4.5 Формули

Формули розташовують посередині рядка безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Рекомендується виділяти формулу пропуском рядка зверху і знизу.

Формули повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами, які записуються на рівні формули у круглих дужках у крайньому положенні на рядку праворуч. Допускається нумерація у межах розділу.

У формулах у якості символів слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснені у тексті раніше, повинні бути наведені безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у рівнянні. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом «де» без двокрапки, наприклад:

Загальна трудомісткість програмного продукту за місяцями визначається за формулою

, (5)

де = 12 міс – кількість місяців у плановому періоді;

= 8 год – тривалість робочого дня;

= 0,73 – коефіцієнт переводу в календарні дні;

= 360 дн – кількість календарних днів у плановому періоді.

Перенос формули на наступний рядок допускається тільки на математичних знаках: рівняння (=), плюс (+), мінус (-) та множення (х) з повтором знака на початку наступного рядка.

4.6 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, на наступній сторінці або в додатку.

Всі таблиці повинні мати наскрізну нумерацію (допускається нумерація у межах розділу) арабськими цифрами, які зазначаються над таблицею зліва після слова Таблиця ... без символу №.

Через тире пишуть назву таблиці. Якщо таблицю ділять, або переносять на наступні сторінки, то номер таблиці і її назву (малими літерами крім першої великої ) пишуть тільки над першою частиною; над наступними частинами зліва пишуть Продовження таблиці ... з зазначенням номера. Головку і боковик таблиці повторюють у кожній частині таблиці. Допускається головку таблиці або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки пишуть в однині, як правило, горизонтально; допускається їх вертикальне розміщення.

Висота рядків таблиці не повинна бути менше 8мм. Головку таблиці обов’язково відділяють лінією від іншої частини таблиці.

Графу Номер по порядку включати в таблицю не допускається. Якщо дані, наведені в таблиці, необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у графах для заголовків рядків таблиці перед їх найменуванням.

Діагональний поділ граф таблиці не допускається.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють позначеннями літерами відповідно до ГОСТ2.321-84 або іншими позначеннями, якщо вони пояснені в тексті або наведені на ілюстраціях, наприклад L - довжина, H – висота, U – напруга...

Одиниці вимірювання вказують у заголовках чи підзаголовках боковика, або головки таблиці після позначення чи назви фізичної величини або іншого показника через кому, наприклад I_ном., A; P, кВт; L, м; S, м². Окрему графу для одиниць вимірювання не виділяють.

Якщо всі параметри, наведені у таблиці, мають тільки одну одиницю вимірювання, наприклад, міліметри, то над правим кутом таблиці пишуть Розміри в міліметрах або В міліметрах.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми.

За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити прочерк (риску).

Числові значення величин, однакових для кількох рядків, дозволяється зазначати один раз у відповідності з рисунком 19.

Таблиця 3 - Загальна трудомісткість розробки програмного продукту

Етапи розробки програмного продукту

Норма часу,

люд/год