ремонтних робіт.

Система ППР повинна вирішувати наступні задачі:

1) підтримка обладнання в працездатному стані з метою недопущення випадкового виходу його з експлуатації;

2) можливість виконання ремонтних робіт згідно плану узгодженому із планом основного виробництва;

3) своєчасна підготовка необхідних для ремонту матеріалів і запасних частин;

4) раціональна організація робіт з ТО та ремонту обладнання;

5) підвищення коефіцієнту технічного використання обладнання за рахунок підвищення якості виконання робіт з ТО та ремонту обладнання.

Система ППР включає в себе:

- міжремонтне обслуговування;

- ремонтні роботи.

Міжремонтне обслуговування включає:

- технічний догляд за обладнанням;

- контроль за дотриманням правил експлуатації обладнання;

- промивка окремих вузлів та агрегатів (очищення та промивка);

- заміна мастила, а також інших експлуатаційних матеріалів;

- огляд та перевірка на точність.

Технічний догляд виконують самі робітники під час перерв в роботі обладнання.

Технічний догляд складається з:

- очищення, змащування обладнання;

- підтримки чистоти на робочому місці.

Контроль за якістю та своєчасністю робіт з ТО здійснюється бригадирами та майстрами основного виробництва та спеціалістами служби головного механіка.

Ремонтні роботи складаються з

- поточних ремонтів (малий ремонт);

- середніх ремонтів;

- капітальних ремонтів.

Поточний ремонт виконується заміною чи відновленням швидкозношуваних деталей, внаслідок чого відновлюється працездатність обладнання.

Середній ремонт потребує зняття з обладнання окремих агрегатів та вузлів, їх розбірку, заміни несправних чи зношних деталей, складання та встановлення цих агрегатів та вузлів на обладнання. Середній ремонт виконується без зняття обладнання з фундаменту.

Капітальний ремонт передбачає демонтаж обладнання з фундаменту, його повний розбір, дефектовку всіх деталей, включаючи корпусні.

За допомогою відновлювальних операцій ремонтуються корпусні деталі та замінюються зношені.

Виконується повне збирання обладнання, його перевірка та випробування. При необхідності модернізації обладнання воно здійснюється одночасно з кап. ремонтом.

Всі ремонтні роботи фінансуються із ремонтного фонду, якщо такий існує на підприємстві.

В деяких галузях по деяких видах обладнання (наприклад, двигуни) виділяють лише 2 види ремонту: малий та капітальний.

Складання плану робіт з ППР базується на нормативах та прийнятої для даного виду обладнання структурі ремонтного циклу.

Системою ППР визначаються:

- тривалість ремонтних циклів;

- тривалість міжремонтних циклів;

- тривалість міжоглядових циклів.

Як тривалість так і трудомісткість робіт з ремонту залежать від складності обладнання.

Ремонтний цикл – це інтервал часу від початку експлуатації обладнання до першого капітального ремонту чи між двома суміжними кап. ремонтами.

Структура ремонтного циклу – це кількість оглядів та ремонтів (малий, середній, капітальний), які входять в ремонтний цикл.

Міжремонтний період – це інтервал часу між двома плановими ремонтами.

Єдина система ППР обладнання передбачає структуру ремонтного циклу по групах обладнання з урахуванням його призначення, складності та умов експлуатації. Так для малообробних верстатів вагою до 10 т передбачається така структура ремонтного циклу:

О – технічний огляд верстату (9);

К – капітальний ремонт (1);

М – малий ремонт (6);

С – середній ремонт (2).

Трудомісткість ремонтних робіт залежить від:

- типу обладнання;

- його складності;

- призначення.

В машинобудуванні за одиницю ремонтних робіт прийнята 1/11 витрат робочого часу на ремонт токарно-гвинторізного верстату 1К62, якому присвоєна одинадцята група складності.

В системі ППР встановлені норми витрат праці, матеріалів і часу простоїв обладнання в ремонті на одну одиницю ремонтної складності.