- •Курсова робота
- •Розділ 1 професіографія як системний опис професійної діяльності
- •1.1Теоретичні аспекти поняття «професіографія»
- •I. Загальні дані про професію
- •II. Характеристика процесу праці
- •III. Санітарногігієнічні умови праці
- •IV. Психологічні вимоги професії до працівника
- •1.2 Мотиви професійної діяльності як наукова проблема
- •Особливості професійної діяльності командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин
- •Розділ 2 специфіка професійної діяльності командирів відділення навчальних пожежно-рятувальних частин
- •Теоретична модель психограми командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Теоретична модель психограми командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин
Психологічні відмінності між людьми можуть бути настільки значні, що деякі співробітники, незважаючи на достатню здоров'я і активне прагнення оволодіти певною діяльністю, фактично не можуть досягти необхідного мінімуму професійної майстерності. Досвід показує, що пожежники-рятувальники, що не володіють достатніми здібностями до роботи в протипожежній службі, не тільки значно довше інших опановують цим видом діяльності, а й працюють гірше інших, найчастіше припускаються помилок, мають меншу надійністю в роботі [5].
Психограмма командирів відділень навчальних пожежно-рятувальних частин в яку входять наступні психологічні якості:
сміливість;
здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях;
впевненість у собі;
здатність приймати правильне рішення при нестачі необхідної інформації, при відсутності часу на її осмислення;
здатність об'єктивно оцінювати свої сили і можливості;
здатність до тривалого збереження високої активності;
вміння розподіляти увагу при виконанні кількох дій, функцій, завдань;
врівноваженість, самовладання при конфліктах;
здатність до швидкого встановлення контактів з новими людьми;
здатність розташовувати до себе людей, викликати у них довіру;
здатність знайти потрібний тон, доцільну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних особливостей співрозмовника;
схильність до ризику.
Зазначені якості проявляються в залежності від специфіки виконуваних завдань і пов'язані з успішністю професійної діяльності [8].
Управлінські якості:
Здатність організовувати діяльність підлеглих, ставити конкретні завдання, згуртовувати колектив, виявляючи при цьому вимогливість і критичність;
здатність брати на себе відповідальність за прийняті рішення та дії; здатність до активності, ініціативності, розпорядливості;
здатність досягати успіху у вирішенні службових справ;
здатність формувати мотивацію у підлеглих до виконання поставлених задач.
Інтелектуальні якості:
здатність розглянути проблему в цілому;
аналітичний склад розуму, прогностичні здібності
уміння вибирати з великого обсягу інформації ту, яка необхідна для вирішення завдання;
здатність прийняти правильне рішення при нестачі необхідної інформації або відсутності часу на її осмислення;
При всьому різноманітті професійно важливих якостей можна назвати ряд з них, які виступають як професійно важливі практично для будь-якого виду трудової діяльності. До таких якостей відносяться: відповідальність, самоконтроль, професійна самооцінка і декілька специфічних - емоційна стійкість, тривожність, ставлення до ризику і т. д. [18].
Важливу роль у професійній діяльності відіграє самооцінка, її неадекватність зменшує надійність роботи в нестандартних умовах, Під раптово виниклої складній обстановці. Самооцінка багато в чому визначає формування інших професійно важливих якостей. Так, схильність до ризику часто породжується неадекватно завищеною самооцінкою [8].
Особливості нейродинаміки і деякі властивості темпераменту також виявляються значущими в багатьох видах професійної діяльності. Встановлено, що особи з сильною нервовою системою з боку порушення мають велику схильність до напруженої діяльності, ніж особи зі слабкою нервовою системою, для яких характерна більш висока тривожність і більш низька самооцінка. Залежність ефективності діяльності від властивостей нервової системи очевидна. Стан стресу, що виникає у працівників пожежно-рятувальної служби в екстремальних умовах, різко погіршує дії осіб із слабкою нервовою системою і не робить впливу на людей з сильною нервовою системою. Пожежники-рятувальники зі слабкою нервовою системою досягають більш високих результатів у профілактичній роботі [9].
Емоційна стійкість дозволяє більш ефективно справлятися зі стресом, впевнено і холоднокровно застосовувати засвоєні навички, приймати адекватні рішення в обстановці дефіциту часу. Стійкі до стресу особи характеризуються як активні, неімпульсівние, наполегливі в подоланні труднощів. Протилежно цього емоційно нестійкі особи егоцентричні, песимістичні, дратівливі, сприймають навколишнє середовище як ворожу і мають схильність акцентуватися на подразники, пов'язаних з небезпекою. Емоційна стійкість може бути обумовлена мотивацією і рівнем домагань на досягнення високих результатів, а також знаком емоційного переживання, його тривалістю, глибиною [11].
Професійно важливими для пожежників-рятувальників якостями є також інтроверсія і екстраверсія. Екстраверти найбільшою мірою переживають монотонність, схильні до втоми у порівнянні з інтровертами під час роботи, коли обмежені зовнішні контакти і в роботі настає одноманітність [19].
Як суб'єкти діяльності, пожежники-рятувальники розвивають особистісні якості, що виражаються у схильності до ризику та стресостійкості. При цьому в міру професійного становлення відбувається зменшення схильності до ризику. У той же час підвищується стресостійкість працівників пожежно-рятувальних формувань як розвиток адаптації до професії, до умов професійної діяльності.
Схильність до ризику і стресостійкість знаходяться у взаємозв'язку з ергічних і пластичністю, що характеризує рівень потреби співробітника в освоєнні предметного світу, спрагу професійної діяльності, прагнення і ступінь залученості до розумової та фізичної праці під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і легкість перемикання з одного предмета на інший в екстремальних умовах. При цьому наголошується швидкість переходу з одних способів мислення на інші в процесі взаємодії з наочним середовищем [7].
Отже, для роботи на посаді командира відділеня навчальних пожежно-рятувальних частин необхідний цілий комплекс професійно важливих якостей, як індивідуально-динамічних (швидкість реакції, емоційна стабільність і т.д.), так і особистісних: сміливість, готовність до ризику, рішучість і т.д. Водночас професійна діяльність працівників ДСНС призводить до розвитку їх професійно важливих якостей: розвитку особистісних (стресостійкість; мужність; соціальна інтроверсія).
