9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

«Особливості впливу навколишнього середовища на розвиток ендокринної системи людини»

10.Методи навчання

Провідною формою активізації пізнавальної діяльності студентів лишається лекція, в ході якої викладач орієнтує студентів на творче оволодіння матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над книгою. На лекції викладаються лише узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни, методи й алгоритми розв’язання основних завдань.

Лабораторні заняття мають за мету поглибити знання студентів з тем змістовного модуля, сприяють опануванню практичних умінь та навичок. Вони включають у себе семінарську та лабораторну частину.

Робота (реферати, доповіді, статті, тощо) наукового спрямування має на меті дослідження нових напрямків розвитку ендокринології а також нових концепції та нових матеріалів, що використовуються у народному господарстві. Наукова робота виконується самостійно під керівництвом викладача.

Обов’язковим видом навчальної діяльності студентів є самостійна робота, яка виконується в позааудиторний час.

11.Методи контролю

за способом організації
індивідуальний	груповий	фронтальний	диференційований
за способом надходження інформації
усний	письмовий	експериментальний	програмованний

Види контролю: попередній; поточний; тематичний; заключний.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 30 годинам робочого часу.

Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Змістовний навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального модуля, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Семестровий контроль – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі шляхом написання контрольно-екзаменаційних робіт.

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, змістовно-модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичної роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних занять. Поточна змістовна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння відповідного змістовного модуля – виконання та захист теоретичних завдань, тестових та розрахункових завдань, лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

Змістовний модульний контроль – загальний підсумок робот студента протягом вивчення окремого змістовного модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого змістовним модулем, який завершується обов’язковим написанням змістовної модульної рейтингової контрольної роботи (ЗМРКР).