- •I. Які з наведених категорій кримінології входять до основних елементів її предмету:
- •II. Кримінологічним рецидивом є:
- •III. Біологічний напрям у кримінології представлений такими вченими, як:
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Перелік питань, які виносяться на залік з “Кримінології”
Методичні рекомендації
А. Виклад теоретичного матеріалу можливий після вивчення теми „Віктимологія та її наукова основа”. Слід більш детально зупинитися на теоретичних положеннях віктимології, розкрити її поняття та функції; розглянути класифікацію потерпілих від злочину, показати проблему суїциду на сучасному етапі.
Б. Для успішного вирішення тестового завдання необхідно звернути увагу на питання пов’язані з темою „Злочинність та її ознаки”.
В. Щоб правильно вирішити ситуаційні задачі, потрібно опанувати матеріал з наступних тем: „Особа злочинця”, „Корислива злочинність та шляхи її попередження”, „Насильницька злочинність”, „Причини та умови конкретного злочину”.
Рекомендована література Основна
Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін. / За редакцією Лихолоба В. Г.; УАВС. - К., 1996.
Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами: Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Атіка, 2001.
Кримінологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юрінком-Інтер, 2002.
Кримінологія: Навч. посіб. / Ю.Ф. Іванов, О.М. Джужа. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 264 С.
Криминология / Под ред. В. М. Бурлакова, В. П. Сальникова. - Санкт-Петербург, 1998.
Криминология: Учебник для юридических вузов / Под общей ред. докт. юрид. наук, профессора А. И. Долговой. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999.
Кримінальне право України. Особлива частина.// За ред. М.І. Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я. Тація. - К., Юрінком Інтер, 2002. – 496 с.
Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін.; Відп. ред. Кондратьєв Я. Ю.; Наук. ред. Клименко В. А. та Мельник М. І. - К., Правові джерела, 2002. – 432 с.
Додаткова
А. 1. Джужа О, М., Моісеєв Є. М. Проблеми потерпілого від злочину.-К., 1998.
2. Джужа О. М. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертв злочину // Право України. — 2002. — № 2.
3. Яра О. Віктимологічна профілактика злочинів: її значення [Текст] / О. Яра // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 10. – С. 141 - 143.
4. Мойсюк О. М. Віктимологічна профілактика порушень правил безпеки дорожнього руху (ст. 215 КК України) за нов. ред.ст. 286 КК Укр. Автореф. канд.дис. - К., 1999.
5. Франк Л.В. Потерпевшие от преступлений и проблемы виктимологии. - Душанбе, 1977.
Б. 1.Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб.пособие. – К., 1988.
2. Даньшин И.Н. Криминология: понятие, предмет, задачи и система криминологической науки. – Х., 1994.
3. Преступность в Украине // Бюл. законодательства и юрид. практики Украины. – 1994. - №2.
4. А.Ф.Зелинский. Криминология. – Х., 2000.
5. Кримінологія: Загальна та Особлива частини. ( Під ред. І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман та інш.). – Харків: Право, 2003. -352 с.
В. 1. Антонян Ю.М. Социальная среда и формирование личности преступника неблагоприятное влияние на личность микросреды). – М., 1985.
Авсеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М., 1976.
Блувштейн Ю.Д. Личность преступника как предмет криминологического исследования // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1971. – Вып.13.
Даньшин И.Н. К вопросу о понятии личности преступника // Проблемы социалистической законности. – Х., 1980. – Вып.6.
Даньшин И.Н. Криминология. Понятие, предмет, задачи и система криминологической науки. – Х., 1994.
Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1982.
Личность преступника / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского, А.Б. Сахарова. – М., 1975.
Потерпевший от преступления. – Владивосток, 1974.
Джужа О.М. Кримінологія. – К.: Юрінком – Інтер, 2002.
ВАРІАНТ 4
А. Теоретичне питання
Віктимологія та її наукова основа
Орієнтовний план
1. Поняття віктимології.
2. Поняття і види віктимної поведінки особи.
3. Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи
4. Конкретна життєва ситуація, її значення у віктимології.
5. Поняття потерпілого. Класифікація потерпілих від злочину.
6. Проблема суїциду на сучасному етапі.
Б. Тестові завдання
I. Під кримінологічним дослідженням слід розуміти:
а) наука, яка вивчає злочинність;
б) система знань про злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності;
в) галузь кримінології;
г) процес, спрямований на отримання нових знань та інформації про об'єкт, що підлягає вивченню.
II. Кримінологічне прогнозування – це:
а) одна із функцій кримінології;
б) складання проекції злочинності на майбутнє;
в) система знань про майбутній стан злочинності;
г) процес наукового пізнання майбутнього рівня, структури та динаміки злочинності, тенденцій та закономірностей її змін.
III. Методом прогнозування є:
а) вторинних групувань,
б) екстраполяції;
в) спостереження;
г) вивчення кримінальних справ.
IV. Кримінологічне планування – це:
а) різновид управлінського рішення;
б) процес формування низки планів у системі певної галузі;
в) окремий етап статистичного дослідження;
г) розрахований на визначений термін процес розробки системи заходів щодо попередження злочинності на основі цілей, завдань та шляхів і засобів їх вирішення.
В. Ситуаційні задачі
I. Яка домінуюча криміногенна мотивація характерна поведінці гр. О.? До якого типу злочинців його можна віднести?
Суд визнав винним і притягнув до кримінальної відповідальності гр. О за умисне вбивство. Обставини справи такі: сусід засудженого зробив йому зауваження, щоб той припинив стукати у квартирі (було вже опівночі). Через те між ними виникла сварка. Після цього р.. О. Зайшов у свою квартиру, взяв мисливську рушницю і пострілом впритул убив сусіда. Громадянин О. До цієї події двічі притягався до кримінальної відповідальності за насильницькі злочини проти особи (умисне тяжке тілесне ушкодження і злісне хуліганство). Громадянин О. Був жорстокого норову і відзначався підвищеною агресією до оточуючих, у конфліктних ситуаціях схилявся до використання насильства.
ІI. Прочитайте опис злочинного поводження. До якого типу відноситься даний злочин? Проаналізуйте криміногенну ситуацію й особистість злочинця.
Адаменко не любив азартні ігри. Мабуть, тому, що почував: варто тільки почати - потім не зупинишся. Так воно і відбулося. Навіщо він тільки погодився піти з друзями в це казино? Програв 7 тис. доларів. Добре, що Лоза виручив. Краще б він виручив інакше - не повів би в казино. Як тепер бути, де взяти такі гроші?
Вихід йому запропонували вже наступного дня: «У нас до вас прохання. Не потрібно завтра занадто ретельно оглядати блакитний фургон. А якщо що-небудь там побачите, зробіть вид, що все в порядку. Ваша частка - 10 тис. доларів».
Через тиждень Адаменку подарували відеофільм, де була записана ця розмова і факт передачі грошей. Так митний інспектор став співробітничати з наркомафією.
