І група Амеба протей

Амеба протей — одна з великих вільноживучих амеб. Амебу можна зустріти в прісних водах, у невеликих ставках і канавах з мулистим дном. Її розмір — 0,5 мм. Вона схожа на маленьку, ледве помітну простим оком безбарвну драглисту грудочку, що постійно змінює свою форму. Здатна утворювати псевдоподії (випинання цитоплазми). Ці тимчасові структури служать не лише для руху, але і для заковтування їжі. Амеба – всеїдна тварина.

У тілі амеби є ядро. Розмножується амеба шляхом поділу клітини надвоє. Процес цей починається з поділу ядра. Після цього на тілі амеби з'являється перетяжка, що перетягує тіло амеби на дві половинки, у кожну з яких відходить по одному ядру. Темп розмноження залежить від живлення і температури. За рясного живлення і температури 25 °С амеба розмножується один раз на добу.

У цитоплазмі амеби є світлий пухирець. Це — скоротлива вакуоль. Вона заповнюється рідиною, що надходить у неї з навколишньої цитоплазми. Досягти певного розміру, вакуоль зменшується, її вміст виливається назовні через пору. Разом з рідиною з тіла амеби виводяться і продукти обміну речовин. У такий спосіб вона бере участь у виділенні. Вода, що постійно надходить у цитоплазму, містить кисень, тому скоротлива вакуоль бере участь і в процесі дихання.

У цієї тварини немає спеціалізованих сенсорних органел, але вона реагує на багато подразників. Наприклад, амеба може розпізнати різні види їжі, «тікає» від яскравого світла, високих концентрацій низки речовин й постійного механічного подразнення.

У разі настання несприятливих умов (висихання водойми або нестачі їжі) амеба інцистується. При цьому вона округляється і виділяє двошарову оболонку.

Група іі Евглена зелена

Евглена живе в дрібних прісних водоймах, дуже забруднених свіжими органічними речовинами, що легко розкладаються. Її можна зустріти в гнилих калюжах, канавах, біля скотарень, у сирій землі поряд із ними.

Евглена має веретеноподібну форму тіла, загострену назадньому кінці й округлу на передньому. На передньому кінці — глотка, що веде в резервуар. У передній частині розташована скорочувальна вакуоль і червоне вічко. Вона служить для орієнтації евглени та складається з жирових крапель, просочених червоним пігментом.

Є один джгутик — органоїд руху. З допомогою джгутиків організм угвинчується в навколишнє середовище.

Форма тіла стала. Це зумовлено тим, що зовнішній шар ектоплазми утворює щільну еластичну пелікулу. У цитоплазмі містяться зелені хроматофори, що несуть хлорофіл. У клітині є ядро. Нестатеве розмноження супроводжується поділом ядра, після чого розділяється вся клітина. Джгутик при цьому відокремлюється або відходить до однієї з клітин.

На світлі за наявності в навколишньому середовищі мінеральних солей, що містять необхідні хімічні елементи, відбувається автотрофний спосіб живлення. У їхньому тілі протікає фотосинтез і засвоєння неорганічних солей, при цьому утворюється вуглевод, близький до крохмалю. Якщо евглену помістити в темряву, у розчин, що містить органічні речовини, то вони втрачають хлорофіл, стають безбарвними й починають засвоювати з навколишнього середовища готові органічні речовини. У такий спосіб евглени переходять від автотрофного до гетеротрофного способу живлення. Гетеротрофне живлення здійснюється в них не заковтуванням оформлених часток їжі, а поглинанням розчинених у навколишньому середовищі органічних поживних речовин через пелікулу. Часто розвиваючись у забруднених водах, де є велика кількість розчинених органічних речовин, евглени живляться міксотрофно. Газообмін відбувається всією поверхнею тіла.

За несприятливих умов евглена інцистується. При цьому вона відкидає джгут, округляється і виділяє навколо себе щільну оболонку, що оберігає від висихання. Утворюється циста спокою.