2. Соціальна активність молоді як засіб привернення уваги до власних проблем

Соціальна активність молоді проявляється як досить ґрунтовна життєва установка особистості, котра усвідомлює, що все необхідне вона отримує від суспільства, завдячуючи своїй соціально значущій діяльності, причому результатами цієї діяльності вона обмінюється з іншими людьми.

М. Колесникова в своєму дослідженні розглядає соціальну активність студента як властивість особистості, що дозволяє йому здійснювати реалізацію різних соціально значущих видів діяльності в процесі професійного становлення в цілях зміни себе, довкілля, соціуму відповідно до власних позитивних ціннісних орієнтацій і завдань суспільного розвитку.

Основні сутнісні характеристики соціальної активності сучасного студента:

– готовність до здобуття соціально-професійних знань;

– наявність соціально орієнтованих мотивів соціально-спрямованої і професійної діяльності, що формуються на основі отриманих професійних знань і виражають суб'єктивне ставлення до діяльності;

– спрямованість на розширення соціально значущих форм і сфер діяльності (створення проектів, участь у волонтерській, громадській, професійній, творчій діяльності і т. д.);

– ініціація власної активності в процесі професійного становлення й активності свого оточення;

– здатність аналізувати й оцінювати мотиви своєї практичної діяльності та її результати;

– можливість прогнозувати і планувати подальшу практичну соціально значущу діяльність на основі отриманих результатів.

Метою соціальної активності студентів може бути результат діяльності і спілкування, коли вони є засобом для досягнення інших соціально значущих цілей. Наприклад, беручи участь в різних видах соціально корисної діяльності (участь в молодіжних громадських організаціях), молоді люди отримують знання, уміння і навички організаторської роботи і розвивають свої лідерські здібності, тобто проходять соціальне становлення, яке допоможе їм в майбутній професійній та громадській діяльності.

Отже, соціальна активність сучасних студентів – це багатогранний процес, який включає педагогічні і соціальні впливи, що можуть змінити життєві переконання і навіть поведінку студентів.

Формування соціальної активності студентів – це процес їхньої взаємодії з одногрупниками, педагогами, суспільством в умовах спеціально організованої діяльності, результатом якого є залучення студентів до соціальних і етичних цінностей.

Сьогодні державна молодіжна політика обґрунтовує її базування на визнанні того, що кожна молода людина є активним учасником розбудови суспільства і несе відповідальність за прийняття і виконання всіх рішень стосовно життєдіяльності молоді. Зважаючи на визнання молоді як активного соціального суб’єкта, який здатний самостійно обирати для себе соціальну роль, можна говорити про соціальну мобільність молодої людини, яка, своєю чергою, передбачає певні соціальні дії особи. Причому така особа має сама орієнтуватися у доцільності й адекватності соціальних дій у певному середовищі і в певній ситуації.

Соціальна мобільність — перехід індивіда, соціального об'єкта або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої. Поняття було введено П. Сорокіним у 1927 р.