Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №2.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
44 Кб
Скачать
☆
  1. Інформаційно-правові норми Конституції України

У ст. 3 Конституції України визначається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Крім того, одним із важливих аспектів суспільних інформаційних відносин в державі є мова як засіб здійснення комунікації (спілкування) між суб'єктами відносин в державі.

Конституцією вводиться в правий лексикон категорія «інформаційна безпека» (ст. 17). Сутність цієї категорії розкривається в інших нормативних актах, проте в Конституції зазначається, що її забезпечення є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу.

Розділ II Конституції України – «права, свободи та обов'язки людини і громадянина» можна розглядати з позиції інформаційного права як основні засади інформаційних відносин між державою і фізичними особами, які проживають в Україні.

В ст. 31 декларується, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом (слідчим-суддею) у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочину чи з'ясувати істину під час розслідування кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Ст. 32 зазначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Ст. 34 зазначає, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За ст. 35 кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, що виражається в соціальних інформаційних стосунках. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод людей.

Згідно з ст. 41, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. У свою чергу інтелектуальна, творча діяльність знаходить свій вираз в інформації.

Ст. 53 декларує, що кожен громадянин має право на освіту, це також знаходить вираз в інформації. Як розвиток положень ст. 53 можна розглядати зміст ст. 54 Конституції: громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Одним з невід'ємних прав громадян є право на екологічну інформацію. Ст. 50 зазначає, що кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Для реалізації всіх суб'єктивних прав громадян важливим є право на правову інформацію. Ст. 57 Конституції визначає, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, не доведені до відома населення згідно з законом, не є чинними.

В ст. 68 визначається загальний принцип суспільних відносин, в тому числі й інформаційних: кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім зазначених положень, Конституція України містить також і ряд інших норм, що опосередковано регулюють інформаційні відносини між суб'єктами в державі.