3. Пропозиції з підвищення стійкості виробничої бази цеху у цілому

Ця частина завдання розв’язується шляхом міркувань і застосування здорового глузду. Очевидно, що піднімати рівень стійкості цеху у цілому треба за рахунок удосконалення тих елементів виробничої бази, показник ∆Р_ф lim у яких характеризується найменшими величинами. Форма представлення стійкості у вигляді табл. 1.2 надає образну, рельєфну уяву про стійкість цеху і про ті елементи, стійкість яких треба підвищувати в першу чергу. У нашій ситуації це:

одноповерхова монолітна залізобетонна будівля;

покрівля керамзитобетонна, вкрита толем, залитим бітумом;

віконні рами і двері дерев’яні, пофарбовані олійною фарбою.

Підвищувати стійкість складального цеху пропонується за рахунок таких заходів:

Для підвищення стійкості будівель та споруд до дії вражаючих факторів проводять наступні заходи:

- зміцнення несучих, огороджуючих та інших конструкцій будівель та споруд (постановка додаткових колон, ферм, рам та ін);

- підсилення цокольного поверху прогонами, закладання віконних пройомів цеглою, щитами та ін.;

• встановлення допоміжних перекрить, підкосів, розпірок тощо;

• підсилення конструкцій обкладкою лантухами з піском;

• встановлення додаткових зв'язків між окремими елементами споруди;

• закріплення відтяжками високих малостійких споруд;

- заглиблення споруд або створення захисних валів (обвалування споруд);

- заміна елементів конструкції, які згоряють, такими, що не займаються, використання вогнезахисних покрить.

Захист технологічного обладнання

Захист технологічного обладнання входить до загального комплексу інженерно-технічних заходів з підвищення стійкості роботи і передбачає:

• розміщення важкого обладнання на нижніх поверхах будівлі;

• міцне закріплення обладнання на фундаментах;

- встановлення контрфорсів, які підвищують стійкість обладнання щодо перекидання його швидкісним напором ударної хвилі.

Підвищення стійкості роботи систем електро-, водо- та газопостачання

Стійкість постачання об'єкта електроенергією, газом і водою досягається проведенням як загальноміських інженерно-технічних засобів, так і заходів на об'єктах.

Загальними заходами для цих систем є:

- підключення об'єкта не менш як до двох джерел постачання;

• створення автономних резервних джерел (будівництво на об'єкті артезіанських свердловин та резервного водопостачання, використання рухомих електростанцій, підземних газосховищ);

• захист джерел постачання та їх розосередження на інтервалах безпеки;

• кільцювання систем постачання;

• пристосування об'єкта до роботи на різних видах палива (газ, вугілля, мазут) і створення резервних запасів палива

• заглиблення комунікацій систем постачання;

• встановлення приладів автономного відключення зруйнованих ділянок систем постачання і переключення потоку постачання на діючі ділянки.

2. Оцінка ступеня ураження працівників і руйнувань виробничої бази під впливом ударної хвилі, джерело якої знаходилось поблизу

Оцінка здійснюється для двох ядерних вибухів: потужністю g₁ = 1 мт, що відбувся на відстані R₁, і потужністю g_2, що відбувся на відстані R_2. Для набуття навичок з оцінки стійкості у якості об’єкта господарювання в цій частині завдання вибирається інший підрозділ заводу.

Розв’язок цього завдання включає побудову графіків залежності надлишкового тиску у фронті ударної хвилі ∆Р_ф, кПа і відстані від епіцентру для ядерних вибухів потужністю g₁ і g₂; визначення за допомогою цих графіків значень надлишкового тиску ∆Р_ф1 і ∆Р_ф2, що мають місце на відстані, відповідно, R₁, км і R_2, км; оцінку стійкості до впливу ударної хвилі виробничої бази підрозділу заводу; нанесення на таблицю стійкості значень ∆Р_ф1 і ∆Р_ф2 і встановлення у такий спосіб ступенів руйнувань елементів виробничої бази. Узагальнені наслідки дії ударної хвилі на людей і виробничу базу оформляються у вигляді таблиць.

Послідовність виконання другої частини завдання будемо ілюструвати на прикладі того ж варіанту № 9, але тут в якості підрозділу заводу виступає не інструментальний, а пресовий цех (див. додаток 3 і додаток 1). Як і у першій частині розрахунків, виконання другої частини завдання умовно ділиться на чотири етапи.